За досвідом – до Фінляндії

За досвідом – до Фінляндії


Волинські лісівники побували у Фінляндії, зустрілися з представниками Міністерства сільського та лісового господарства Мар’єю Хільска-Альтонен та Санною Панукоскі, лісівниками країни, побували безпосередньо у лісових масивах, на підприємствах, зокрема, у Лісовому центрі Південно-Східної Фінляндії, на приватному консервному заводі із переробки лісових ягід та грибів, у Музеї лісу. 

Варто зазначити, що ця поїздка стала продовженням співпраці, яка розпочалася ще у вересні ц. р. – саме тоді відбулася робоча зустріч першого заступника начальника Волинського ОУЛМГ Віктора Сахнюка з Йоханнесом Моісіо, представником Регіональної Ради Південної Карелії (Фінляндія), очільником робочої групи з питань зовнішніх кордонів ЄС Асоціації європейських прикордонних регіонів.
Ініціатором проведення, як і локомотивом продовження двосторонньої співпраці, виступили директор Комунальної установи Волинської обласної ради «Агенція розвитку Єврорегіону «Буг» Ірина Ітані та Йоханнес Моісіо.
Очолив волинську делегацію начальник управління Олександр Кватирко. Досвід Фінляндії також переймали перший заступник начальника Волинського ОУЛМГ Віктор Сахнюк, директори ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Володимир Філюк та ДП «Старовижівське ЛГ» Анатолій Ярмолюк. У складі делегації були також експерт Асоціації європейських прикордонних регіонів Олена Ітані та автор цих рядків.
Олександр Кватирко та Віктор Сахнюк ознайомили фінських колег із особливостями лісів України та Волині зокрема, зазначивши, що ліси нашої області, незважаючи на значно менший, порівняно із Фінляндією відсоток, відіграють величезне значення для розвитку регіону, збереження його екологічного стану і навіть є однією з ключових ланок в економіці Волині.
Представники Фінляндії під час тривалої зустрічі наголошували: 86% площі їхньої країни вкрита лісом. Тому цій галузі тут, зі зрозумілих причин, приділяють особливе значення. Як і розвитку переробки деревних ресурсів.
Серед іншого, фінські доповідачі зазначили, що значна частка лісів – 60% від загальної кількості – перебуває у приватній власності, тож держава у веденні лісового господарства є більше консультантом та виконує певні функції контролю.
Про те, як відбувалася максимально можлива автоматизація роботи лісової галузі та які новітні технології найчастіше стають на допомогу у справі ведення обліку, розробки стратегії лісогосподарювання, розповіли волинянам у Лісовому центрі Південно-Східної Фінляндії, що в місті Лаппеенранта.

А приватний консервний завод із переробки лісових ягід та грибів, куди також завітали волиняни, вже давно зайняв свою нішу в економіці країни і є досить рентабельним саме завдяки екологічності продукції, що тут виготовляється. Під час розмови сторони обмінялися досвідом створення справжнього харчового продукту, інформацією про норми та вимоги, яких при цьому необхідно дотримуватися, напрацювали можливі напрямки співпраці й одразу домовилися про зустріч на волинській стороні.
– Ці зустрічі стануть гарним початком впровадження найкращого досвіду обох країн як із фінського, так і волинського боку, – вважає Олександр Кватирко. – Адже представники цих територій пишаються своїми лісами і відкриті до новацій, які здатні створити та зберегти для нащадків національне багатство країни у найкращому стані.
Цього року Фінляндія, яка своєю історією постійної боротьби за право бути вільною дуже схожа на нашу, святкує 100-ліття незалежності. А офіційний візит волинських лісівників до цієї північної країни є першим за роки української незалежності.


Автоматизація та кваліфікація 
Під час візиту до Фінляндії волинські лісівники змогли побачити, як фінські власники лісів проводять рубки догляду і дізналися про особливості заготівлі та реалізації деревини. Послуги із заготівлі лісу, як і проведення рубок догляду, у Фінляндії надають приватники. Зважаючи на те, що 60% лісів у цій країні розподілені між різними користувачами, то такі роботи проводять безпосередньо самі власники лісів або ж компанії, які надають такі послуги.
Як це відбувається, волинські лісівники змогли побачити у лісових масивах поблизу м. Іматра.
На ділянці, де вік дерев становить 30 років, проводиться перше прорідження. Працює харвестер. Які дерева підпадають під вирубування, визначає водій, тобто надавач послуг. Вибирається найгірша деревина. Від цієї рубки цінні сортименти не отримуються. Ділову деревину, розповідають фіни, можна взяти вже від другої рубки (60 років) та безпосередньо від заготівлі стиглого лісу (80-100 років).


Зарплатня у євро
Заготівля 1 куб. м деревини при такій рубці вартує 20-25 євро. Заробітна плата надавача послуг коливається від 2 до 4 тис. євро.
Надавачі послуг із заготівлі також забезпечують доставку деревини на верхній склад, тобто – до твердого покриття у лісових масивах. Рух деревини безпосередньо до переробника відбувається без додаткового обліку чи контролю – документами служить звіт, який видала машина в результаті проведення робіт. У Фінляндії не впроваджено електронного обліку деревини – там люди ментально не розуміють, навіщо стільки контролю, адже вони всі живуть у любові до лісу і намагаються лише примножити це природне багатство і, відповідно, заробити на його продажу (до речі, навіть на рівні Міністерства сільського та лісового господарства наголошують на першій – саме економічній функції фінського лісу).
Щодо самовільних рубок, то така проблема фінським лісівникам майже незрозуміла. Запевняють: якщо й відбувається щось подібне, то в дуже малих масштабах. Самовільно взяти з лісу деревину місцеві фіни можуть хіба для власних потреб. Адже у Фінляндії взагалі неможливо реалізувати крадений ліс – це передбачено на державному рівні.


Контроль фінського лісу
Рекомендації, де і як проводити заготівельні роботи, готують спеціальні державні або приватні структури. Лісовпорядкування проводиться раз на 10 років, як і в Україні.
Дуже рідко, але все ж бувають випадки, зізнаються фіни, що активісти-природозахисники блокують роботу лісівників.
Місцеві зізнаються, що зазвичай конфлікти вирішуються швидко, бо до лісівників у Фінляндії ставляться з довірою і добре розуміють, що вирубка лісу така ж природна потреба, як і його створення. Бо якщо вже людина навчилася садити ліс штучно, то й повинна дбати про його вчасне забирання при достиганні.
Тим більше, що необхідність у деревині у Фінляндії досить висока – окрім різних деревообробних та меблевих компаній, там працює чимало целюлозних заводів.
Ліс завжди потребує фахових робочих рук. Незважаючи на те, що у Фінляндії автоматизація відбулася майже на всіх рівнях ведення лісогосподарської діяльності, там одночасно мають гостру потребу у робітниках, які проводять прочистку лісу вручну.
До речі, готують фіни свої кадри досить потужно. Запевняють, що їхні дипломи у сфері лісівництва високо цінуються у всій Європі.
Головною особливістю кваліфікованої підготовки кадрів є навчання на симуляторах – високотехнологічному обладнанні, яке стовідсотково відтворює умови роботи у кабіні форвардера чи харвестера.


Приватний ліс
Купити лісову ділянку може будь-хто, навіть нерезиденти. У вільному продажі ви не знайдете лише тих лісів, які межують із кордоном. Така стратегічна політика держави напрацьована в тому числі у результаті багаторічної боротьби Фінляндії за свої території і незалежність.
Вартість лісової ділянки коливається в межах від 10 до 100 тис. євро, залежно від географічного розміщення, цільового призначення, віку та повноти лісу.
Якщо ж придбали ліс, маєте належно господарювати. За умови, що у своєму лісі ви не плануєте проводити будівництво, сплати у державу будуть незначні. Фактично всі необхідні платежі і податки відбуваються одразу при купівлі. А потім держава… просто не заважає. При цьому ще й повертатиме кошти на основні лісогосподарські заходи, тобто заліснення і догляди. 
Податки доведеться сплатити також при реалізації деревини – 30% з прибутку.




Починалося із фермерів
Середній запас деревини у фінських лісах становить 300 куб. м. у віці 120 років, у 60-річному віці – до 150 куб. м на 1 га.
Якщо ж вам захочеться у своєму лісі збудувати дім чи принаймні створити зону рекреації, тоді доведеться змінити цільове призначення лісової ділянки і за це теж доведеться додатково заплатити.
Варто зазначити, що у 70-х роках кількість та категорія власників лісових територій у Фінляндії суттєво відрізнялася від нинішньої. Це були переважно фермери, які здійснювали господарську діяльність. Тепер це частіше люди, які проживають у містах. Масова урбанізація створює умови, при яких людина все більше прагне спілкування з природою.
Вести лісогосподарську діяльність і бути власником лісів у Фінляндії значно легше, ніж займатися сільським господарством.
Основні лісоутворюючі породи у фінському лісі – сосна, ялина і береза. Вони наповнюють 97% усіх лісів.
Вік стиглості фінської сосни – 80-100 років, ялини – 70, берези – 60.

Світлана ДУМСЬКА.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.7%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (171) - 45.5%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.6%