Роман Карпюк: Зробили більше, ніж могли!

Роман Карпюк: Зробили більше, ніж могли!

У контексті оприлюднення виступів та звітів керівників облради та представників усіх депутатських фракцій органу самоврядування нашої області  «Волинська газета» пропонує розмову з заступником голови Волинської обласної ради Романом Карпюком.

Про те, чим цей рік був визначальним у роботі, говоримо з заступником голови облради Романом Карпюком, який на жовтневих виборах 2014-го був першим номером у списку ВО «Батьківщина». 

Довідково:
Роман Карпюк народився 31 січня 1964 р. у с. Шклінь-I Горохівського р-ну Волинської обл. Освіта – вища. У 1985 р. закінчив Луцький державний інститут імені Лесі Українки за спеціальністю «Фізичне виховання», кваліфікацією «Вчитель фізичної культури середньої школи». У 1985-1987 рр. – строкова служба в армії. У 1987-1999 рр. – на тренерській роботі та на чолі фізкультурно-спортивних організацій. В 1999-2014 рр. – декан факультету у Луцькому біотехнічному інституті МНТУ, керівник Луцького представництва університету «Україна», ректор Луцького інститут розвитку людини університету «Україна».
У 2003 р.  закінчив Луцький державний технічний університет за спеціальністю «Економіка підприємства», кваліфікацією «Економіст-менеджер». У 2005 р. у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського захистив дисертацію та здобув науковий ступінь кандидата педагогічних наук зі спеціальності «Теорія і методика професійної освіти». У 2010 р. у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова присуджено науковий ступінь доктора педагогічних наук зі спеціальності «Теорія і методика професійної освіти». У 2011 р. Міністерством освіти і науки України Романові Петровичу присвоєно вчене звання професор.
З 28 березня 2014 р. до 23 серпня 2014 р. працював заступником голови Волинської облдержадміністрації. З 1 вересня 2014 р. і до обрання заступником голови облради – ректор ПВНЗ «Академія рекреаційних технологій і права».
Удостоєний почесного звання «Заслужений тренер України».

– Рік був, можна сказати – складний. Ми старалися налагодити продуктивну роботу Волинської обласної ради і, на мою думку, це вдалося. Всі ті сесійні засідання, які були заплановані, відбулися. Тож такого, як траплялося раніше, коли не вдавалося не те що ефективно працювати, а навіть кворуму зібрати, в облраді нинішнього скликання нема. Але почали виникати інші рукотворні перепони успішної роботи найвищого органу представницької влади Волині. На жаль, не завжди нам із органів виконавчої влади вчасно подавали документи про виконання бюджету для того, щоб кваліфіковано та з максимальною користю для громади розглянути найважливіші питання. Облдержадміністрація деколи необґрунтовано затягувала цей процес, і тому виникали недопрацювання. Тому можна було б провести трошки більше сесійних засідань, але те, що могли – ми зробили. Точніше кажучи, реалізували навіть більше, ніж дехто очікував, – розпочав розмову Роман Петрович.

– Але ж не з одних сесій складається депутатська робота! Тим паче, керівництва облради. Вам особисто, наприклад, доводиться чи не постійно або працювати в Луцьку, або їздити у відрядження по Волині, а часто – навіть представляти нашу область на найповажніших заходах у столиці! Романе Петровичу, кілька слів про буденну роботу облради, яка не так помітна, як публічні заходи, але не менш важлива!
– Обласна рада системно розглядала запити громадян та проводила прийоми, відбувалися виїзні засідання та засідання кадрових комісій, розглядалися питання життєдіяльності комунальних підприємств, надавалася допомога в організації роботи шкіл, медичних, соціально-культурних закладів в області. Дуже багато часу забирали проблеми фінансування, розвитку інфраструктури, адекватної та оперативної реакції на події, які виникали буквально неждано-негадано!  Депутати, які представляють майже всі міста та райони області, збирали всю необхідну інформацію, з’ясовували, які є проблеми на кожній території і в кожній галузі. Потім ця інформація оброблялася та аналізувалася, і на її підставі робилися конкретні депутатські запити. Тому за цей період було вирішено багато фінансових питань щодо ремонту навчальних та медичних закладів, установ культури, дорожньої інфраструктури тощо. Чимало запитів від громадян надходило з проханнями вирішити земельні питання… Бо х то ж міг подумати, що державний орган – Держгеокадастр, який повинен бути взірцем законності та професіоналізму, перетворився на установу, де відбувався земельний дерибан і з приводу чого депутати облради були змушені звертатися до столичного керівництва?!

– Але найчастіше люди просять у депутатів гроші, чи не так?
– Так. Із цим і до мене особисто, і до колег депутатів найчисельнішими були саме прохання матеріальної допомоги на лікування. На сьогодні дуже багато волинян потерпають від складних хвороб, які потребують значних матеріальних затрат. Прості люди фінансово неспроможні оплатити таке лікування. Вони звертаються у всі можливі інстанції. На жаль, «реформована» медицина не тільки не зняла цієї проблеми, а лише поглибила її. Тому люди, не маючи іншого виходу, звертаються і до депутатів облради. А ті, у свою чергу, стараються по можливості, скільки дозволяє депутатський фонд та залучаючи фінанси з інших джерел, допомогти. Цього року, до речі, депутатський фонд становив 50 тис. грн у розрахунку на кожного обранця волинської громади. Але й це – крапля в морі! Бо до мене особисто звернень на лікування надійшло на загальну суму десь до 2,5 млн грн! Звичайно, ми не змогли всім допомогти, хто цього потребує, але старалися по максимуму.

– Погодьтеся, що це, за великим рахунком, добре, що люди бачать у більшості з депутатів тих, хто розуміє реалії життя… Крім звернень надходили і скарги?
– Жителі області постійно нарікають на роботу державних установ, тому облрадою проводилися дослідження, аби зрозуміти, що не задовольняє волинян і як вирішити ту чи іншу проблему. Часто громадяни не зовсім правильно розуміють службові функції установ, від яких залежить вирішення того чи іншого питання, тому вони зверталися в облраду… Тож доводилося давати відповідні роз’яснення, брати на контроль вирішення проблем. Але були виявлені в результаті реагування на звернення громадян і випадки реальних порушень. Тоді облрада зверталася до правоохоронних органів. Напевно, однією з найгучніших справ цього року стали зловживання службовим становищем колишнього начальника Держгеокадастру Василя Василенка та його львівського наступника... Але таких горе-держслужбовців на Волині ще немало.

– Таке враження, що всі волинські дороги має ладнати тільки наша облрада… Це – судячи з кількості звернень, виступів та рішень. Але ж в Україні є величезна кількість установ та організацій, котрі повинні цим безпосередньо займатися! Та виходить, що раз державні дорожники не бачать вибоїн на дорогах між волинськими селами, то їх доводиться замощувати, використовуючи кошти з бюджету області?
– На сьогодні волинські дороги, за невеликим винятком, справді знаходяться в плачевному стані, і багато населених пунктів не має транспортного сполучення загального користування саме через бездоріжжя. Тобто, навіть якщо деякі перевізники і виграють тендери, то після кількох поїздок за маршрутом вони від них відмовляються, бо це – нерентабельно. Чому? Через погане дорожнє покриття транспорт часто виходить із ладу. Відмінусувавши витрати на ремонт і приплюсувавши надходження від продажу квитків, перевізники стикнулися зі збитками. І їх ніхто не відшкодовує… Тому й відмовляються від маршрутів. Але ж у кожному селі живуть люди, яким потрібен автобус, інакше вони будуть відрізаними від зовнішнього світу! Як же ж розрубати цей Гордіїв вузол? Ми старалися внести у план ті автошляхи, котрі потребують невідкладного ремонту, виділити на це кошти з обласного бюджету і залучити кошти, де тільки можна, щоб піти людям назустріч. Деякі дороги таки вдалося відремонтувати, деякі – перенесені на наступний рік. Аля я надіюся, що якщо ми нормально запрацюємо в плані збільшення надходжень до бюджету області, то буде все нормально. Головне, щоб виконавча влада не заважала розвивати стратегічні галузі, які можуть поповнити нашу спільну скарбничку. 

– Ви, насамперед, маєте на увазі комунальне підприємство «Волиньприродресурс»?
– Саме так! Наша область багата на корисні копалини, і при правильному їх використанні бюджет Волині може поповнитися відчутними надходженнями, які перетворяться на нові дороги, навчальні та лікувальні заклади. На сьогодні спостерігається тенденція, коли на багатствах народу наживаються лише одиниці. Наприклад, будівельні фірми, які використовують родовища піску, але при цьому нічого не перераховують на ремонт сільських доріг, повинні ділитися хоча б часткою своїх надприбутків на користь, насамперед, місцевої громади, району та всієї області! Але, на жаль, «на другому поверсі» адміністративного будинку органів влади нашої області цього або не розуміють, або не хочуть змінювати усталені «схеми»…

– То чого ж прагне облрада, створивши КП «Волиньприродресурс»?
– Зробити прозорим використання природних ресурсів, які є на території області. І при цьому – поповнити бюджети різних рівнів та уникнути екологічної катастрофи. Ми навіть проводили зустрічі з людьми, які незаконно видобувають бурштин, і людьми, які живуть на тих територіях. До обговорення залучали громадськість, і всі сходяться на думці, що треба цей бурштиновий «бізнес» зробити легальним і прозорим. Адже тоді будуть нормально наповнюватися бюджети і створюватимуться офіційні робочі місця, відповідно – значні податкові надходження. А сьогодні деякі структури замість того, щоб забезпечувати законність та порядок, насправді просто «кришують» цей бізнес. Ті люди, які незаконно ним займаються, хоч і заробляють деякі кошти, але постійно перебувають «на гачку» в тих, хто їх «кришує». І це – кримінал. Тому ми і створили комунальне підприємство «Волиньприродресурс», щоб змінити правила гри, вивести сферу видобутку корисних копалин у легальну площину та зробити цю галузь прибутковою. Та – корисною для громади та людей, а не для нелегальних копачів та їхніх покровителів. Завдяки роботі і голови облради Ігоря Палиці, і всього депутатського корпусу, і керівництв створеної структури вдалося отримати ліцензії на видобуток корисних копалин. Але спротив з боку голови облдержадміністрації Володимира Гунчика та його підлеглих у цій галузі ще не припинився…

– З цієї ж серії – рукотворні та хронічні проблеми з державним підприємством «Волиньторф»…
– Виконавчі органи влади Волині не виділяють нові ділянки для розробки торфових родовищ. Замість того, щоб максимально допомогти розвитку цього стратегічного підприємства, де працює понад 400 жителів Маневиччини, облдержадміністрація готова безкінечно судитися, але тільки не визнати своїх помилок. І це призводить до катастрофічних наслідків! Буквально на недавній сесії облради представники «Волиньторфу» говорили, що з нового року в них не буде з чого виробляти торфобрикет. А за останніх два тижні до мене особисто, як до заступника голови облради, вже зверталися буквально зі всіх районів області з повідомленнями, що на січень у них уже немає палива! Статистика і справді страшна: 80% комунальних закладів Волині користується послугами «Волиньторфу», але через затримку в підписанні документів колись успішне підприємство зараз просто не може виконати замовлення. А голова облдержадміністрації Володимир Гунчик продовжує судитися та чекати відповіді з чергової інстанції… Я все розумію, але якщо людина, якій дано право Президентом брати на себе відповідальність за життєдіяльність такого великого регіону, як Волинь, перекладає все на плечі якогось судді, то це, як мінімум, нонсенс! В усій Україні поклади торфу не є «особливо цінними землями», а от на Маневиччині – чомусь стали! На кого працює, врешті-решт, Волинська облдержадміністрація? 

– Може, дехто не розуміє, до чого насправді може призвести зупинка «Волиньторфу»?
–  Від роботи «Волиньторфу» залежить не тільки опалення цілого регіону, але й майже 400 життів працівників цього підприємства, які можуть залишитися без роботи. А це ж вони утримують свої сім’ї. Не таке вже маленьке селище, як Маневичі, теж може, в принципі, залишитися зовсім без бюджету, якщо зупиниться «Волиньторф», який є дуже великим платником податків. Тому ми, депутати облради, як і вся волинська громада, не маємо права допустити, щоб воно зупинилося!

– Ви це говорите як посадовець чи як громадянин?
– А це поняття нерозривні! Облрада добивається того, щоб не допустити ніяких зловживань у стратегічних галузях, і лише тоді волиняни зможуть отримати доступ до багатств, які є в нашій землі. Уже цього року очікувалося наповнення бюджету більш, ніж на мільярд гривень, але вони так і не поступили. Чому? Через штучні перепони облдержадміністрації і чиновників у Києві! А якби ці гроші надійшли, можна було б вирішити більшість проблем: і дороги поремонтувати, і навчальні заклади привести до ладу, і багато чого іншого та корисного для громади зробити. Візьмемо, для прикладу, сільські школи. Вже майже скрізь треба дахи ремонтувати, заміни комунікацій робити, нове приладдя купувати, в тому числі – нові комп’ютери. Діти не повинні страждати від того, що десь якісь чиновники не допрацювали, бо насправді не хочуть працювати! Якраз в цьому розумінні ми повинні зробити все для того, щоб навести порядок у нашому спільному домі. Принагідно зазначу, що з головою облради Ігорем Палицею та першим заступником голови облради Олександром Пирожиком у мене як заступника склалися службові стосунки, які базуються на довірі, відповідальності та професійності.

– Романе Петровичу, ви народилися на Горохівщині, тож не забуваєте і про свою маленьку Батьківщину. Продовжуєте дбати про земляків?
– Працюю в масштабах всієї області, але, звісно, не забуваю і про рідну Горохівщину. З моєї ініціативи було виділено кошти на реконструкцію дороги та Будинку культури у с. Мирне, на ремонт дитсадка та школи у с. Шклінь, обладнання шатрового даху фасаду адмінприміщення територіального центру в Горохові. Крім того, були внесені зміни в екологічну програму області та виділені кошти для очищення річки у с. Бережанка.

– Що ж, бажаємо вам і надалі залишатися таким, яким ви є: відповідальним, професійним, принциповим і – відкритим до людей.

Ольга КОНОНЧУК.
На фото автора: Роман Карпюк під час розмови з представником «Волинської газети».

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (65) - 15.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (193) - 45.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (110) - 26.1%