Лопати – в руки?!

Лопати – в руки?!

Хто повинен чистити тротуари і вулиці: влада чи громадяни?

Звичайно, що після одіозної рекомендації вже біглого Прем’єр-міністра України Миколи Азарова брати в руки лопати і копати грядки, де можна виростити капусту і в результаті значно покращити рівень власного харчування, щось говорити на тему особистої участі в вирішенні тих чи інших громадських проблем непросто. Бо навіщо тоді платити податки, якщо в результаті за все доводиться розплачуватися з власної кишені? 
І так – куди не кинь. Гарантується одне, на практиці – зовсім інше. Тож і снігове випробування, яке спочатку в грудні, а тепер і в січні випало в вигляді не таких уже і рясних снігових опадів на волинські міста і села, знову поставило питання руба: для чого громадяни утримують на своїх плечах цілу армію дорожних і комунальних служб, якщо тротуарами, вулицями і дорогами зазвичай ні пройти, ні проїхати?
Щоб спробувати знайти відповідь, проблему слід розділити хоча б навпіл. Отже, основні транспортні комунікації – це справді прерогатива відповідних служб, які повинні забезпечуватися технікою, паливо-мастильними матеріалами та мати в своїх штатах достатню кількість фахівців. Але скільки б у нас не змінювали міністрів або голів, картина залишається незмінною: як тільки перший сніг, так усе довкола завмирає. Раптом виявляється, що піщано-соляної суміші достатньо не заготовили. Що тракторів і грейдерів обмаль. Що солярка для них у дефіциті. Або що водії та інші працівники розрахувалися через мізерні зарплати…
Місцева влада одразу починає кивати на столицю (мовляв, фінансування обрізали). У центрі насуплюють брови і гнівно махають вказівним пальчиком («на місцях» буцім-то саботують виконання елементарних повноважень). І доки одні й другі шукають винних, весна перемагає, і проблема зникає сама собою разом із останнім снігом… І – всі замовкають до наступного похолодання, коли небо знову закидає землю потоками снігу та скує шаром льоду…
Це триватиме доти, доки країна залишатиметься бідною та залежною від західних чи східних донорів. І коли люди не навчаться обирати владу не за красиві слова, а внаслідок аналізу конкретних справ. 
Другий бік цієї медалі – безпосередня участь самих громадян у прибиранні території біля своїх осель та офісів. У тій же ж Німеччині вже давно стало правилом, що ця зона відповідальності – за самими людьми. Не буде почищений від снігу тротуар біля хати якогось бюргера, його оштрафують…
Тому, як не крути, а слизькі вулиці – це наш клопіт, шановні волиняни. Бо нам тут ходити і їздити…

Володимир ДАНИЛЮК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (67) - 15.1%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (204) - 45.8%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (119) - 26.7%