Жнива, яких чекають десятки літ

Жнива, яких чекають  десятки літ

Державне підприємство «Ківерцівське ЛГ» веде ощадливе планове лісогосподарювання. Минулого року рубки догляду в молодняках завершено на площі 170 гектарів. Рубки формування і оздоровлення лісів проведені на 868 гектарах і заготовлено 35595 кубометрів ліквідної деревини.

Головне надбання колективу – його спеціалісти

Черговий прес-тур обласного управління лісового і мисливського господарства, за образним висловом заступника начальника Олександра Рибчинського, відбувається у розпалі лісівничих жнив. Щоб їх діждатися, лісівникам потрібно плекати дерева до часу стиглості. Для вільхових насаджень, де ми власне й опинилися, – це понад 60 років. Сосна має дожити до 80-ліття, дуб – до 110-ліття. Тоді й приходять до кожної з порід господарі, аби зібрати лісовий врожай, який ростить багато поколінь. Сівачі до цих жнив зазвичай не доживають, трудяться для дітей і онуків, а ті – для майбутніх поколінь. І так було і буде завжди. Цей лісовий врожай – від наших попередників.
– Ми хочемо ознайомити журналістів області, – тим часом мовить Олександр Павлович, – наскільки важлива, важка і небезпечна праця лісоруба, в яких умовах відбувається лісоповал, його технічне забезпечення. Тобто, наочно показати практику заготівлі волинського лісу, труднощі та перспективи. Яскравий тому приклад – ділянка Муравищенського лісництва, де проводиться рубка головного користування та інші допоміжні роботи.
Площа у півтора гектара обмережена кольоровою стрічкою та трикутниками червоних прапорців. На лісовій галявині розміщено два інформаційні стенди, поруч них – пересувний дерев’яний будинок для обігріву та відпочинку. Всередині тепло, кидаються в очі два столи із двома десятками захисних шоломів. Поодаль, метрів за триста-чотириста працює заготівельна бригада. Чутно роботу трактора, бензопил, стукіт сокир та падаючого дерева. Відчувається, що «жнива» у розпалі. У штибах, тобто загатах для складання деревини, охайно викладено сортовий матеріал, неподалік зібрано і відскладовано некондицію. Тобто, все робиться для того, щоб залишити земельну ділянку чистою. Подекуди помічаю пронумеровані стрункі високі дерева. 
– Навіщо залишено ці дерева?, – запитую у головного спеціаліста Ігоря Мар’яновича Ляховича, який у лісовій галузі вже сорок один рік.
– Ці дерева найкращі, – мовить Ігор Мар’янович. – Наш золотий насіннєвий фонд. Вони сприятимуть пришвидшеному якісному природньому залісненню цієї ділянки.
Для мене ж відповідь була новиною, бо вперше у житті бачу промислову заготівлю лісу. Виявляється таким чином забезпечується природний засів вирубаної ділянки березою та вільхою у важкодоступних напівзаболочених місцях.
Про те, що вони важкодоступні переконалися і журналісти, яким передбачливі господарі заготовили необхідне у таких випадках взуття, а також запропонували кожному захисний шолом. Гарячий чай із лісових ягід не лише подивував приємним і запашним смаком, але й додав настрою із зацікавленням вислухати інформаційний інструктаж директора державного підприємства «Ківерцівське ЛГ» Віталія Каращука. Він зауважив , що червоною стрічкою визначено наш журналістський робочий маршрут, а також безпечні контури ділянки, на якій працює лісозаготівельна бригада. Їй поставлено завдання протягом п’ятнадцяти днів освоїти 442 кубометри сортової деревини, а оплата праці складе 48 тисяч гривень. Передбачено ще й солідний розмір преміальних за перевиконання плану. Все залежить від людей, індивідуальних можливостей лісорубів та вальника дерева, – зауважує Віталій Миколайович. – Не кожен може бути призначений на цю посаду. Перша і найголовніша вимога – це стаж роботи лісорубом не менше п’яти років. Вальник добре обізнаний із схемою раціональної рубки лісу. 
За словами директора, саме такий спеціаліст сьогодні працює на цій ділянці.
І справді – побачили справжнього богатиря. Здавалося не працював, а грався бензопилою… У його дужих ручищах вона видавалася якоюсь дрібною… Лісоруб же був під 2 метри зростом, кремезний, жилавий, розчервонілий від легенького морозу та фізичної напруги. Та побачивши журналістів, одразу засоромився. Лісоруб – не депутат, щоб позувати перед журналістами. Не звик привертати увагу до своєї персони.
– Мене звуть Віталієм, прізвище – Шевчук. Дійсно за професією я вальник лісу шостого розряду. Можу показати посвідчення, – щиро усміхається. – На цій посаді вже 21 рік.
– Скільки за зміну вдається заготовити кубів деревини? – запитуємо.
Віталій Миколайович Шевчук, трішки зваживши свої досягнення, повідомив, що все залежить від породи лісу та погодних умов. В середньому 20-25 кубів у день кладуть.
– Бувало нарізав 40 і 50 кубів, – зізнається, усміхаючись. Не кожному ж лісорубу пощастить побачити таких красивих журналісток у пущі.

– Чи маєте власний рекорд? – допитується Костянтин Яворський – наш колега зі «12-го» телеканалу. 
– Випадало в місяць заготовити 600-700 кубометрів сортоматеріалу. Все залежить від того, як справлятимуться колеги по бригаді.
Знайомимося з його помічниками. Микола Плескун, у якого за плечима 28 років стажу у лісовій галузі, вправно керує трелювальним трактором. Не перший рік працюють лісорубами і Олександр Веселуха та Іван Сахнюк. Свою роботу кожен з них демонструє на зрізі 60-річної осики. Лісоруби, хто бензопилою, хто сокирою очищають стовбур до ділової кондиції. Микола Плескун подає трактор на галявину для трелювання. Проводиться визначення сортименту на замовлення Рівненської сірникової фабрики. Майстер з електронного обліку Роман Веремчук кріпить до стовбура електронну бірку і кишеньковим персональним комп’ютером зчитує дані для внесення у загальний реєстр обліку. За словами Романа, який, до речі, навчається на другому курсі Шацького лісового коледжу ім. В. В. Сулька, за місяць використовується майже десять тисяч електронних чіпів. 
Наступний етап – це вивезення деревини із штибів. Біля одного з них трудиться водій КаМАза Олександр Романюк. Він щойно відвіз на грунтову дорогу завантажений деревиною причіп. Зараз гідроманіпулятором підбирає стовбури та охайно укладає на кузов автомобіля. Він настільки робить це вправно, що мимоволі порівнюєш рухи маніпулятора зі складанням дошкільнятами кубиків у дитячому садку: старанно і точно. Дійсно, замилуєшся його роботою.
– Скажи, як вправно все вдається, – торкає за плече колега з «Голосу України» Микола Якименко.
Й насправді, клешні маніпулятора точно посередині охоплюють стовбур. Він не переважується в жоден бік і припасовано лягає в кузові до вже покладених. Немає жодного помічника, все в одній особі. Все залежить від професіоналізму людей.
– Лісозаготівля у зимовий період – особливий вид лісогосподарської діяльності. Щорічно у державних підприємствах проводиться заготівля на 1700 – 1800 лісосіках рубок головного користування, – говорить заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Павлович Рибчинський. – Приблизно 800 із них знаходяться у важкодоступних місцях. Частково на заготівлю лісу впливає лісопатологічна ситуація, коли необхідно рятувати дерева від явної загибелі через буреломи, пожежі та ураження хворобами та шкідниками. Тут важливо мати спеціальну техніку.
– Який стан справ в області із забезпеченням технікою і спецзасобами? – цікавимося у співрозмовника.
– Сьогодні в держлісгоспах області на навантажуванні та розвантажувальних роботах задіяно 113 одиниць машин та механізмів із гідроманіпуляторами, – продовжує розмову Олександр Павлович. – Для перевезення залучено 310 транспортних одиниць, в тому числі 140 спеціалізованих. Зокрема маємо 105 сортиментовозів і 15 хлистовозів. Автомобілями та тракторами допомагають підприємці. Більше сто одиниць такої техніки залучаємо у пікові часи заготівель.

Дорогі дороги лісові

Вкотре ловлю себе на думці про те, чому валку лісу прирівнюють до хліборобських жнив. Скоріш за все тому, що базується на аксіомі: зібраний врожай необхідно швидко вивезти, відсортувати, переробити і збути. Взимку з важкодоступних місць без під’їзних доріг виконати заплановане дуже важко. Лісоруби ще можуть зрізати і скласти в штиби за сортиментом. Та час невмолимий: поки доведуть дорожнє полотно до місця призначення, деревина може втратити свою цінність. 
Як же організовано лісотранспортну мережу у Ківерцях? З особливою гордістю розповідали директор Віталій Каращук та головний інженер Андрій Семенюк, що вдалося за десять років досягти дорожньо-будівельному комплексу ДП «Ківерцівське ЛГ». За цей час збудовано 33.6 км доріг. Сьогодні активно використовуються лісові шляхи у Воротнів, Звірів, Муравище, Бодячів, Сокиричі. Забезпечено 1.5 км сполучення Хотнів-Словатичі. Дванадцять кілометрів твердого покриття експлуатується у Муравищенському лісництві. Ці дороги забезпечують доступність освоєння 67 тисяч квадратних метрів лісосічного фонду.
– Сьогодні проводяться роботи з будівництва дороги протяжністю у чотири кілометри, – каже головний інженер Андрій Семенюк і запрошує нас із Миколою Якименком до свого службового автомобіля. 
З десяток «Нив», що характеризуються високою прохідністю, беруть «курс» на ознайомлення з новою дорогою. Високе дорожнє полотно вимощене грунтом. Обабіч глибокі наповнені водою рови. Проведено корчування деревини, подекуди лежать поломані стихією стовбури. Кількасот метрів вдалося проїхати транспортом. Далі розмокла глина та торф’яник змусили транспорт зупинитися. Довелося долати в’язкий грунт пішки, згадуючи передбачливих господарів добрим словом за спеціальне взуття. 
– Нинішнє потепління не дозволяє ефективно і вчасно втілити задумане, – ділиться думками головний інженер. – Планувалося скористатися морозами і використати дорогу для перевезення не тільки деревини, а й утрамбувати полотно, вкатати грунт, витиснути з нього воду, а вже весною насипати піску. 
Такими були плани. До кінця тижня синоптики прогнозують стабільні морози.
Коли б то сповнилося!
Насправді! Нехай би так сталося із цими морозами, яких так очікують під час лісних жнив. Для лісівників області мороз, як для хліборобів сонце. В перспективі дорога в чотири кілометри кошторисною вартістю в 734 тис. грн забезпечить доступність до проведення лісогосподарських робіт на площі у 4800 гектарів та забезпечить оптимізацію лісотранспортних та навантажувальних робіт. Пошли, Боже, морозних днів якомога більше, адже лісівники нині найбільше цього просять!
Степан ШЕГДА,
Фото Світлани Думської.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (67) - 15.3%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (200) - 45.6%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (117) - 26.7%