→Архів

Повстанці, які не склали зброї!

Колишній Доросинівський сільський голова Рожищненського району Микола Вавринчук до 75-річчя створення УПА створив мартиролог полеглих у боях за Українську Самостійну Соборну Державу .

«Вірні присязі» – так називається ошатний та змістовний збірник архівних матеріалів, фотодокументів та бібліографічних розповідей про тих борців за створення Української держави, які полягли в боях із усіма ворогами в період 1917-1960 рр. тільки в Рожищенському р-ні.

Рецензували дослідження голова облорганізації Національної спілки краєзнавців України, професор СНУ імені Лесі Українки Геннадій Бондаренко і доктор політичних наук, професор СНУ імені Лесі Українки Валентин Малиновський.

Село за селом, прізвище за прізвищами... Так сформував Микола Вавринчук своє дослідження, інформацію з якого черпає з різних джерел.

Що не Герой – то постать. Що не доля – то Подвиг... Так можна охарактеризувати кожного, кого вдалося авторові та упорядникові повернути з історичного небуття.... І не лише жертовна боротьба за незалежність просякла поразками та втратами...

Доля як мінімум двох борців у цьому сенсі – характерна та повчальна.

Олексій Пархомчук із с. Рудка-Козинська, наприклад, у вересні 1939 р. повірив «першим совєтам», тож був посередником між комуністичним та націоналістичним підпіллям, брав участь у роззброєнні польської поліції, перший сільський голова Тимчасового комітету. З 1941 р. – мобілізований у РККА. Потрапив в оточення, повернувся додому...

Під час німецької окупації спочатку був головою сільської управи, потім очолив кооперативний рух. У 1942 р. член підпілля ОУН, а з 1944 р. – у лавах УПА.

«Член районного проводу ОУН, псевдо «Чумак». 6 листопада 1946 р. був поранений і бою з опергрупою НКВД, лікувався до 1948 р. На нелегальному становищі перебував до 1980-их рр. Помер у підпіллі, так і не розкритий спецслужбами СССР-УРСР», – зазначає Микола Ваврищук.

Разом із «Чумаком» до останньої можливості боровся і його односельчанин Федір (Федон) Пархомчук. Він закінчив довоєнну Луцьку гімназію, провідник ОУН у Любешівському р-ні, псевдо «Крючок», «Крюченко». З 1953 пр. – боїв кар-одинак. Переховувався разом із «Чумаком». Подальша доля невідома

«Згідно з даними жителів с. Рудка-Козинська, переховувався в с. Залісці Рожищенського р-ну до 1990-их років», – зазначає Микола Вавринчук.

Тому Микола Варинчук звертається до всіх волинян із проханням доповнити його пошукову роботу новими архівними матеріалами, особливо – фотографіями. Наразі він працює на мартирологом про Луцький р-ні.

Володимир ДАНИЛЮК.

На фото: обкладинка книги «Вірні присязі».