Чому недоступне «Доступне житло»?

Чому недоступне «Доступне житло»?


На офіційному сайті Президента України Петра Порошенка триває збір голосів на підтримку петиції №22/043104-еп «Збільшення фінансування та запуск в повному обсязі роботи програми «Доступне житло» для воїнів АТО, внутрішньо переміщених осіб та громадян, хто потребує поліпшення житлових умов». Її автор – Володимир Кисельов. Уже зібрано 1492 голоси із 25000 потрібних для початку розгляду. До остаточного терміну голосування за її підтримку залишилося 80 днів.

Враховуючи, що збільшення фінансування з бюджетів різних рівнів та запуск в усіх областях і в повному обсязі роботи програми «Доступне житло» для воїнів АТО, внутрішньо переміщених осіб та громадян, хто потребує поліпшення житлових умов, є особливо актуальною темою і для Волині, то слід нагадати, що в попередні роки ця програма доволі успішно реалізовувалася й на Волині.

Зокрема, 2010-2013 рр. ПрАТ «Луцький  домобудівельний комбінат» в обласному центрі звів 3 житлових будинки на 108, 81 і 72 квартири – це цілий сучасний житловий комплекс! І що важливо: на 1 квартиру з програми «Доступне житло» в цих багатоповерхівках припадало по 5-6 помешкань, на будівництво яких одразу знаходилися приватні інвестори. Тобто, програма була своєрідним локомотивом розвитку будівельної індустрії та вирішення нагальних соціальних проблем. Про сплачені в бюджети різних рівнів податки і додаткові робочі місця навіть і нагадувати не треба. 
Нині ж тільки в м. Луцьку понад 100 учасників АТО, афганців та вимушено переміщених осіб уже зголосилися взяти участь у реалізації програми «Доступне житло» в форматі 50 на 50: тобто половину вартості квартири сплачує її майбутній власник, решту вартості компенсують із бюджету. Ініціатором цього проекту, до речі, був ще міський голова Микола Романюк, який встиг напрацювати конкретні пропозиції органам влади вищого рівня…
Але омріяний багатьма громадянами повномасштабний старт програми «Доступне житло» в 2018 р. загальмувався…
Як це сталося, стає зрозумілим із тексту петиції на адресу Президента України, оприлюдненій 19 лютого ц. р. на офіційному сайті глави держави:

«Пане Президенте!
Ми – учасники АТО, внутрішньо переміщені особи та громадяни України, хто потребує поліпшення житлових умов, звертаємося до Вас з проханням забезпечити реалізацію нашого права на житло, передбачене ст. 47 Конституції України.
16 березня 2017 р. Верховною Радою України прийнято Закон України №1954-VIII «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» щодо реалізації державних житлових програм», який передбачає державну підтримку в розмірі 50% вартості будівництва (придбання) доступного житла або пільгового іпотечного житлового кредиту під 7% річних для учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб.
Прийняття закону дало надію громадянам, що були позбавлені власного житла через збройний конфлікт на сході країни, та громадянам, що за об’єктивних обставин не мають змоги самостійно придбати домівку, на підтримку з боку держави у розв’язанні цієї проблеми.
Завдяки активним діям громадськості по всій країні та за підтримки окремих депутатів ми домоглися часткової реалізації програми «Доступне житло». Так, 20 вересня 2017 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №708 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 р. № 140 і від 29 лютого 2012 р. №193», якою створено діючий механізм Державної підтримки для воїнів АТО та ВПО щодо участі у Державній цільовій соціально-економічній програмі будівництва (придбання) доступного житла виключно у частині компенсації за рахунок бюджетних коштів 50% вартості житла.
Тобто фактично сьогодні єдиною можливістю отримати державну підтримку на розв’язання житлової проблеми є сплата 50% вартості житла власним коштом. Але більшість сімей ВПО не мають власних коштів для цього: наразі є надія на отримання пільгового іпотечного кредиту під 7% річних за рахунок бюджетних коштів.
Проте Кабінет Міністрів України зволікає з прийняттям підзаконних нормативних актів щодо запуску другої частини програми «Доступне житло», а саме: пільгового іпотечного кредиту під 7% річних.
У 2017 р. за ініціативи ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на реалізацію програми було виділено 30 млн грн, а бюджетом України на 2018 р. передбачено 100 млн грн. на фінансування програми «Доступне житло» по всій Україні та для всіх категорій громадян, що мають проблеми з житлом. Але цього недостатньо для повноцінного вирішення житлової проблеми. В процесі підготовки бюджету на 2018 р. на засіданні Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, яке відбулося 20 вересня 2017 р., пройшло обговорення необхідності фінансування вказаної бюджетної програми. Всіма сторонами обговорення було визнано, що для розв’язання житлових проблем категорій громадян, що мають право участі у програмі «Доступне житло», необхідний рівень фінансування складає 1 млрд грн щорічно. За ініціативою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України саме ця сума була запропонована до проекту Державного бюджету України на 2018 р. Але Міністерство фінансів України урізало цю суму до 100 млн грн, як уже зазначалось.
Лише у м. Києві вже стали в чергу та надали документи до ДФСМБ понад 1000 сімей та намагаються це зробити ще близько 5000 громадян (з огляду списків черги, що були введені активістами на час старту програми).
Тож ми – учасники АТО, внутрішньо переміщені особи та громадяни України, хто потребує поліпшення житлових умов – звертаємося до Вас з проханням забезпечити реалізацію права кожного громадянина України на житло, передбаченого ст. 47 Конституції України.
Порушення конституційного права на житло призводить до порушення інших прав, зокрема: 
– права на пенсійне забезпечення (додаткова ідентифікація пенсіонерів);
– права голосу на виборах (неможливість обирати органи місцевої влади);
– права на працю (дискримінація за місцем реєстрації);
– права на безперешкодний виїзд за кордон (необхідність надання ВПО додаткових документів для оформлення закордонного паспорта, на відміну від інших громадян) та інші.
Оскільки реалізація багатьох громадянських прав пов’язана з реєстрацією місця проживання, то не потрібно вигадувати нові нормативні документи, додаючи нас в закони як окрему категорію громадян. Достатньо лише один раз державі виконати свій обов’язок щодо реалізації права кожного громадянина України на житло.
Ми готові та хочемо працювати, реалізовуватись, забезпечувати свої сім’ї та виховувати дітей в нормальних для того умовах. Водночас отримання власного помешкання для більшості з нас є надскладною задачею в сучасних реаліях, враховуючи рівень цін та рівень оплати праці. Тому вирішити її самотужки майже неможливо.
Ми розуміємо, що в такі складні часи держава не в змозі всіх безкоштовно забезпечити житлом. Але ми не просимо безкоштовного житла! Ми просимо підтримки, небайдужості та виконання в повному обсязі законодавства України кожним її громадянином!
Саме тому, ми просимо Вас, як гаранта Конституції України, політичної особи, що має право законодавчої ініціативи, політика, що має у парламенті підтримку найбільшої фракції, ініціювати та підтримати перегляд розміру (в сторону збільшення) фінансування програми «Доступне житло» в бюджеті України на 2018 р. до необхідного рівня в 1 млрд грн та проектах Державного бюджету на наступні роки, а також ініціювати перед Прем’єр-міністром України запуск пільгового іпотечного кредиту під 7% річних за рахунок бюджетних коштів шляхом прийняття відповідних підзаконних нормативних документів». 



А як на Волині відреагували на появу петиції до глави держави?
«Буквально цими днями я був у Києві, говорив із АТОвцями на засіданні Держмолодьжитла. Люди, обпалені війною, говорять: якщо в Україні отримають квартиру і 7-8 тис. грн зарплати, в Польщу на заробітки не поїде. І вони праві: в Україні наразі понад 20 тис. учасників АТО потребують негайного покращення житлових умов. У нас в області – теж чимало таких людей, а в м. Луцьку понад 230 на житловій черзі готові 50 відсотків вартості заплатити самотужки. 
Вимушених переселенців на Волині також тисячі… Люди розуміють складне економічне становище в країні, тому безплатно житла не просять. Але вважають, що влада різних рівнів повинна долучитися до співфінансування програми «Доступне житло» за рахунок раціональнішого використання наявних ресурсів. Наприклад, 47 млрд грн виділено на дороги, та всі ж здогадуються, що «відкат» можуть бути навіть до 30%. То чому ж тоді хоча б частину коштів, які можуть бути просто втраченими, не використати на програму «Доступне житло»?
В Держмолодьжитлі, який займається програмою, недавно відбулося засідання Громадської ради та представників громадських організацій. Вирішили: будемо спільними зусиллями домагатися відновлення фінансування «Доступного житла». Вкрай потрібна і нова іпотека хоча б під 7% (а раніше ж було 3%!), бо 20% банківських кредитів ніхто не витягне!», – говорить представник Конфедерації будівельників України у Волинській області Руслан Вайман. 
Його підтримують і в середовищі ветеранів.
«Ініціативу продовження дії програми «Доступне житло» в Державному бюджеті України на 2018 р. та збільшення її фінансування до необхідного рівня в розмірі не менше 1 млрд грн вважаємо правильною постановкою питання. Воїни-афганці, чимала кількість із яких воювали на фронті російсько-української війни на Донбасі, не з чужих слів знають, що таке десятиріччями чекати від держави обіцяного житла… На Волині ще в попередні роки ми реально побачили користь від реалізації проекту «Доступне житло», а один із наших бойових побратимів – афганець і учасник АТО Олександр Шульгач –  навіть зміг отримати омріяне житло… На наступні роки наша Спілка розраховувала допомогти за цією програмою отримати квартири ще для кількох учасників бойових дій… Тому варто не лише звертатися до Президента з пропозицією повернути фінансування «Доступного житла» до 1 млрд грн на цей рік, але й домогтися на рівні Уряду запуску пільгового іпотечного кредиту під 7% річних за рахунок бюджетних коштів», – сказав голова обласної організації ветеранів Афганістану, депутат облради Григорій Павлович.
Гостру потребу в забезпеченні житлом відчувають і доблесні захисники України, які з фронту повернулися на рідну землю.
«Не викликає жодних сумнівів, що програма «Доступне житло» має належним чином фінансуватися і реалізовуватися як на державному рівні, так і на місцевому. Про масштаби потреб у забезпеченні житлом свідчать такі цифри: на Волині проживає понад 9 тисяч учасників АТО, із яких до 4 тисяч військовослужбовців брали безпосередню участь у бойових діях на фронті. Головне – розглядати майбутніх учасників програми «Доступне житло» в порядку черговості надходження від них заяв, зареєстрованих на підставі чинного законодавства. Звичайно, житловий комунальний кодекс дуже застарів, тому треба збільшувати мінімальну норму житлової площі на одну особу, але це вже тема іншої розмови. Програма «Доступне житло» повинна запрацювати в повному обсязі», – підкреслив голова Центру допомоги учасникам АТО у Волинській області, співзасновник Організації ветеранів АТО у Волинській області, голова Громадської ради при Луцькому міському голові Юрій Дмитрук.
Із весни 2014 р., коли Росія анексувала Крим, а потім почала бойові дії на Донбасі, на територію Волині вимушено переселилися понад 4200 громадян. Наразі більше 3 тис. із них проживають на теренах області, майже половина з яких – у м. Луцьку. Жоден із них не отримав ніякого соціального житла, тож проблему з винайманням помешкань чи придбання квартир вони вирішують самотужки. 
Голова Громадської організації переселенців Криму і Донбасу Аза Голощапова з приводу програми «Доступне житло» говорить:
«Міжнародна спільнота регулярно надає мільйони доларів саме на вирішення проблем переселенців, але їх переселенці не бачать. Якщо брати Волинь, то на сьогодні відсутні хоча б якісь регіональні програми, де внутрішньо переселені особи згадувалися б як категорія, на вирішення проблем якої програма спрямована. При тому, що в інших областях таких програм уже більше 50. 
За три роки Волинь покинули 2000 переселенців. Професіонали і робітники поїхали в ті міста, де є перспективи кращого вирішення проблем переселенців. Якби був хоча б шанс на отримання житла тут, вони б залишились, і Волинь не втратила б робочі ресурси, які їй так необхідні. Адже з кожним роком все більше волинян працює за кордоном. 
Переселенці є активною рушійною силою, яка докладає великих зусиль (від купи офіційних звернень до мітингів під Верховною Радою) для того, щоб програма «Доступне житло» запрацювала в повному обсязі. І це зрозуміло. Люди, які ніколи  не були утриманцями і до початку війни мали будинки і квартири, зароблені важкою працею,  майже одномоментно їх втратили. Та, незважаючи на складні умови виживання, готові працювати для отримання власного житла навіть із нуля. 
Наша організація  в числі перших підписала Меморандум про співпрацю по програмі «Доступне житло» з фондом Держмолодьжитло. Окрім програми допомоги «50х50»,  нас цікавить програма  кредитування під 7% річних при внесенні 10% першого внеску виділення коштів. Адже оплатити 50%  вартості нового житла, навіть продавши в зоні АТО своє житло за 25-30% його ринкової ціни, можуть не всі. На кредитування потрібні кошти, а їх взагалі на  програму «Доступне житло» виділили 10% від потрібного».

Щоб підтримати петицію №22/043104-еп «Збільшення фінансування та запуск в повному обсязі роботи програми «Доступне житло» для воїнів АТО, внутрішньо переміщених осіб та громадян, хто потребує поліпшення житлових умов», слід звернутися за таким посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/43104

Якщо звернення до Президента України набере в необхідний термін 25 тис. підписів, воно буде розглянуте в першочерговому порядку. І тоді шанси у волинян отримати квартири за програмою «Доступне житло» набагато збільшаться.

Світлана КОМА.
На фото Оксани БУБЕНЩИКОВОЇ (архів «Волинської газети»): одна з новобудов у м. Луцьку, свого часу зведена за програмою «Доступне житло»; щасливі новосели – лише в минулому?


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (67) - 15.2%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (202) - 45.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (118) - 26.7%