Розриті могили

Розриті могили


Чому на кістках чужих солдатів ковельчани з вінничанами ніколи не збудують благополуччя?

що на території м. Ковеля – одного з потужних залізничних вузлів на Західній Україні – є багато відомих і маловідомих місць поховань цивільних осіб та військових поховань часів Першої та Другої світових воєн, які воювали на боці різних ворогуючих армій.  На жаль, ця історія майже всуціль позначена розритими могилами... 
Адже у м. Ковелі, як і у багатьох інших містах при існуванні УРСР, чимало цивільних та військових цвинтарів були навмисне сплюндровані за сприяння тодішньої атеїстичної влади. Тоді як у Європі оберігали військові могили, у нас на них зазвичай пускали бульдозери.
 В першу чергу дощенту були знищені могили українських патріотів – борців за волю України, а також могили радянських військовополонених та солдатів вермахту. А на їхніх кістках побудували різні підприємства, установи охорони здоров’я і навіть об’єкти соціально-культурного призначення. 
Така ж доля спіткала і древні єврейські кладовища, а також місця поховань загиблих євреїв у 1941-1942 рр. Нинішня влада на чолі з мером Олегом Кіндером довго намагалася заперечувати цей факт і всіляко перешкоджала єврейській громаді спорудити пам’ятний знак, але нарешті здоровий глузд переміг.
Переміг, та не скрізь… Про факт існування одного з занедбаних місць поховань у районі вул. Володимирської-Варшавської – кладовища німецьких військовополонених, що перебували у Ковельському таборі в 1945-1947 рр. – свідчать документи Державного архіву Волинської області, які були досліджені одним із місцевих істориків-краєзнавців ще в 1994 р. і передані у Ковельську міськраду. В тому ж році фотокопії документів були передані до Німеччини в розпорядження спеціального відділу по встановленню місць захоронень і зв’язку з родичами загиблих, який на той час опікувався військовими похованнями. 
Пізніше віднайдені ще живі очевидці-старожили м. Ковеля підтвердили факт існування колишнього кладовища німецьких військовополонених. А з виходом на місце в південному напрямку до перехрестя вул. Володимирська і Варшавська, в квадраті між ними і вул. Заводська, що знаходяться поблизу автомагістралі міжнародного значення Київ-Ковель-Варшава, вони показали його приблизне місце розташування. За їхніми свідченнями, на могилах цього кладовища, знищеного десь на початку 50-х років минулого століття, стояло близько сотні невеличких дерев’яних хрестів. А від того часу, коли його зрівняли з землею, десятиліттями саме на тому місці був пустир і ніякого будівництва там не велося (точніше, до листопада минулого року). Тому там і досі в землі мають залягати останки померлих німецьких військовополонених. 
Починаючи з 2013 р., після доведення відповідних планів з пошукових робіт на Волині німецькій «Народній спілці по догляду за військовими похованнями» в Західних областях України та отримання необхідних дозвільних документів, пошуковці робочої групи цієї організації на чолі з старшим фахівцем Мироном Старком провели ряд розкопок місць поховань німецьких військовополонених на території Синівської сільради Старовижівського р-ну та Дубівської і Скулинської сільрад Ковельського. В результаті ексгумації на спеціальному військовому кладовищі, що знаходиться поблизу м. Жовква Львівської обл., були перепоховані більше 400 останків німецьких військовополонених. Згодом, у жовтні 2015 р., після оформлення Акту встановлення місця поховання та його погодження у Ковельській міськраді, вони взялися за дослідження місць поховань і у самому м. Ковелі, в районі перехрестя вул. Володимирська і Варшавська. 

А оскільки у Ковельській міськіраді з’ясувалося, що земельна ділянка розміром 1,2 га в запланованому ними місці дослідження за даними Держгеокадастру перебувала у приватній власності однієї з луцьких фірм, то перед їх початком взяли погодження і у цієї фірми. 
У присутності представника органу самоврядування міста залізничників пошуковці встигли здійснити попереднє дослідження лише частини площі земельної ділянки. В результаті проведення вибіркового шурфування в квадраті між вулицями Варшавська, Володимирська і Заводська вони знайшли дві могили, що знаходилися в декількох десятках метрах одна від одної. В одній з них на глибині більше одного метра пошуковці виявили труну з останками покійника, а в іншій вони побачили скинуті в свій час в ряди один на одного скелети, які за розмірами мають всі ознаки вважати їх дитячими. 
Така, на перший погляд, несподівана знахідка дала привід пошуковцям висунути абсолютно вірогідну версію, що то є місце єврейських поховань, жертв Голокосту в 1941-1942 рр., а не поховання німецьких військовополонених… Тому пошуковці змушені були засипати їх назад землею і акуратно зарівняти. А оскільки тоді була вже пізня осінь, то вони вирішили відкласти свої дослідження і продовжити пошуки останків німецьких військовополонених в майбутньому на решті площі земельної ділянки, що знаходиться впритул до перехрестя вул. Володимирська та Варшавської. Тим більше, що деякі свідки, які знали про існування в 1945-1947 рр. поховання німецьких військовополонених стверджували про його наявність саме на тій ще недослідженій ними частині земельної ділянки, яка могла бути в будь-який момент продана і забудована. 
Довгий час земельна ділянка по вул. Варшавській, 1 перепродувалася. І лише в листопаді 2017 р. від владних структур м. Ковеля стало відомо, що вона вже належить фірмі ТзОВ «Немирів Ойл» (м. Немирів, Вінницька обл.). А фірма ТзОВ «ЮПІДЖІ» (м. Коростень, Житомирська обл.) огородила її, завезла туди будівельні матеріали і швидкими темпами розпочала будівництво АЗС ще в листопаді-грудні минулого року. 
На жаль, впродовж 2016-2017 рр. німецькі пошуковці, проводячи невідкладні роботи по виявленню поховань німецьких військовослужбовців в інших областях Західної України, так і не змогли ще раз побувати у м. Ковелі. Таким чином місця поховань німецьких військовополонених і євреїв (а, можливо, і українців), які за сумною іронією долі знаходяться поряд, опинилися під загрозою забудови. 
Згідно з чинним законодавством про охорону культурної спадщини будівельні роботи на цих землях мають бути призупинені до завершення їх повного археологічного дослідження. Тим більше, що згідно з міжнародними правовими нормами, викладеними у чотирьох Женевських конвенціях від 12 серпня 1949 р. та у Додаткових протоколах до них від 8 червня 1977 р. вимагається: «Вжити всіх можливих заходів, щоб підібрати мертвих, не допустити їх пограбування та належно їх поховати (Конвенція І, стаття 15; ІІ, ст. 18. Протокол І, ст. 33; ІІ, ст. 8)». 
Тому в першу чергу органам державної влади та місцевого самоврядування Волині треба докласти всіх зусиль, щоб у м. Ковелі не відбулося повторення компартійного варварства – чергового плюндрування могил та ведення бізнесу на кістках, що є не тільки аморальним явищем, а й по суті своїй – кримінальним злочином. 

Петро ВІЛЬЧИНСЬКИЙ, 
Геннадій САРАПІН.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (65) - 15.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (193) - 45.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (110) - 26.1%