Творці майбутнього

Творці майбутнього


Виповнилося двадцять шість років з часу створення ДП «Старовижівське ЛГ». Це головне промислове підприємство Старовижівського р-ну, яке забезпечує роботою найбільшу кількість працівників, є основним платником податків і в цілому відіграє дуже вагому роль у розвитку економіки Старовижівщини. Нині його директором працює Анатолій Ярмолюк, головним лісничим – Віталій Ксенюк. Обоє – нові люди для району. Тож під час розмови з Анатолієм Володимировичем ми насамперед попросили в нього розповісти про себе та попереднє місце своєї роботи.

Від майстра до директора

– У 2003 році я закінчив Шацький лісовий технікум імені В. Сулька, після чого був направлений у Губинське лісництво ДП «Володимир-Волинське ЛМГ», де розпочав свою трудову біографію майстром лісу. Після чотирьох років роботи був переведений на посаду помічника лісничого Микуличівського лісництва цього ж лісгоспу, далі – інженера з лісозаготівель ДП «СЛАП «Рожищеагроліс». У 2008 р. мене призначили його директором. Цю посаду обіймав до свого переходу у Стару Вижівку 10 серпня минулого року. До речі, Віталій Ксенюк працював у ньому лісничим Стохідського лісництва. Вищу освіту здобув у Національному лісотехнічному університеті у Львові, зараз ще закінчую навчання за освітнім рівнем магістра у Національному університеті біоресурсів і природокористування у Києві, а також невдовзі маю отримати другу вищу економічну освіту у Луцькому національному технічному університеті. Народився у с. Хорохорин Луцького р-ну, вже 10 років проживаю в Луцьку. Одружений. Маю двох дітей: доньці – дев’ять років, сину невдовзі має виповнитися два.

– Чи були Ви раніше знайомі зі Старовижівським районом?
– Ні, бував тут лише проїздом.

– ДП «СЛАП «Рожищеагроліс» – значно менше підприємство порівняно зі Старовижівським лісгоспом. А тому працювати у нас, мабуть, складніше. Які перші висновки Ви для себе зробили і які завдання поставили?
– Справа не у розмірах підприємства. У більшому є відповідний штат людей, де кожен організовано виконує свій обсяг роботи і функціональні обов’язки. У меншому ж ти часто сам маєш налагоджувати увесь виробничий процес, ледь не з початків відшліфовувати і контролювати найдрібнішу його деталь. Тому якихось проблем з адаптацією у новому лісгоспі у мене не було.
Я старався швидше ознайомитись із матеріально-технічною базою і колективом, об’їхав територію, вник у роботу. Вона абсолютно та сама, що й у Рожищенських чи будь-яких інших лісівників. Перед нами стоять ті ж завдання. Просто зі своїми новими колегами ми окреслили наші плани і взялись за їх виконання. 

Ремонти будівель і техніки

– У лісгоспі проходить оновлення, зокрема, відбувся капітальний ремонт контори Буцинського лісництва, мисливської бази відпочинку на озері Пісочне. Очевидно, це завдяки Вашій ініціативі?
– Одразу з приходом у Стару Вижівку я визначив пріоритетні напрямки своєї роботи на найближчі місяці. Ремонт контори Буцинського лісництва – серед них, адже вона, по-суті, слугує однією із головних візитівок лісової галузі району, її першою бачать люди, котрі до нас приїжджають. А до цього вона перебувала у вкрай поганому стані. Подібна ситуація була із базою відпочинку на озері. Вважаю, що таке велике підприємство, як лісгосп, повинно мати місце, де не соромно прийняти будь-яких гостей Старовижівщини. Разом із тим взялися за ремонт техніки, покращення матеріальної бази. Дещо у цьому напрямку вже було зроблено. Зокрема, ми придбали ще один автомобіль «Renault duster», повністю поміняли двигун в автомобілі ЗІЛ для вивезення лісу, купили новий гідроманіпулятор, відремонтували «Урал» і також придбали до нього новий гідроманіпулятор. Ще три машини – у ремонті.

– Анатолію Володимировичу, доводилось чути, що Ви озвучували намір зменшити чисельність працівників лісгоспу. Чи відбулось скорочення на підприємстві?
– Як такого скорочення у нас не було, за винятком хіба що 2-3 людей. Просто ми працевлаштували ті штатні бригади, що займались лісозаготівлею, на роботу до підприємця. Люди як працювали, так і працюють, отримують заробітну плату, залишаються у структурі лісової галузі. Двох чоловіків у Дубечненський цех переробки деревини ми навіть взяли додатково. До речі, ще в листопаді замовили сюди і оплатили нову лінію для виготовлення палетів вартістю півтора мільйона гривень, яка невдовзі має бути встановлена.

– То скільки людей зараз трудиться безпосередньо в лісгоспі?
– 175. А раніше було 200. Проте повторюсь, що люди продовжують працювати у лісовій галузі. Крім того, у нас є пенсіонери, котрих ми могли б провести на заслужений відпочинок, але вони залишаються у лісгоспі й надалі. 

Здоров’я лісу

– Сьогодні в районі люди скрізь констатують зростання кількості рубок лісу. Чи можете назвати їх обсяги і як взагалі прокоментуєте ситуацію?
– Загалом у 2017 р. у ДП «Старовижівське ЛГ» було проведено санітарно-вибіркових рубок на площі 1400 гектарів, при цьому зрізано 840 кубометрів деревини. Суцільно-санітарні пройшли на 93,5 гектара. На них зрізали 16 740 кубометрів деревини. Для нас це вимушені заходи, які потребують значних фінансових затрат для оплати праці робітникам, вивезення деревини, сплати чималих сум податків тощо. Тобто фактично вони не приносять нам вигоди, а навпаки – у більшості випадків є збитковими. Але сьогодні існує гостра проблема боротьби зі шкідниками і ми змушені адекватно та вчасно на неї реагувати. У цьому може переконатися кожен, завітавши у ліс і уважно оглянувши дерева. На жаль, ми зараз переживаємо справді масове і дуже швидке поширення верхівкового короїда, який приносить величезну шкоду природі, зводить нанівець усі старання багатьох поколінь лісівників.
Так, лише за четвертий квартал 2017-го на території лісгоспу виявили осередки короїда на площі 1185 гектарів, заходами боротьби їх ліквідували на площі 550 га.
Діючих осередків, які потребують негайних заходів боротьби, на сьогодні у нас налічується 695 гектарів. До речі, для проведення суцільних санітарних рубок на основі актів лісопатологічних обстежень ми формуємо звернення в обласне управління лісового господарства, начальник якого у свою чергу надає нам відповідні пропозиції. Із кожною із них можна ознайомитись на сайті ВОУЛМГ, тобто вони відкриті для громадськості.

– Із зазначених у них показників справді видно, що з осені обсяги суцільних санітарних рубок у нашому лісгоспі помітно зросли. Якщо до серпня на сайті розміщені лише дві пропозиції, то далі вони надходили майже щомісячно. 
– Нехай мої слова не сприймаються як критика, але я вважаю, що з початку року суцільним санітарним рубкам у лісгоспі не приділяли достатньо уваги. Займалися рубками головного користування, тобто стиглим лісом із цінною деревиною. Але, на мою думку, не можна надавати перевагу чомусь одному. Якщо є проблема, то треба все зробити для її розв’язання, бо інакше втратимо дорогоцінний час, а тоді і роботи лише додасться, і наслідки будуть ще більш серйозними.
На 1 квартал нинішнього року ми запланували проведення суцільно-санітарних рубок на площі 20,9 гектара, а це 3500 м3 деревини. Санітарно-вибіркові мають пройти на 159 гектарах, обсяг зрізаної деревини становитиме 1500 кубометрів. У випадках виявлення нових вогнищ поширення шкідника ми обліковуватимемо такі площі і проводитимемо заходи боротьби із ним відповідно до санітарних правил.
Треба наголосити, що доцільність проведення рубок визначають комісії, які складають акти, що підписують і сільські голови. Кожного із них ми готові ознайомлювати із площами, демонструвати їх безпосередньо на місці, обговорювати усі проблеми, щоб до нас не було ніяких претензій ні від представників органів місцевого самоврядування, ні від громадськості району в цілому.

Для наступних поколінь

– Сільські голови зацікавлені, щоб дерева не знищувались шкідниками, а були вчасно зрубані ще й тому, що в такому разі бюджети отримують суттєві фінансові надходження від лісгоспу.
– Так. У разі пошкодження насаджень шкідником із них можна буде отримати лише дрова. У таких випадках нарахування податку буде значно меншим. Коли цінної деревини на площі, де проводитиметься рубка, взагалі вже не залишиться, то фактично з одного гектара сільський бюджет недоотримає 15-20 тисяч. Тобто, якщо вчасно не взятись за вирішення проблеми, то від цього втратять всі: і наше підприємство, і громади району також.

– Анатолію Володимировичу, традиційно до Нового року лісгосп реалізовує ялинки. Яким на них був попит цьогоріч?
– Загалом ми продали їх понад 2 600 штук. Зокрема, підприємці, які їх замовляли, повезли 570 ялинок у Київ, 550 – у Харків, 390 – в Маріуполь, 600 – в Одесу. Близько сотні ялинок ми реалізували у Старій Вижівці.

– Весна ставить перед лісівниками ще одне вкрай відповідальне завдання – створення молодих насаджень. На якій площі плануєте їх висадити?
– Нам необхідно здійснити лісовідновлення майже на ста гектарах. Розуміємо, що це високий показник, тому почали готуватись заздалегідь. Ще з осені проорані борозни, у розсадниках підростає посадковий матеріал. Загалом підготовчими роботами охопили до 97 відсотків площ, де заплановане лісовідновлення. Це є найвищим показником в області. Старатимося працювати не гірше за наших колег, котрі десятиліттями трудились до нас, і докладемо всіх зусиль, щоб забезпечити належний урожай і щедрі дари природи для наступних поколінь.

Розмовляв Юрій КОВАЛЬ.

На знімках автора: Анатолій Ярмолюк; оновлена контора Буцинського лісництва.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (65) - 15.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (193) - 45.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (110) - 26.1%