Блискавка чи плазма?

Блискавка чи плазма?


Волинянин спростовує гіпотезу австрійських вчених 

Найдавнішим і найзагадковішим серед найвідоміших явищ природи вважаються кульові блискавки. Те, що кульові це правильно – у них така форма, а те, що блискавки – ця назва не відповідає дійсності, тому що у своєму русі вони повільні. Кульові блискавки люди спостерігали, оповідали про них та описували впродовж 2000 років. У всіх цих свідченнях незвичні небесні гості описуються як рухомі у повітрі вогняні кулі.
За свідченням спостерігачів кульова блискавка, як правило, виникає у грозову погоду від усім нам відомих звичайних блискавок – електричних розрядів у повітрі, інколи зовсім неочікувано. Спостерігається повільно рухомою, або зовсім нерухомою у повітрі, може вийти з якогось іншого предмету. Зникаючи з поля зору, кульова блискавка може непомітно просто розчинитись у повітрі, влетіти або увійти в який-небудь предмет, наприклад електропровідник, може вибухнути чи розділитись на частини. Інколи при цьому смертельно пошкодити або обпалити людей, тварин, запалити чи зруйнувати будівлі, тощо.
Існує у світі біля 400 теорій, які пояснюють це явище. Але ні одна з них не отримала абсолютного визнання в академічному середовищі.
За станом на кінець ХХ століття не було створено ні одного дослідного стенду, на якому це природне явище могли б штучно відтворити у відповідності до опису очевидців кульових блискавок.
Чергова, одна з останніх, теорія походження кульової блискавки відповідає критерію Поппера, була розроблена у 2100 році австрійськими вченими Джозефом Піром (Joseph Peer) і Олександром Кенделем (Alexander Kedl) з Університету Інсбруку. Вони опублікували у науковому журналі Physics Letters. За нею свідчення про кульові блискавки можна інтерпретувати як прояв фосфенів – зорових відчуттів без впливу (діяння) на око світла, тобто кульові блискавки – не що інше, як галюцинації. 
Їх розрахунки показують, що магнітні поля визначених блискавок із розрядами, які повторяються, індукують електричні поля в нейтрони зорової кори, які й здаються людині кульовою блискавкою. Фосфени можуть проявлятись у людей, які знаходяться на відстані до 100 метрів від вдаряння блискавки.
Я також вирішив описати це таємниче природне явище, якому до цього часу немає однозначних пояснень, як результат своїх спостережень. Адже я особисто був свідком дії та руху кульової блискавки.
Це трапилося влітку 1965 року. Мені тоді було десять років і я проживав у м. Ківерці Волинської області. Розпочалась сильна гроза, яка супроводжувалась потужними електричними розрядами блискавок і громом, від якого здригались не тільки повітря, але й будівлі. Здавалось, що від їх ударів потерпає вся земля. Я вирішив сховатися від лиха у дерев’яний житловий будинок, зайшовши спочатку на веранду, а потім у кімнату. Закрив за собою двері. Стоячи спиною до дверей, через вікно спостерігав за подіями на вулиці. Захищений від стихії стінами та дахом будинку, почував себе у безпеці. Я ніколи не мав страху перед блискавкою. Враз помітив, як через скло віконної фрамуги у кімнату безшумно влетіла кульова гостя. Її діаметр був з 5-тикопійчану монету радянського зразка. Блискавка рухалась від вікна паралельно протилежній стіні, поступово знизуючись у напрямку стіни, яка знаходилась від мене ліворуч.
Я безпомилково зрозумів, що це саме кульова блискавка, адже доводилось чути у школі розповіді учнів, які читали про подібні явища і говорили, що контактувати з такими предметами смертельно небезпечно. 
Блискавично прийшла думка: втікати від біди!.. І я це розпочав робити повільним рухом однієї ноги та тіла назад до дверей, з надією швидко відкрити двері, вислизнувши на веранду, зачинивши швидко за собою двері. При цьому я не відводив очей від непроханої гості і явно помітив, що мій незначний рух супроводив незначне відхилення блискавки у мою сторону. Я залишився стояти на місці і завмер. Більше не робив спроби рухатись, тільки очима спостерігав за явищем. 
Блискавка мала правильну форму кулі. Вона не була яскравою. Її жовтий насичений однотонний колір без усяких поміток та плям нагадував мені розжарену плазму, від якої я зовсім не відчув через повітря тепла і вона не давала різкого впливу на зір.
Я зрозумів, що правильно поступив, коли перестав рухатись. Розпечена маса, якою була кульова блискавка, з повільною швидкістю, наче навмисно дала мені можливість спостерігати за нею, знижувалась у сторону кахельної грубки і наче вислизнула через її відчинену завантажувальну дверку в середину паливної ніші.
Шуму та гриміння від руху та дії кульової блискавки я не почув.
Перепад висоти між відкритою паливною дверкою і верхньою частиною димоходу, який виступав над дахом, мав більше 6 метрів. Саме ця різниця перепаду висоти створила тягу повітря, яка потягнула у канали грубки кульову блискавку. Якби дверка грубки була зачинена, то результат відвідування кульовою блискавкою хати міг мати непередбачувані наслідки.
Швидко отямившись від побаченого, я підійшов до грубки, нахилившись зазирнув через відкриту дверку у паливну нішу. Але там нічого вже не побачив і не відчув ніяких незвичайних запахів. Вийшла блискавка через димохід в атмосферний простір, чи розчинилась під час руху в темному просторі, я не знаю.
Після грози на вулиці засвітило яскраве сонце. Я звернув увагу на отвір у скляній шибі фрамуги вікна. Саме цей отвір, розплавивши скло, зробила кульова блискавка. Акуратно вказівним пальцем правої руки я спробував перевірити, чи ріжеться скло. Здивуванню не було меж. Отвір у склі, виплавлений кульовою блискавкою, був з усіх боків гладким і мав не круглу форму, а більш видовжену, у нижній частині – ширшу і більш товщу від плавлення скла, яке на той момент вже встигло затверднути і охолонути.
Я довгий час не забував побачене, роздумував над цим природним явищем.
Це ще не все. За рік до появи у хаті кульової блискавки, цю ж саму кімнату у час грози відвідала звичайна блискавка. Вона пошкодила коробку, в якій з’єднуються електропровідники (на відстані не більшій 1 метра від отвору, зробленого кульовою блискавкою), попалила електропровідники, вирвавши штукатурку на стіні, і вийшла у приміщення, пошкодивши розетку. У момент виходу блискавки у кімнату навпроти резетки на кріслі сидів кіт. На котові обгоріла шерсть, але він залишився живим. Чомусь і я у цьому випадку знаходився у тій самій кімнаті за два кроки від кота. Блискавка мені шкоди не заподіяла.
Аналізуючи ці випадки, я зрозумів причину, по якій електричні розряди влучили у хату. На протилежній стороні вулиці сусід поставив телевізійну антену на високих зварених металевих трубах. Антена не була заземлена і під час грози притягувала електричні розряди блискавок, які відбивала від себе, вони випадково влучали у сусідню нашу хату.
Ці мої спостереження засвідчують (при всій повазі до наукових гіпотез та експериментів), що «галюцинативна теорія» походження кульової блискавки, висунута вченими університету Інсбруку у 2010 році, не вірна.
Нехай мені вибачать вчені фізики, але галюцинації не можуть розплавити високою температурою отвір у віконному склі будинку, вони не можуть реагувати на потік розрідженого повітря під час незначного руху людини і не можуть змінювати рух кульової блискавки у напрямку руху потоку повітря, створеного перепадами атмосферного тиску в каналах опалювального пристрою.
Я добре розгледів кульову блискавку. Під час руху вона навіть не змінювала кольору та своєї форми, одночасно мала вигляд плазми і, напевно, значно не змінювала свою температуру.
…А кульову блискавку, на мій погляд, давно варто було б називати «кульовою плазмою», хоч вона і породжена (природнім електричним розрядом) блискавкою, а все ж суть їй – плазма.

Валерій ПНЕВСЬКИЙ, м. Ківерці.
Фото з Інтернет-джерел.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (65) - 15.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (193) - 45.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (110) - 26.1%