Нам пропонують каятися

Нам пропонують каятися

Спільного пастирського послання Римсько-католицької церкви та Української греко-католицької церкви з нагоди 70-ї річниці міжнаціонального конфлікту польського та українського народів, знаного в Україні як «Волинська трагедія», а в Польщі – «Волинська різанина», не буде. Про це в присутності Папського нунція заявив у Варшаві архієпископ Львівський РКЦ Мечислав Мокшицкі, виступаючи перед учасниками 361-х зборів польського єпископату.

Отже, що ж стало причиною відсутності консенсусу між двома церквами, які підпорядковуються Ватиканові? 
За інформацією «Католицької інформаційної агенції», 6 березня Мечислав Мокшицкі пояснив таке: «Греко-католицька сторона запропонувала два проекти пастирського листа, в яких вихолощено суть справи. Було мовлено про «братовбивство» та запропоновано обопільну відповідальність «кожної зі сторін». Стверджувалося, що «Волинська трагедія» виникла з причини якихось «взаємних кривд українців та поляків», які її й «обумовили». В проекті, поданому греко-католиками, говорилося про «позбавлення українців права на самостійність на власній землі» а також про «етнічні чистки, насильницьку депортацію польського населення Волині». Стверджувалося, що справа дуже складна і що перед істориками ще багато роботи, щоб усе з’ясувати». 
Відтак Львівський архібіскуп повідомив польських єпископів, що «приводом для написання пастирського послання стала 70-та річниця масового вбивства цивільних осіб на Волині, апогей якого припав на 1943 р.», а «символом цього людовбивства була «Кривава неділя» 11 липня, коли формування українських націоналістів напали приблизно на 100 місць, де жили католики, переважно – поляки». 
Окрім цього, Мечислав Мокшицкі заявив, що «спроба авторів двох проектів листів, запропонованих греко-католиками, говорити про християнську мораль є чистою риторикою, оскільки не згадувалося нічого про причину трагедії – ідеологію націоналістів, спонукання до будівництва єдиної національної держави без іноземних «загарбників», до яких було зараховано цивільне населення польської, єврейської, вірменської та інших національностей». «Ця ідеологія була заснована на неоязичницькій етиці, що заперечувала ідеї християнства», – додав львівський митрополит.
«З точки зору біскупів латинського обряду, є небезпечним намагання авторів проекту послання «до різних евфемізмів та уникнення належних та відповідних визначень: знищення, геноцид, етнічні чистки, – інформує варшавська агенція КАІ. – Відомо, що масове вбивство польських громадян (і не тільки їх – єврейських, вірменських, а також українських), це не боротьба з регулярною армією, а методично спланована акція з ліквідації польської громади на теренах Волині та Східної Галичини, з використанням усіх найскладніших та найбезжальніших методів . «Необхідно, отже, називати речі своїми іменами: вбивства – вбивствами, тортури – тортурами, звірство – звірством», – сказав архієпископ Мокшицкі. На жаль, у двох проектах звернень не було вказано реальних виконавців та організаторів злочину: українських націоналістів… 
Церква латинського обряду абсурдними визнає поставлений греко-католицькою церквою знак рівності між винищення польського народу і нібито провиною польських урядовців, які унеможливлювали українцям побудову власної держави. «Ми не можемо виправдати жодного геноциду, особливо – помсту за відсутність реалізації національних амбіцій українського народу», – ствердив Львівський митрополит. Він нагадав, що українці, співпрацюючи з нацистами, масово мордували також євреїв, які не заважали планам впровадження української держави. На його думку, здається нісенітницею запропонована греко-католицькою церквою формула «пробачаємо і просимо пробачення». «Чи кожна зі сторін, що мала підписати звернення, має моральне право на такі заяви? Там повинні знайти місце чіткі слова: вибачаємося і просимо вибачення», – стверджує глава Конференції римсько-католицького єпископату в Україні. Одночасно він жалкує, що заклик до молитви у пам'ять про всіх жертв геноциду в другу неділю липня та впорядкування місць спочинку останків жертв не знайшла підтримки з боку греко-католиків.
«У цій ситуації виникає питання – чи є у нас необхідний клімат для підготовки спільного листа? Чи є точки дотику, про що ми говоримо в один голос із такого важливого питання? Я боюся, що така ініціатива спільного листа може стати черговим «політично коректним» кроком, який нічого не дасть для пояснення причин великого зла, яке призвело до загибелі більше 120 тисяч цивільних осіб, а сам документ буде компрометувати Церкву…» – запевнив архібіскуп Moкшицкі. Він зазначив, що ці зауваження були надані греко-католицькій церкві, яка визнала їх неприйнятним».
У коментарі для агенції КАІ архібіскуп Мокшицкі зазначив, що в другу неділю липня на теренах Луцької дієцезії під час проведення урочистостей із нагоди 70-річчя «Волинської трагедії» в першу чергу мають привернути увагу до сумління. Тому що ніщо не може виправдати вбивство беззахисного цивільного населення. Зрештою, це теж пам'ять про жертви більш ніж із 2000 сіл, де досі немає ніяких ознак поховання вбитих цивільних осіб. Окрім того, у багатьох місцях кістки жертв не поховані, тож вони можуть піддатися оскверненню. Тому треба зробити гідне перепоховання цих людей. «Навіть після 70 літ після того злочину, коли Україна вже тішиться незалежним державним статусом, необхідно також молитися за постраждалих та осіб, які вчинили вбивство, і мир на цій землі та всій Україні, – підкреслює львівський митрополит. – Прагнемо, щоби зло, яке мало місце в минулому, ніколи більше не повторилося. Глава Конференції римсько-католицького єпископату в Україні оголосив про підготовку окремого звернення щодо 70-річчя злочину». 
У той же час прес-служба Львівської архієпархії Української греко-католицької церкви нічого не сповістила про крах ідеї спільного пастирського послання до католиків та греко-католиків із нагоди 70-річчя подій 1943 р. на Волині й Галичині та про заклик архібіскупа Мокшицкі до українців, щоб вони «вибачилися і попросили вибачення» в односторонньому порядку.
Натомість в інформаційному повідомленні УГКЦ від 8 березня йшлося лише про те, що на варшавському засіданні головував «владика Юзеф Михалік, архієпископ Перемишльський, а серед учасників засідання були теж «архієпископ Селестіно Мільоре, Апостольський нунцій у Польщі, єпископи з Білорусі, Казахстану, Литви, Молдови, Росії, Словаччини, Угорщини, України, Франції та Чехії». УГКЦ представляв владика Венедикт.
Але 11 березня прес-служба УГКЦ розповсюдила звернення Верховного архієпископа Києво-Галицького Української греко-католицької церкви Святослава, яке погодив Священний Синод: «Братовбивство 1942–1943 років на Волині потребує насамперед християнської оцінки, бо тільки вона може дати відповіді на моральні дилеми, якими супроводжувався цей конфлікт, і оздоровити пам’ять. Бог створив нас різними, тож польський та український народи неминуче матимуть відмінну колективну пам’ять про ці події. Вони різнитимуться в оцінці історичного контексту, в яких ці події відбувалися, і надаватимуть їм різні назви. Однак, попри свою відмінність, ми всі наділені однаковим статусом дітей Божих. Господь залишив нам однакові заповіді й однаково зобов’язав нас їх дотримуватися… Християнська оцінка Волинської трагедії, а також кривд у стосунках українців і поляків, що їй передували чи нею були зумовлені, вимагає від нас їх однозначного засудження. З християнської точки зору, осудливими були як політика, спрямована на позбавлення права на самовизначення українців на своїй землі, так і збройне насилля супроти польського населення на Волині». 
Тому замість односторонніх звинувачень ієрархи УГКЦ пропонують взаємне прощення: «Цю справу започаткували 22 травня 1945-го в Колегії святого Йосафата в Римі Примас Польщі Авґуст кардинал Ґльонд та український єпископ Іван Бучко. Особливою віхою в цьому святому ділі було літургійне затвердження Акта взаємного прощення і поєднання, яке відбулося 19 червня 2005 року Божого у Варшаві та 26 червня 2005 року Божого у Львові.  Ми підтримуємо заклик Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, вміщений у її Декларації «Знання минулого – шлях до майбутнього» від 3 жовтня 2012 року Божого. Слід протистояти релігійним і міжнаціональним конфліктам».
Отцям-душпастирям доручено зачитати вірним УГКЦ це звернення в повному обсязі після кожної Божественної літургії в Сиропусну неділю, 17 березня ц. р.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото: Мечислав Мокшицкі.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%