Дві відзнаки

Дві відзнаки

Черговий подарунок від «Волинської газети» отримала щойно відзначена званням «Заслужений працівник культури України» Ніна Вирович!

Колеги, дізнавшись, що збираюся у чергове відрядження до Шацька, наголосили: «Не забудь вручити редакційний приз нашій улюбленій і вже заслуженій читачці Ніні Вирович, а також привітай її від журналістів та усіх читачів «Волинської газети» з присвоєнням їй звання Заслужений працівник культури України. 

Отож в’їжджаючи у Шацьк, набрав номер телефону, і за мить почув бадьорий голос Ніни Федорівни: 
«Зараз буду!».
А ось вже під’їжджає червоний легковик, з якого виходить усміхнена Ніна Вирович – директор Шацького міського будинку культури, керівник відомого фольклорного колективу «Молодички», народний дипломат України у Польщі, жінка-мати-трудівниця.

– Ніно Федорівно, журналісти та читачі нашої газети вітають вас із високою державною нагородою – присвоєнням звання Заслуженого працівника культури України. Ми знаємо, що ця відзнака вами заслужена, далася Вам щирою творчою працею. Ви зі своїми молодичками постійно в артистичних турне по рідному району, області, Україні, Польщі, Чехії, інших країнах. Звикли до овацій і визнання. Але все ж, тільки щиро, як сприйняли Указ Президента стосовно самої себе?
– Я була приємно вражена. Для мене це виявилося несподіванкою. Адже працювала не для того, щоб заробити якусь нагороду, а тому, що дуже любимо із дівчатами співати. А тут така відзнака. Це додасть мені ще більшого ентузіазму та наснаги. 

– З такої глибинки, як Шацьк, важко сподіватися, що Вас хтось побачить у найвищих коридорах влади і оцінить належне. Та добре знаю, що ви, як керівник і учасниця унікального фольклорного колективу «Молодички», змагалися звісно ж не за звання, а щоб пісні нашого краю знали у всій Україні і за кордоном…
– Наш ансамбль «Молодички» є дуже знаним у Польщі. Ми часто виступаємо у Влодаві, Бялій Подлясці. Минулого року співали на фестивалі «Пісня кресова-2017» для еліти Варшави, де був присутній знаменитий кінорежисер Єжи Гофман. Бачили реакцію творця фільму «Вогнем і мечем» на наш виступ. Насправді у Польщі нас дуже люблять.  У нашому репертуарі, попри українські пісні, є і польські. Намагаємося, щоб люди тих країв, де виступаємо, бачили нашу любов не тільки до свого рідного, а і їх пісенних надбань, фольклорної спадщини та культури. Хоч все ж віддаємо перевагу рідним звичаям і традиціям, його фольклору. Минулого року «Молодички» побували у Празі. Не знаю, чи розуміли чехи наші пісні, але сприймали дуже емоційно. Підтанцьовували, усміхалися. Усі наші виступи, а це було на центральній площі столиці Чехії, проходили під бурхливі оплески.



– «Молодички» також об’їхали і пів України...
– Так, географія наших виступів дуже широка. Нам доводилося виступати у Києві, Житомирі, Луцьку, Раві-Руській, Трускавці, Тернополі, не кажучи про рідний район, адже тут відвідали всі дсела.

– Де краще приймають «Молодичок» – у рідному районі, у великих містах України чи за кордоном? Знаю, що вашому колективу доводилося брати участь і у передачах центрального телебачення…
– Так, ми були учасниками телепередачі «Фольк-музік». Після ефіру організатори запросили наш колектив ще й на «Новорічний вогник». Маємо запрошення на «Фольк-музік» і цього року. А де гарно приймають? Скрізь! 

– Попри таку велику культурно-просвітницьку роботу на загальноукраїнській і міжнародній ниві, ви знаходите час і для рідного будинку культури, де працюєте багато років: провели його ремонт, облаштували подвір’я, ведете активну культосвітню діяльність. Де берете на все це час і сили? 
– Як колектив моя друга родина, так будинок культури – друга домівка. Він у нас досить старенький і давно потребував ремонту. Роками виходжувала по кабінетах, щоб його зробити. І два роки тому такі провели прекрасний ремонт у залі. Днями приходив проектант, дивився, що можна зробити, аби в нас був свій кабінет гурткової роботи. Громада виділяє на це кошти. Тож і ця моя мрія може скоро здійснитися. 

– Минулого року саме Ви, Ніно Федорівно, стали ініціатором проведення в Шацьку ретро-вечорів, які швидко увійшли у моду й по інших селах та містечках Волині. Як виникла ця ідея і, головне, чи не важко було її втілити у життя?
– До нас приходять і дітки, і молодь. Ми приділяємо увагу також людям похилого віку та одиноким самітникам, які сидять дома. Хтось має близьких поруч із собою в хаті, а хтось – зовсім одинокий. Ми про усіх їх знаємо і кілька разів на рік  запрошуємо до клубу на різноманітні заходи, співаємо, гостимо їх. І ось якось я подумала: «Це ж такий контингент – за тридцять, сорок, п’ятдесят, які не ходять на танці, їм нема де себе показати, відвести душу». І мені захотілося щось приємне зробити для них. Я тільки переживала, що не прийдуть. Відгукнулися, прийшли. І коли я побачила, як вони танцюють, бавляться, мені стало дуже радісно. Вони начебто з’їхалися з різних куточків України, хоча всі мешкають у Шацьку. Дехто, щоправда, дізнавшись про нашу ретро-дискотеку, приїхав назумисне у рідне село з Луцька та Ковеля.  Усі обнімалися, цілувалися, бавилися і були дуже вдячні за цю ретро-вечірку у стилі часів їх молодості. Тому на другий день Паски я знову запрошую усіх, кому за 30 + вже на «Великодну ретро-вечірку».

– Кілька слів про плани…
– Мої плани мене переганяють. Їх багато. Це й упорядкування території, ремонт кабінету гурткової роботи, проведення різноманітних мистецьких заходів для жителів Шацька, репетиції, виступи у рідному селищі, гастрольні поїздки як у поблизькі міста, так і за кордон. У мене вийшла перша власна книга авторських пісень, тепер працюю над другою. Звісно, не забуваю і про родинне… Іде Великдень, має бути порядок у хаті й на городі, і паски потрібно спечи, і ковбаску приготувати, і крашанок нафарбувати… 

– Що побажаєте «Волинській газеті» та її читачам?
– Я дуже люблю вашу газету, вже багато років є постійним її читачем. Вона мені цікава. Хочу побажати і журналістам, і читачам миру, міцного здоров’я, добробуту, успіхів в усіх добрих справах, любові до всього українського – наших традицій, звичаїв, пісень. І дякую за щирі поздоровлення та читацький приз, який випав на мою передплатну квитанцію.

Розмовляв Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото автора та з порталу «Район. Шацьк»: Ніна Вирович із редакційною тортівницею; на сцені – «Молодички»!.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (65) - 15.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (193) - 45.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (110) - 26.1%