Створюєш газету? Зареєструй!

Створюєш газету? Зареєструй!


Для будь-якої демократичної держави можливість вільно поширювати інформацію є одним із фундаментальних прав. Одним із способів її поширення є вільне вираження своїх поглядів і переконань у друкованій формі. Тож політичні партії, громадські рухи, приватні особи залюбки користуються цим правом, висловлюючи свої думки на сторінках мас-медіа. Або ж вдаються до випуску власних видань. Та створення нових друкованих ЗМІ передбачає певну процедуру входження в інформаційний простір України.

Про це ми говоримо із заступником начальника управління державної 
реєстрації – начальником відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Волинській області Аллою Мазур.

– Алло Олександрівно, як Закон трактує друковані ЗМІ?
– Під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

– Якими законодавчими актами регуляється ця процедура?
– Порядок державної реєстрації друкованих засобів масової інформації визначаються Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2006 року N 12/5, (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.02.2006 року N 173/12047 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 23.04.2007 р. № 194/5).

– Чи всі видання підлягають реєстрації?
– Державній реєстрації згідно з частиною другою статті 11 Закону підлягають усі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу виготовлення (далі – друковані ЗМІ, видання).
Зміст процедури державної реєстрації друкованих засобів масової інформації полягає у правовій експертизі документів, які подаються на державну реєстрацію. Ці документи перевіряються на відповідність Конституції, Цивільному та Господарському кодексам, Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». За результатами правової експертизи готується та оформляється відповідне рішення.

– Хто здійснює розгляд заяв?
– Державна реєстрація друкованих ЗМІ залежно від сфери розповсюдження та розгляд заяв з інших питань, здійснюється такими реєструвальними органами: загальнодержавної, регіональної (дві і більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження – Міністерством юстиції України; місцевої сфери розповсюдження – Головним територіальним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними територіальними  управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. 
Перереєстрацію друкованих засобів масової інформації здійснюють ті самі органи. Якщо перереєстрація відбувається з місцевої сфери розповсюдження на загальнодержавну або зарубіжну, її здійснює Міністерство юстиції. 
Для державної реєстрації друкованих ЗМІ до реєструвального органу засновником (співзасновниками) подається заява на кожне видання окремо в друкованому вигляді державною мовою.

– Які документи необхідно подати для реєстрації друкованих ЗМІ?
– Щонайперше заяву про державну реєстрацію друкованого ЗМІ. У ній мають бути вказані усі відомості, зазначені у пункті 2.2. Положення. Крім заяви до реєструвального органу подаються документи, якими підтверджується цивільна правоздатність, цивільна дієздатність засновника (співзасновників). Для юридичної особи такими документами є: засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника копії статуту (положення), чинні на момент подачі; протокол або витяг з протоколу рішення загальних зборів – у разі заснування друкованого ЗМІ трудовим колективом згідно з вимогами статті 8 Закону; установчий договір між співзасновниками друкованого ЗМІ у разі, коли їх декілька (засвідчений нотаріально, якщо одна із сторін – фізична особа); довіреність, доручення (якщо заяву та/чи установчий договір, угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлювальними документами). 
Для фізичної особи таким документом є копія паспорта (сторінки, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).

– Скільки може тривати процедура розгляду заяви про реєстрацію?
– Заява розглядається у місячний строк з дня її одержання. За результатами розгляду приймається одне з таких рішень: про державну реєстрацію; про відмову в державній реєстрації; про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію. 

– Чи можуть відмовити у реєстрації видання?
– Підстави відмови в державній реєстрації друкованого ЗМІ передбачені пунктом 2.8 Положення. Як свідчить практика, найбільша кількість рішень про відмову приймається у разі, коли реєструвальним органом уже раніше видане свідоцтво друкованому ЗМІ з тією самою назвою. 
Зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію допускається реєструвальним органом не більше ніж на три місяці, у випадках, якщо: засновник (співзасновники) не подав всі документи, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та дієздатність; між співвласниками не укладено установчого договору, передбаченого статтею 9 Закону; виникли обставини, за яких з незалежних від реєструючого органу причин своєчасне проведення державної реєстрації неможливе (частіше всього це невідповідність поданих документів законодавству України). 
У разі неподання засновником (співзасновниками) протягом трьох місяців письмового повідомлення про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання, реєструвальний орган залишає заяву без розгляду та письмово повідомляє про це засновника.

– А якщо з документами усе в порядку?
– Тоді реєструвальний орган приймає рішення про державну реєстрацію. Для цього потрібно буде сплатити реєстраційний збір. Його розмір встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів» від 17.11.1997 р. № 1287. Відтак заявнику видається свідоцтво встановленого зразка.
Зареєстрованому друкованому ЗМІ присвоюється відповідний номер і серія.
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ має необмежений строк дії.

– Якими правами наділяє засновника державна реєстрація? 
– Засновник зберігає право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструвальний орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність.

– Алло Олександрівно, зараз продовжується роздержавлення друкованих ЗМІ. Через цю процедуру проходить і редакція «Волинської газети». Чи передбачає Закон перереєстрацію таких видань?
– Статтею 20 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та Пунктом 3 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, визначено підстави, за яких відбувається перереєстрація друкованого засобу масової інформації: зміна засновника (співзасновників), у тому числі зміна найменування засновника; назви видання, мови, сфери розповсюдження. Зміна засновника (співзасновників) повинна оформлятися угодою між засновником і правонаступником (засвідчена нотаріально, якщо одна із сторін – фізична особа). Реєструвальний орган приймає рішення про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ на підставі письмового повідомлення засновника (співзасновників), погодженого з редакцією, або рішення суду про припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

– Що робити, якщо свідоцтво було втрачене?
– Для отримання дублікату свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ у разі його втрати засновник (співзасновники) подає до органу реєстрації заяву та примірник друкованого ЗМІ, у якому опубліковано оголошення про втрату свідоцтва. У разі пошкодження свідоцтва про державну реєстрацію засновник (співзасновники) подає до органу реєстрації заяву та пошкоджене свідоцтво, яке залишається у справі реєструвального органу. Всі рішення оформляються правовими висновками та наказами головного територіального управління юстиції у Волинській області.

– Для чого створюється Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств?
– Щоб мати єдину систему обліку друкованих засобів масової інформації, що видаються на території України, та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності. Саме тому наказом Міністерства юстиції від 21.06.2007 р. № 412/5 затверджено Положення про Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності (зареєстровано в Мін’юсті 21.06.2007р. № 689/13956). Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності представляє собою базу даних, що містить інформацію про всі ЗМІ, які розповсюджуються на території України, а також про українські інформаційні агентства. Зокрема, у Реєстрі зберігаються відомості про засновника видання, його вид, назву, тираж, мову та інше. Отримання інформації з Реєстру може бути здійснено шляхом надання скороченого або повного витягів на письмовий запит будь-яких фізичних та юридичних осіб, за плату встановлену Міністерством юстиції України. Згідно з наказом, Реєстр почав функціонувати з 1 листопада 2007 року.

– При необхідності реєстрації видання, де можна отримати детальнішу консультацію?
– Таку консультацію можуть надати спеціалісти Головного територіального  управління  юстиції у Волинській області.
Дякую за розмову.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото автора: Алла МАЗУР.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (603) - 86.3%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (13) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%