Двійка в квадраті

Двійка в квадраті

Рожищенська аномалія: кого б тут не призначили головою райдержадміністрації, результат один і той самий: скандали і зловживання! Та чи повторить очільниця місцевої влади Інна Гайворонська долю своєї колеги Лілії Кревської, яку також «попросили» піти з посади?

Голова Рожищенської райдержадміністрації Інна Гайворонська, звіт про діяльність якої два роки поспіль не затверджують депутати райради, робить вигляд, що нічого не сталося і продовжує чіплятися за крісло керівника виконавчої влади району. Це  триває буквально з самісінького моменту представлення дружини екс-очільника району Олега Савчука, коли в березні 2015 р. активісти Майдану шинами та колючим дротом перекрили центральний вхід в райдержадміністрацію, де тодішній голова облдержадміністрації Володимир Гунчик представляв Інну Гайворонську.
Як відомо, ще 6 березня 2015 р. Президент України Петро Порошенко підписав розпорядження про призначення Інни Гайворонської головою Рожищенської райдержадміністрації. До цього виконавчу владу «придворного» до Луцька району очолював регіонал Володимир Масалов – рідний брат колись всесильного ковельського прокурора Сергія Масалова, який доріс до посади заступника прокурора області, а після Майдану – тихо осів на посаді прокурора Луцького р-ну…

Саме про нього писав у вересні 2014 р. у блозі «ВолиньPost» нинішній депутат Ковельської міськради Володимир Косцьов’ят:
«Багатомільйонний маєток, з великим трьохповерховим палацом, окремих будинків для сауни, басейну, конюшні, для прислуги, гостей – незаконно побудовані на самовільно захопленій великій земельній території ДП «Дослідне господарство «1-е травня», що в с. Копачівка Рожищенського району (15 км. від Луцька)».
До речі, масивний шлагбаум на в’їзді на цю «приватизовану» територію свідчить, що колись дослідне господарство лісівників – досі власність Сергія Масалова, й Інні Гайворонській діла до того – нема…
Цікаво, що першим заступником голови Рожищенської райдержадміністрації Володимира Масалова тоді працював Тарас Войтович – рідний син колишнього очільника райдержадміністрації та в 2010-2014 рр. – голови облради Володимира Войтовича…
І що ж?
Інна Гайворонська й вухом не повела, коли їй запропонували очолити місцеву райдержадміністрацію…
«Шини, плакати, хлопці в камуфляжах, пляшка з займистою сумішшю, смітник із написом «люстрація» – так рожищенські самооборонівці зустрічали Інну Гайворонську, за що інші місцеві активісти обізвали їх «п’ятою колоною»», – це рядки з репортажу «Волинської газети» під заголовком «Голові адміністрації – «бойове хрещення», опублікованого ще 19 березня 2015 р.
Чому ж громада протестувала?

Ось як пояснили активісти, чому до місцевого «Білого дому» прийшли з шинами і «коктейлями Молотова»:
«Це ми свого часу скидали з посади голову адміністрації Масалова, виступали проти Партії регіонів, їздили на Майдан. У рожищенській самообороні було 150 людей. Дехто потім пішов на Схід, дехто зайнявся волонтерською діяльністю… Відправляємо на Схід продукти, акумулятори, запчастини, одяг – усе, що треба, – розказує Олександр Кучірка, тримаючи плакат зі словами «Почуйте громаду!». – Декілька місяців наш район живе без голови адміністрації. Це недобре, бо керівник повинен бути. Кандидатури на цю посаду були різні, але такі – кулуарні, конкретно нам нікого не представляли. І тут буквально три дні тому ми дізнаємося з Інтернету, що призначили голову райдержадміністрації, до якої у нас є багато запитань. Швидше до її чоловіка, Олега Савчука, який був у нас головою адміністрації. В той час Інна Гайворонська працювала юристом у райдержадміністрації. Тепер вона його дружина, багато хто говорить, що через неї Олег Савчук керуватиме районом далі, а нам би цього не хотілося. Але ми вийшли навіть не через те. А тому, що не було ніякого громадського обговорення кандидатів на посаду керівника виконавчої влади у районі. В той час, коли всюди нам акцентували, що тепер до громади будуть дослухатися, що нам не будуть «спускати» рішення з Києва. Чому не зібрали активістів чи депутатів районної ради, чи сільських голів і не спитали їхньої думки?».
І що ж сама, призначена з таким гучним скандалом, на той час 33-річна очільниця?
Ось ключові тези з її «інавгураційного» виступу:
«Я  налаштована на роботу для людей і для району. Я готова виконувати завдання і впроваджувати реформи, які будуть ставитися Президентом. Я усвідомлюю, що формування сильної команди – це зараз єдина умова, щоб забезпечити розвиток району… Офіційно щодо методів та форм прийняття рішень я декларую сьогодні: вирішальним для мене буде аргументована думка громадськості. Я готова робити все, щоб об’єднати усіх на благо району. Робота в адміністрації повинна бути без політики».
Не вийшло. Бо проблема не в тому, що так несподівано вигулькнула кандидатура Інни Михайлівни з регіональних нетрів за спиною призначеного на вимогу Майдану Вадима Дулюка….Бо якщо після «Революції гідності» країна потребувала «нових людей», то як до цієї категорії могла потрапити Інна Михайлівна, яка в 2006-2015 рр. (із певною перервою на роботу в «громадському секторі») була заступником керівника апарату, начальником юридичного відділу Рожищенської райдержадміністрації? Тобто, вірою і правдою служила «регіоналам», котрих нині звинувачують у всіх смертних гріхах, а потім була змушена їм поступитися місцем, щоб невдовзі… знову повернутися, але вже з підвищенням?

Життя показало, що слова Інни Гайворонської в березні 2015-го про «діалог із громадою району» мають дуже віддалений стосунок до її реальної здатності ефективно працювати.
16 березня 2017 р. очільниця району на сесії доповідала про виконання делегованих повноважень за рік 2016-ий… Звіт був суто позитивним, наче за її бездіяльності чи потурання не відбулося закриття 5 сільських шкіл у районі, не через недолугість виконавчої влади багато дітей лише мріють про «Шкільний автобус», не з вище зазначених причин у районі вільготно себе почували горе-бізнесмени, які не платили оренду за землю, і ніби це не Інна Гайворонська була ініціатором справжньої трагікомедії зі звільненням одного керівника райвідділу освіти і призначенням натомість іншого, що продовжилося судовою тяганиною… 
Про останню колізію, до речі, писала й «Волинська газета», але результат – як горохом об стінку…
Висновків Інна Гайворонська та її найближче оточення після сесійного конфузу не зробили. Хіба що спробували в усьому звинуватити… багаторічного голову райради Андрія Музику.
А 29 березня ц. р. депутати райради знову не затвердили звіт Інни Михайлівни про її діяльність за 2017-ий рік. Критики знову було чимало.
«Не оминули депутати «оброслих легендами» судових процесів з призначенням директора районного дому «Просвіта». Піднімалося питання й жахливого стану доріг в районі. А депутатка Раїса Кучмук зауважила, що у звіті зовсім не згадана співпраця з громадськістю, а співпраця з головами рад не зовсім відповідає дійсності, оскільки озвучено чимало нарікань», – зазначили колеги з порталу «Район. Рожище».

Основна ж причина «двійки» для Інни Михайлівни – провал реконструкції стадіону «Колос», на який із Держбюджету були виділені гігантські кошти. Замість того, щоб взяти спорудження цього об’єкту під свій контроль, з невідомих причин Інна Гайворонська погодилася на «проведення тендеру, який провело… з третьої спроби Управління капітального будівництва облдержадміністрації». Підсумок плачевний: горе-підрядник коштів не освоїв, багатомільйонний транш повернувся в Київ, мешканці району – не з сучасним стадіоном, а біля розбитого корита та з тією ж Інною Гайворонською в кріслі.
Втім, Інна Гайворонська продовжує ходити на роботу, як ні в чому не бувало. Причому, виступає в доволі цікавих іпостасях. Спочатку особа, яка взагалі не має ніякого військового звання і жодного дня не була в армії, проводить нараду «з забезпечення функціонування системи військового обліку громадян України на території району».  .
А потім – спокійно вітає громаду району з Великодніми святами…
Така поведінка однієї з найодіозніших волинських очільниць районної влади, власне, не випадкова. Креатура звільненого президентом України губернатора області Володимира Гунчика, який призначав Інну Гайворонську, проігнорувавши думку громадськості та депутатів райради, по-інакшому поводитися, мабуть, не вміє. 
Тому й буде триматися за крісло до останнього. Хіба новому голові облдержадміністрації Олександрові Савченку ця сумна картина набридне, і він, як у випадку з головою Іваничівської райдержадміністрації Лілею Кревською, запропонує громаді району самотужки визначитися з кандидатурою нового очільника виконавчої влади багатостраждального району.

Сергій ШРАМЧУК.
На фото Романа УСТИМЧУКА, порталу «Район. Рожище» та Олени ЛІВІЦЬКОЇ (архів «Волинської газети»): багатостраждальний стадіон; під час представлення Інни Гайворонської в березні 2015 р.; Рожище вітає гостей райцентру; робота почалася з... люстрації;   депутати райради 2 роки поспіль визнають діяльність Інни Гайворонської незадовільною.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (65) - 15.3%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (194) - 45.5%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (113) - 26.5%