«Феофанія» – не для Насті…

«Феофанія» – не для Насті…


Лише коли елітний медзаклад для вітчизняної влади отримає статус загальнодоступної лікарняної установи загальнодержавного рівня можна буде повірити, що «біло халатна реформа» в Україні відбулася.

Звичайно, світ клином не зійшовся на тій «Феофанії», де оздоровлюються міністри, нардепи та інші, наближені до владного Олімпу, особи. Але трагічна доля маленької ковельчани Анастасії Абрамчук, якій дуже багато простих людей пожертвували гроші для порятунку від онкозахворювання, засвідчує, що в нашій державі не працює ні стара, ні нова модель охорони здоров’я. Дитина померла в одній із клінік Туреччини, де їй намагалися врятувати життя. 
Чому ж в останній надії на порятунок українці збирають останні гроші та їдуть світ за очі, не сподіваючись на здатність вітчизняної медицини врятувати здоров’я? Відповідь сумна і жорстока: в країні існує дві паралельні системи медичного забезпечення, пацієнти яких між собою не перетинаються в жодному коридорі. Для одних – справжній медичний комунізм із забезпеченням усім необхідним обладнанням та кваліфікованим персоналом, для других – бідні сільські амбулаторії чи міські поліклініки, де завжди чогось не вистачає та які фінансуються за залишковим принципом…
Зараз, коли Україна вкотре хоче жити за західними стандартами, дуже багато говорять про нову модель медзабезпечення громадян. Закриваючи ФАПи, амбулаторії, цілі лікарні та обмежуючи фінансування 
Але навіть якщо все це ще існує, і за умов, коли останні хірурги та медсестри не виїхали за кордон, чому за дороговартісне медобслуговування повинні платити самі ж пацієнти? Де той страховий фонд, який повинен узяти на себе всі витрати на лікування? 
Те, що зараз намагаються представити як медреформу, насправді – фікція, котра не має ніякого стосунку до реальної допомоги хворим. Як звичайна людина з села може подолати десятки кілометрів, аби дістатися в вузлову лікарню, щоб  із допомогою Інтернету отримати віртуальну консультацію у фахівця, а потім це все буде реалізовувати в себе вдома чи на обшарпаній кушетці сільського фельдшерсько-акушерського пункту?Якщо навіть звичайного сімейного лікаря навіть у великих містах області людина може обрати з великими чергами та нервами, то про яку меддопомогу вона може мріяти надалі?
Але Захід, до якого зигзагоподібними рухами ніби як крокує Україна, живе за іншою системою – страхової медицини. В США, наприклд, якщо жінка володіє медичним полісом, то пологи їй обійдуться лише в 250 доларів. Якщо ж ні, то заплатить 25 тис. «зелених». Але і на цьому несподіванки для українців не закінчуються: відпустка по догляду за дитиною там триває… лише один місяць!
То яка медицина нам потрібна? Чи влаштовує її фактична відсутність, коли не одна Настя Абрамчук змушена їхати за кордон, аби врятувати своє життя?

Володимир ДАНИЛЮК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (603) - 86.3%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (13) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%