Через терни – до зірок!

Через терни – до зірок!

Чемпіонат України у Суперлізі для волейбольної команди «Волинь-Університет-ОДЮСШ» та її тренера Богуслава Галицького став справжньою перевіркою на витривалість. І всі випробування пройдені з честю: здобуто срібні нагороди!

Після повернення з м. Южного на Одещині, де відбувалися заключні поєдинки другого етапу змагань і де «Волинь-Університет-ОДЮСШ» отримала заслужені медалі, ми зустрілися з наставником команди, Заслуженим тренером України Богуславом Галицьким. І довідалися чимало цікавого з тернистого шляху до другої сходинки п’єдесталу жіночої волейбольної Суперліги.
«Починали Чемпіонат у дуже складному становищі. Наприкінці минулого сезону у нас серйозно травмувалася ключовий  гравець Анастасія Тищенко. У дівчини був розрив бокових хрестоподібних зв’язок, і вона «випала» з навчально-тренувального процесу майже на 10 місяців… А вже в цьому році, буквально в передостанньому турі, травмувалася ще один основний гравець Ірина Собчук… Ситуація назрівала критична, тож Анастасії довелося достроково повернутися на поле. Ще одну талановиту вихованку, чиє прізвище не називатиму, просто переманили в «Хімік»… Тому основною проблемою виявилася кадрова…», – розповідає Богуслав Андрійович.
За словами тренера, спортсменка перейшла до конкурентів, спокусившись чималими статками. Проте Федерація волейболу України не допустила волинянку у складі команди-супротивників до участі у Чемпіонаті, адже вона не погасила заборгованості перед своїм колишнім клубом. 
«Тож, як бачите, Чемпіонат розпочинали без двох основних гравців. Крім того, під час змагань травмувалася ще один гравець стартової шістки – Любов Ужва, пізніше – Людмила Осачук... За таких обставин треба було негайно вносити корективи, тож до команди приєдналося двоє школярок: Вікторія Даньчак і Яна Шавеля. За таких обставин суто в спортивному плані початок чемпіонату був дуже важким, але незважаючи на труднощі, які виникли, ми націлювалися на медалі, на перемоги в кожному поєдинку. Ми не дивилися, хто у нас травмований, всі виходили на майданчик, і я вимагав від них перемоги», – пригадує головний тренер «Волинь-Університет-ОДЮСШ». 

Практично весь час волинянки трималися за друге місце, а от у фінальній стадії, чи то Фортуна відвернулася від наших спортсменок, чи то просто далася взнаки втома та переживання, але на рідному майданчику в м. Луцьку наші дівчата в принциповому протистоянні з тернополянками несподівано поступилися. І якби не залізна воля наших спортсменок, а ще – подальший програш основного суперника в боротьбі за «срібло» усім командам у другому фінальному турі вже в м. Южному, друге місце для команди «Волинь-Університет-ОДЮСШ» так і залишилось би мрією…
І ось відгриміли фанфари на честь призерів. Що тепер?
Після закінчення сезону дівчата отримали тижневу відпустку і – далі за роботу.
«Із нашої команди трьох спортсменок запросили у національну збірну. Вже з 3 травня вони розпочинають підготовку до Ліги Європи. Це – Анастасія Карасьова, Вікторія Даньчак та Людмила Осачук. Збори проходитимуть в м. Івано-Франківську, там же ж відбуватимуться і міжнародні матчі. Якщо добре себе зарекомендують, то вони потраплять у склад національної збірної і матимуть можливість два місяці грати у Лізі Чемпіонів. А після цього у серпні місяці розпочинається відбір на Чемпіонат Європи», – з гордістю розповідає Богуслав Галицький.
До речі, підопічні знаменитого тренера продовжують кар’єру у відомих та високооплачуваних клубах, дехто навіть переїхав за кордон. Й хоча теперішня команда грає разом лише три роки, але Богуслав Галицький переконаний, що через рік-два її склад знову оновиться на 40%, адже уже підростає нове покоління спортсменок.
«Наша команда базується на наших волинських дівчатах. В основному, це студенти Східноєвропейського національного університету, педагогічного коледжу і школярі. У нас узагалі наймолодша за віком команда на Чемпіонаті!», – відзначає Заслужений тренер України.
До слова, вік спортсменок коливається від 17 до 22 років. І багато з них уже стали чемпіонками на різноманітних турнірах, у тому числі й міжнародного рівня. Тренер зізнається, що у команді простежується певна послідовність у віці. Наголошує, що не можна зробити команду однієї вікової категорії, бо як всі підуть, то нікого не залишиться. А так юні спортсменки набираються досвіду від старших колег, а потім передають його молодшим.
«Я думаю, що сезон ми закінчили нормально. Надіємося, що зараз позитивно вирішиться питання з фінансуванням, все-таки, другий рік стаємо призерами… І це не куплені легіонери, не запрошені на вигідних умовах із інших областей гравці, це – наші діти, які тут  живуть і навчаються», – говорить Богуслав Андрійович.
Як не сумно про це говорити, але наша команда – єдина в Україні, яка не отримує зарплат. У змаганні за Кубок України наші спортсмени навіть не дуже намагалися вибороти перемогу у «золотому сеті» з тернополянками, адже перемога означала б поїздку на фінал у м. Черкаси, а на це… не було коштів. У разі перемоги і подальшої відмови від участі в змаганнях наш клуб мусив би сплатити штрафні санкції. Кому це потрібно?
Зараз розпочинають приймати заявки на участь у єврокубках. Тобто, відбувається жеребкування, у якому визначається супротивник із Європи. Декілька років тому підопічні Богуслава Галицького брали участь у таких змаганнях. Тоді спочатку ми приймали у себе італійських гравців, потім їхали в Італію, ще раз так було з Францією... Але зараз це просто непосильна фінансова ноша. Тому тема участі в Єврокубках для команди «Волинь-Університет-ОДЮСШ» дуже непроста…
Цікавлюся, чому виникла така ситуація з фінансуванням і хто винен, що успішний волинський волейбол змушений себе обмежувати у перемогах? Місцева чи обласна влада?
«Я не можу нарікати на владу, бо у них багато першочергових пріоритетів: школи, пенсії, маршрутки, лікарні… Але влада може допомогти знайти нам спонсора, так як це зробив колишній голова облдержадміністрації Борис Клімчук, якого вже немає серед нас. Він дуже підтримував спорт, кожному перспективному та боєздатному колективові знайшов спонсора. Тому ми і вигравали Кубки України і участь брали в Єврокубках. І зараз я звертатимусь до нового керівника виконавчої влади області Олександра Савченка. Не обов’язково, щоб був один спонсор, може бути два і три, і чотири... Ми розмістимо рекламу і в залі, і на футболках розмалюємо. Головне, щоб команда була забезпечена хоча б на мінімальному рівні і я постійно не думав, де ж знайти гроші на чергову поїздку на кубкові матчі чи поєдинки Суперліги», – наголошує Заслужений тренер України.

А також зазначає, що неодноразово спілкувався з народними депутатами від Волині, які повідомили йому, що у Верховні Раді «висить» законопроект, де прописано: якщо бізнес фінансує спорт, то на нього зменшується податковий тиск. А ще Богуслав Андрійович розповів, яким чином такі ж проблеми вирішили у сусідній країні:
«Білоруси розробили систему, де з Державного бюджету на ігрові команди виділяють відповідні суми згідно кошторису: мінімальна заробітна плата, харчування і виїзди на змагання. Якщо у клубу є спонсор, держава виділяє менше коштів. І влада напряму зацікавлена у пошуку спонсорів. У них уже повністю занепадав ігровий вид спорту, але вони цим його підняли. І тепер білоруси демонструють хороші результати в різних дисциплінах».
Зізнається, що сам особисто не готовий покинути перспективних спортсменок через відсутність коштів. Хоча його дівчата періодично й підіймають питання відсутності зарплат… Тренер заспокоює, що з часом вони зможуть заробляти стільки, що суму нині навіть страшно вимовити вголос. Як, наприклад, старші колеги, які, незважаючи на завантажений графік, приїжджають до рідного Луцька, завжди заходять в ОДЮСШ, щоб потренуватися з юними спортсменами, поділитися секретами майстерності...
«Наша ціль: не скиглити, а ставати професіоналами! З голоду ще не помираємо, маємо підтримку і міської, і обласної рад, надіємось і на облдержадміністрацію. Якщо губернатор Олександр Савченко має авторитет серед підприємців, банкірів, крупних аграріїв і промисловців, і звертається до них підтримкою, то вони прислухаються і підтримають той чи інший вид спорту. В іншому випадку це не матиме результату. Надіємося, що саме таким у ставленні до провідних волинських спортсменів і буде Олександр Ілліч. Авторитетним!», – наголосив Богуслав Андрійович.
Насамкінець розпитую про плани на наступний сезон. 
Наставник володарок срібних нагород у жіночій Суперлізі зізнається, що поки не розраховує «на золото», а ось через рік – усе можливо... Але ціль, яку ставитиме перед своїми дівчатами, як і у минулому сезоні – максимальна: боротьба за 1-2 місця!
«Тренер завжди повинен ставити перед спортсменами ціль вибороти перше місце! І тільки тоді його можна завоювати!», – розкриває основний секрет своєї багаторічної роботи досвідчений Богуслав Галицький.

Ольга КОНОНЧУК.
На фото прес-служби Федерації волейболу України і автора: кубок за друге місце в Суперлізі – в волинських руках; Богуслав Галицький і його переможна колекція нагород; народний депутат України Сергій Мартиняк допомагає волейболісткам хіба що на плакаті.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (65) - 15.7%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (191) - 46.1%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (107) - 25.8%