Людина як «запчастини»

Людина як «запчастини»

Парламент нарешті ухвалив закон про трансплантацію людських органів, але, крім схвалення, він отримав і нищівну критику.

Людський організм побудований таким чином, що періодично різноманітні його складові «виходять із ладу». І далеко не завжди лікарі зі стандартними методами лікування здатні допомогти не лише повернути втрачене здоров’я, але навіть зберегти життя. Тому вже давно і в усьому світі практикують вживлення в організм хворого органів від інших осіб. Коштує ця процедура недешево, та й морально-етичні аспекти не втрачають гостроти…
Приміром, коли батькові футболіста Андрія Шевченка треба було інше серце, то всесильний Прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі подбав про те, що дуже швидко знайшли інше. Офіційно повідомлялося, ніби донорський орган було вилучено в молодого чоловіка, який загинув внаслідок ДТП і який за життя погодився стати донором…
Але якщо в країнах Заходу періодично виникають скандали з «чорними трансплантологами», то що вже казати про Україну, де  в 1996 р. ухвалили закон, згідно з яким родичі мають право дозволити пересадку своїх органів рідним та близьким? Попит на «запчастини» тільки зростає. І навіть на Волині, як недавно повідомив лікар-хірург обласної клінічної лікарні Олександр Зінчук, як мінімум, 90 осіб потребують невідкладної пересадки органів…
І де їх узяти, якщо родичі не можуть ними поділитися з кимось іншим?
За ініціативи Ольги Богомолець парламент таки проголосував за нові законодавчі норми у цій сфері. 5 клінік в Україні отримали право проводити пересадку органів. Вилучити їх можуть тільки в тому разі, якщо людина на це письмово погодилася за життя або найближчі родичі – після її смерті. 
Та люди налаштовані скептично. Відомо, що ми живемо в країні, де закони пишуть одне, а виконують їх зовсім по-іншому. Тому ризик, що чиєсь молоде та здорове тіло терміново знадобиться «на запчастини» для якогось старого і хворого олігарха, надзвичайно великий. Щоб отримати заповітну «деталь», грошовиті страждальці здатні піти на все… 
Також не слід забувати, що на Сході продовжується війна. Там гинуть, в основному, теж молоді та здорові… І де гарантія, що в добровільно-примусовому порядку наших військових не спонукають до поголовного написання заяв про згоду стати донорами? Або що хтось «заднім числом» цього не зробить, так, що жодна електронна база даних не встоїть?
Тому зарано бити в литаври з приводу новацій у трансплантології. Якщо навіть на низовому рівні розрекламована медреформа не дала добрих результатів, то хіба варто сподіватися на успіх медицини передових технологій у бідній країні?

Володимир ДАНИЛЮК.
На фото з порталу «Живи активно»: таблиця «модернізації» людського організму за рахунок інших.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (603) - 86.3%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (13) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%