Суд чи міф?

Суд чи міф?

Нарешті! Багатостраждальний Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» Верховна Рада таки ухвалила. 

Цьому передували багаторічні вимоги представників громадянського суспільства, яких ніхто не чув. Вже забули, але й опальний Міхеїл Саакашвілі піднімав людей на масові акції протесту, ставлячи однією з ключових вимог саме створення незалежного від влади суду, здатного конкретними термінами ув’язнення оцінити діяння високопоставлених чиновників. Потім були багатомісячні переговори тих, хто реально контролює більшість у парламенті. Дійшло до того, що західні партнери і МВФ поставили жорстку умову: не буде Антикорупційного суду, не буде й подальших кредитів. Тож уже й Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зважився на ультиматум: або суд, або подає у відставку…
Чудо сталося 7 червня, коли в парламенті нарешті знайшлося 317 голосів, аби ухвалити закон у другому читанні. Через день його підписав спікер Андрій Парубій. А 10 червня Президент Петро Порошенко написав:
«Це – ключова віха завершення створення незалежної антикорупційної інфраструктури у нашій країні!».
Словом, усі тепер рвуть на собі сорочки, запевняючи, що перемога вітчизняного правосуддя – це їхня заслуга. Але чи не зарано бити в литаври?
Закон передбачає, що Вищий антикорупційний суд буде сформований протягом 12 місяців і почне свою роботу за умови призначення не менше 35 суддів. Їх відбиратиме Громадська рада у складі 6 міжнародних експертів. 
Але чи реально запрацює Вищий антикорупційний суд навіть через рік, коли і президентські вибори вже відбудуться, і нинішня Верховна Рада України почне пакувати валізи перед жовтневими виборами?
У цьому сенсі слушно сказав директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник:
«Результат, який буде сприйнятий і суспільством, і міжнародними партнерами, це не закон про Антикорупційний суд, не його створення, а ті вироки, які він виноситиме…».
І дійсно: українські реалії привчили вже до висновку, що будь-яку прекрасну ідею під час втілення в життя здатні спотворити до невпізнання. Наприклад, знищуючи міліцію і створюючи поліцію, ми отримали нових людей у новій формі, але – катастрофічне зростання числа нерозкритих кримінальних злочинів. Чому? Бо разом із брудною водою вилили й немовля: в «органах» фактично не залишилося фахівців карного розшуку.
Тому корупціонери насправді не програли. А – виграли. В них мінімум рік індульгенції від спокути своїх гріхів…

Володимир ДАНИЛЮК.
На фото Центру протидії корупції: схема обрання суддів Вищого антикорупційного суду та їхні повноваження.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (65) - 15.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (193) - 45.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (110) - 26.1%