Наука тримається на авторитеті?

Наука тримається на авторитеті?


На базі пансіонату «Шацькі озера» 3-6 липня ц. р. відбувся ХVІІ Міжнародний науковий семінар, організаторами якого стали Міжнародна академія інформатики, Національна академія управління, національний університет «Львівська політехніка», Волинська облдержадміністрація, «Політехніка Люблінська» та Східно-Казахстанський державний технічний університет ім. Д. Серикбаєва. 

Його учасники обговорили сучасні проблеми інформатики в управлінні, економіці, освіті та подолання наслідків чорнобильської катастрофи. У вступному слові голова комісії громадської ради Волинської облдержадміністрації, він же координатор цього наукового зібрання Ростислав Кухтей щиро привітав гостей та побажав їм плідної роботи та гарного й змістовного відпочинку на берегах красеня Світязя. До слова, така зустріч науковців, основна частина яких приїжджає з сім’ями, аби поєднати корисне та приємне, як зазначив Ростислав Адамович, з його ініціативи стає традиційною у волинському поозер’ї . 
«Зміна клімату як стимулюючі адекватні дії в економічній науці», «Імперативи інтелектуального органу управління», «Інформаційно-енергетична теорія вартості як чинник переходу від парадигми політекономії до фізичної економії», «Україна у контексті реалізації цілей сталого розвитку» -- це далеко не повний перелік тем, озвучених на Міжнародному семінарі та під час засідання секцій провідними науковцями країни.  Серед них, зокрема, президент Міжнародної академії інформатики, завідувач кафедри маркетингу, економіки, управління та адміністрування Національної академії управління (м. Київ), доктор економічних наук, професор Микола Єрмошенко, завідувач кафедри економіки, підприємництва, менеджменту Київського міжнародного університету, доктор економічних наук, професор Юрій Гончаров, професор кафедри інформаційних технологій, комп’ютерних наук та системного аналізу Національної академії управління, кандидат технічних наук, доцент, академік Міжнародної академії інформатики Олександр Нестеренко, завідувач кафедри менеджменту Львівського державного університету внутрішніх справ, доктор економічних наук, професор, академік Міжнародної академії інформатики Зінаїда Живко та інші.
Наш кореспондент мав нагоду поспілкуватися з окремими учасниками семінару та послухати їх думки. «Ми тут не вперше, -- каже Микола Єрмошенко. – На попередні семінари, які носять не тільки науковий характер, а й переслідують практичний інтерес, з’їжджалися науковці з кількох країн: поляки, чехи, словаки, росіяни, угорці.  Торік було 120 чоловік. У цьому році, незважаючи на те, що доєднався Казахстан, звідки прибуло двоє докторантів з дуже цікавими доповідями, лише 80. Погода не сприяла доброму відпочинку.
На семінарі йшла мова не чисто про проблеми, вишукували шляхи їх вирішення».
– Тоді давайте про це конкретніше. Ви збираєтеся не вперше, про щось проговорили, але чи знайшли згодом вірний  розв’язок? 
– Ви знаєте, що ми йдемо до інформаційного суспільства. Тож багато доповідей стосувалося питання електронного уряду. Ряд пропозицій висловлено і українській стороні. Без інформації сучасний світ просто не зможе існувати та розвиватися. Цікавою була думка щодо використання економічного аналізу в економіці на рівні підприємства, регіону та країни в цілому. Непоганий аналіз зроблено відносно торгівлі України з іншими країнами, умов, на яких цей процес відбувається. Ми відразу почули ряд зауважень, чого не варто робити.
– Є надія, що хтось прислухається до тих пропозицій чи вони так і залишаться добрими побажаннями?
– Після кожного семінару ми узагальнюємо матеріали і всі напрацювання, які заслуговують на увагу, направляємо урядовцям. Дещо із запропонованого навіть з’являється згодом у законодавчих актах України. 
– А далі що, Миколо Миколайовичу? Семінар обговорив сучасні проблеми інформатики. Якими ж вони є на сьогодні? Науковці їх знають і можуть запропонувати шляхи вирішення? Якщо так, то чи готові урядові чи, можливо, приватні структури фінансувати нові наукові розробки?
– Сучасні проблеми, як я уже казав, це використання інформації в економіці, управлінні, освіті. Це стосується і подолання наслідків чорнобильської катастрофи. Ми вже 5 чи 6 років робимо секційний семінар, який і займається цією проблемою. Але за кожну інформацію, як відомо, треба платити. Тим більш приємно, що бізнес береться фінансувати ряд наших інноваційних пропозицій. У цьому плані маємо підтримку і з боку Волинської облдержадміністрації. Ось уже більше десяти років наш семінар курує Ростислав Кухтей. Вдячні також директору пансіонату «Шацькі озера» Федору Зайцю за створення сприятливих умов і для плідної роботи, і для змістовного відпочинку. Жаль одне, що цей захід проігнорували волинські науковці.
– Миколо Миколайовичу, Ви доктор економічних наук, професор, поясніть, чому у такому плачевному стані знаходиться наша економіка?
– Відповідь у мене одна: тому, що Верховна Рада не дуже прислуховується до наших думок, попри те, що маємо чимало цікавих напрацювань. У мене, приміром, 356 наукових статей, монографій, підручників. Мені особисто вдалося підготувати 22 доктори та 74 кандидати наук. Усі їхні пропозиції пішли або у Верховну Раду, або в Уряд, яким ми, зрозуміло, наказувати не можемо. З Адміністрації Президента також надходять «втішні» відповіді: інформація взята до уваги. Що зайве балакати, коли на семінар ми всі приїхали за власний кошт. Ось така увага до науки. Якщо відверто, то вона поки що тримається лише на авторитеті нашого багаторічного очільника Національної Академії Наук Бориса Патона. Нікому наша наука у цій країні не потрібна.
Нинішній матеріальний статок українців – найяскравіше підтвердження сказаного. Чим далі у тунель, тим більша темрява. Але надія не перестає жевріти у наших зневірених душах.

Володимир ПРИХОДЬКО.  
На фото автора: о. Світязь. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (68) - 15%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (209) - 46%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (122) - 26.9%