Холодний липень 1920 року

Холодний липень 1920 року

В істерії щодо неадекватних звинувачень Президента Польщі Анджея Дуди українців, які ніби то за час «Волинської трагедії» вбили щонайменше 100 тис. поляків, обидві країни забули спільні героїчні сторінки минулого, які також стосуються липня. Але не 1943-го, а 1920-го, коли більшовики організували масовий наступ червоної орди на Україну. На початку липня 1920-го війська Першої кінної армії під командування Сємьона Будьонного підійшли впритул до Волині.


Ще 10 липня більшовики захопили м. Рівне, тож польські та українські війська з 2-ої армії почали відступ шосейною дорогою в бік м. Луцька.

Першопочатково Кінармія мала намір наступати, обходячи укріп район м. Бреста, в загальному напрямку на Луцьк, Грубешів, Люблін, Лукув. А 14 Армія мала за мету наступати в бік Тернополя і Львова. Натомість 12 Армія отримала наказ 24 липня почати наступ на Ковель, Холм і Замость.

Щоправда, наступ на м. Луцьк провалився. Бійці 2 бригади 6 дитвізії РККА так і не змогли подолати польсько-українську оборону. Хоча й збили 4 аероплани та навіть захопили в полон американського льотчика Фаунда Леро...

Тому червоні вирішили основний удар завдати південніше обласного центру Волині, для чого захопили переправи через річку Стир від м. Луцька до м. Дубно. А після 22 липня саме звідси було завдано потужного удару на західному напрямку, тож було захоплено м. Броди і Сокаль...

«Слід віддати належне противникові. Його війська були чудово навчені, відмінно озброєні та воювали з відчайдушною стійкістю. Причому, їхня рішучість багато в чому пояснювалася шовіністичним чадом, який був навіяний брехливою буржуазною пропагандою. Уряд Пілсудські брехливо оббріхував Червону армію, називаючи її армією-загарбницею, котра нічим не відрізняється від старої царської армії. Армійську масу лякали тим, що, мовляв, наші бійці по-звірячому розправляються з поляками: відрізують носи й вуха, відрубують руки, виколюють очі, що вони палять польські міста і села, руйнують костьоли, грабують майно, ґвалтують жінок. І солдати, в основному патріотично налаштована молодь, першопочатково піддалися на цей страшний обман. Вони вважали, що захищають Польщу від «варварів», тому воювали жорстоко та відмовлялися здаватися в полон навіть у безнадійному становищі», – написав про події липня 1920-го на Волині автор книги «Пройденний путь» Сємьон Будьонний. Мемуари побачили світ у далекому 1965 р., ще за життя маршала СССР.

Власне, він написав святу правду про своїх головорізів, які пройшлися Західною Україною кривавою косою, справді вбиваючи, грабуючи, ґвалтуючи і знищуючи костьоли та церкви... І пліч-о-пліч із польськими солдатами герйоськи воювали вояки армії УНР.

Роман УСТИМЧУК.

На фото з архіву: карта бойових дій Першої кінної армії станом на липень 1930-го.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (603) - 86.3%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (13) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%