Де ж Ігор-Амріддін?

Де ж Ігор-Амріддін?

На відміну в обласного військового комісаріату, де журналістам повідомили, що військовополонений уродженець Любешівщини Ігор Бєлокуров досі перебуває в Афганістані, командування Десантно-штурмових військ сповістило іншу, набагато приємнішу новину: солдата, який провів у моджахедів (колись – «душманів») понад 30 років, вдалося повернути додому! То де ж Ігор Бєлокуров, якого в Афганістані вже перейменували на Амріддіна?!

«Волинська газета» детально повідомляла про цю надзвичайну історію, коли на Півночі Афганістану міжнародна пошукова експедиція кілька місяців тому серед місцевого населення виявила надзвичайного воїна. Він постійно повторював слово «Волинь», а його сусіди заявляли, що це полонений ще 30 років тому прапорщик-десантник Ігор Бєлокуров.

Повернення цього афганця, який стратив документи та забув українську мову, взяв під особистий контроль голова облорганізації Спілки ветеранів Афганістану, депутат облради від УКРОПу Григорій Павлович. Згодом на Волині побував і радник Президента Афганістану Абдул-Рашид Дустум, котрий не лише взяв участь в урочистостях на луцькому меморіалі 8 травня, але й пообіцяв надати усіляку допомогу в поверненні вистражданого бійця, якого навіть уже рідна мати похоронила...

То чи вдалося повернути додому Ігоря Бєлокурова?

Ось що написала прес-служба Десантно-штурмових військ України:

«Десант своїх не залишає. Ветерани ДШВ допомогли повернутися в Україну своєму побратимові, зниклому безвісті 30 років тому в Афганістані прапорщику Ігорю Бєлокурову

Ветерани Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Олег Чуйко, його брат Андрій Чуйко та Олександр Денисов допомогли розшукати прапорщика Ігоря Бєлокурова, який зник безвісті три десятки років тому в Афганістані.

Ці мужні чоловіки – воїни-інтернаціоналісти, справжні десантники, учасники бойових дій на Сході країни. Брати Чуйко – проходили службу в окремій батальйонній тактичній групі Десантно-штурмових військ, пройшовши багато різних гарячих «точок» Донбасу. Не менш бойову біографію має і Олександр Денисов, який є заступником Голови правління Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану та АТО.

Вже будучи в запасі, бойові офіцери продовжили займати активну життєву позицію, всіляко допомагали своїм товаришам. Дізнавшись, що в березні цього року, в Афганістані група геологів випадково зустріла чоловіка типової слов’янської зовнішності, зовсім не схожого на своїх співвітчизників. Геологам він відрекомендувався як Амріддін, та сказав кілька слів на українській мові: «Волин» та «колодяз».

Про своє минуле, рідних та близьких він майже нічого не пам’ятає, очевидно від поранень та контузії втратив пам'ять (про це свідчать шрами на його голові). Згодом стало відомо, що він, можливо, військовий – воїн-інтернаціоналіст, який вже 30 років вважається зниклим безвісті, ймовірно прапорщик Ігор Бєлокуров.

З архівних даних стало відомо, що він уродженець Волинської області, брав участь в бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан в складі десантно-штурмового батальйону 70-ї окремої Гвардійської мотострілецької бригади 40-ї армії.

9 квітня 1988 р. під час бойового зіткнення його підрозділу з бойовиками в районі м. Кандагар, – він зник безвісті… Будучи в полоні, був змушений прийняти іслам. Після цього йому дали нове ім’я, одружився та завів сім’ю.
Щойно дана новина сколихнула Інтернет, як ветерани Афганської та Російсько-української війни негайно вирішили допомогти колишньому прапорщику десантно-штурмового батальйону повернутися на Батьківщину.
Так була сформована пошукова група «Пернач». Рішення було таким: якщо це дійсно наш солдат, то за будь-яких обставин повернути його додому. Адже десант своїх не залишає.

Неможливо описати кількома рядками тих титанічних зусиль, які доклали ветерани-десантники, щоб допомогти повернутися своєму побратимові на рідну Україну. Були численні перемовини, різні зустрічі, незліченна кількість оббитих порогів та експедиція до країни вічних війн, суворих гір та пісків.

І ось, 8 липня до визначеного місця було доставлено «Амріддіна», Ігоря Бєлокурова.

Як і належить бойовим офіцерам, пошуковці зустріли його в армійській уніформі, з бойовими нагородами, в парадних марунових беретах, тримаючи в руках Державний прапор України, прапор Десантно-штурмових військ та Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану.
Вже за кілька днів, як наш герой Ігор Бєлокуров повернувся до своєї рідної Волині, зустрів рідних та близьких…

Десант своїх не залишає! Слава ДШВ!».

Натомість порталові «ВолиньOnline» в облвійськкоматі 15 липня повідомили таке:

«У комісаріаті спростували інформацію що Ігор Бєлокуров повернувся на Волинь, яку розмістили на офіційному сайті Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Чоловік досі перебуває в Афганістані, бо у нього немає українського паспорта. Волинянин наразі пригадав кілька українських слів та здав кров на аналіз ДНК».

То хто ж каже правду?

Сергій ШРАМЧУК.

На фото прес-служби ДШВУ (Олега Чуйка та Олександра Денисова): Ігор Бєлокуров із українськими бойовими побратимами, правда, невідомо, де саме.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (603) - 86.3%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (13) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%