Музей-красень

Музей-красень

У Луцьку – картини Рібери, Пуссена, Айвазовського…

Оновлену експозицію Художнього музею, котра просто вражає іменами авторів, кількістю робіт та їхньою вартістю, відкривали урочисто і гучно. Це й не дивно: така подія гідна претендувати на  загальнодержавний чи й світовий рівень.

Особливо приємно, що це вже третій культурний об’єкт на Волині, відреставрований коштом держави: 2013-го також відбулося відкриття Музею-садиби Ігоря Стравінського в Устилузі та Свято-Покровської церкви у с. Піддубці Луцького р-ну.

– Нам є чим пишатися, – не стримував емоцій голова облдержадміністрації Борис Клімчук. – Добре, що це відбувається, незважаючи на ситуацію і проблеми, добре, що є люди на Волині, та й не тільки, які прийдуть сюди це побачити.


Борис Петрович також сказав, що обов’язково намагатиметься додзвонитися до Президента Віктора Януковича, аби подякувати, передати емоції, які тут вирували під час відкриття, адже то – реалізація його доручення, що стосувалося проведення ремонтно-реставраційних робіт на відповідних пам’ятках культурної спадщини. Причому грошей із Держбюджету на таке не пошкодували: на все це виділили і витратили 3 млн 200 тис грн. Хоча, як зізнався Борис Клімчук, спочатку називали значно меншу суму – всього 920 тис. То – через скромність людей мистецтва, зазначив голова облдержадміністрації.


Були й нагороди. Зокрема подяки облдержадміністрації Борис Клімчук вручив директорові Художнього музею Зої Навроцькій та реставратору Анатолієві Квасюку. Тоді голова виконавчої гілки влади області повідомив, що Президент України підписав іще одне доручення щодо реалізації на Волині трьох великих культурних проектів: реставрації найстарішої в області Гішинської церкви, укріплення валів Луцького замку та Володимир-Волинських валів.


У день відкриття в приміщенні Художнього музею, що на території Луцького замку, було людно. На першу екскурсію, окрім Бориса Клімчука, прийшли також голова облради Володимир Войтович, Луцький міський голова Микола Романюк, митці, громадськість Волині. У залі загалом – понад сотня відвідувачів.


Микола Романюк зазначив, що міська влада також докладає зусиль, аби створити належні умови в цій історичній частині міста. Зокрема з бюджету Луцька виділили 100 тис. грн на нове енергопостачання Луцького замку. А Володимир Войтович подякував від імені волинян за прекрасну можливість «формувати смаки молоді на кращих зразках світового мистецтва».

Про картини, які розміщені у шести залах, докладно розповіла Зоя Навроцька.

Тут – роботи всесвітньо відомих італійських, іспанських, французьких художників – Рібери, Снейдерса, Маньяско, Пуссена, Жака Куртуа, картини яких в Україні рахують одиницями.


Також представлені доробки національних шкіл Європи: Італії, Франції, Австрії, Німеччини, Англії, Угорщини і Польщі. В експозицію другої зали ввели також зразки скульптурного та декоративно-ужиткового мистецтва. Є в експозиції портрети славетних історичних постатей – князя Костянтина Острозького, Михайла Вишневецького, князів Радзивіллів. Окрім того, широко представлені твори російських та українських митців – Івана Айвазовського, Руфіна Судковського, Володимира Орловського, Фотія Красицького.


Гордістю експозиції є також робота німецького художника кінця ХV – поч. ХVI ст. Лукаса Кранаха (до речі, її попередньо оцінювали у суму понад мільйон доларів) та інші твори, затримані працівниками волинської митниці та передані до музею управлінням СБУ у Волинській області.

Картинна галерея розташована у колишньому будинку повітової канцелярії і шляхетських судів, зведеному ще 1789-го на руїнах княжого палацу на території визначної пам’ятки фортифікаційного мистецтва XIV ст. – замку Любарта. Приміщення давно потребувало капітального ремонту. Тож працювати довелося не лише реставраторам, а й будівельникам. Узялися за таке й успішно реалізували працівники ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» на чолі з Віктором Чорнухою.


Тож відтепер музей постав в оновленому вигляді: змінили план його внутрішнього простору, розширили площу для презентації творів мистецтва, вдосконалили технічне функціонування споруди, створили сучасне внутрішнє освітлення та зробили надійну систему охорони. І найголовніше – перед глядачем відкрилася давно очікувана експозиція. Більшість картин відреставрували та оформили у нові рами – реставраторові Анатолієві Квасюку довелося добряче попрацювати.


До речі, цю колекцію започаткували ще у XVI ст. князі Радзивілли. Вона постійно поповнювалася – і нині є однією з кращих та найцікавіших мистецьких збірок в Україні.


Світлана ДУМСЬКА.

Фото автора.

Від редакції: Борис Клімчук у суботу доповів главі держави про успішне завершення реставрацію мистецького музею та почув схвальну оцінку гідного використання державних коштів.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (72) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%