Ігор-Амріддін: воскрес і повернеться?!

Ігор-Амріддін:  воскрес і повернеться?!


На відміну від обласного військового комісаріату, де журналістам повідомили, що військовополонений уродженець Любешівщини Ігор Бєлокуров досі перебуває в Афганістані, командування Десантно-штурмових військ сповістило іншу, набагато приємнішу новину: солдата, який провів у моджахедів (колись – «душманів») понад 30 років, вдалося повернути додому! То де ж Ігор Бєлокуров, якого в Афганістані вже перейменували на Амріддіна?!

«Волинська газета» ще 12 квітня ц. р. у статті «Воскрес із мертвих» детально повідомляла про цю надзвичайну історію, коли на Півночі Афганістану міжнародна пошукова експедиція кілька місяців тому серед місцевого населення виявила надзвичайного воїна. Він постійно повторював слова «Волинь» і «колодязь», а його сусіди заявляли, що це – полонений у провінції Кандагар ще 30 років тому прапорщик-десантник Ігор Бєлокуров.
Повернення цього афганця, який втратив документи та забув українську мову, взяв під особистий контроль голова облорганізації Спілки ветеранів Афганістану, депутат облради від УКРОПу Григорій Павлович. Згодом на Волині побував і радник Президента Афганістану Абдул-Рашид Дустум, котрий не лише взяв участь в урочистостях на луцькому меморіалі 8 травня, але й під час зустрічі з керівництвом облради пообіцяв надати усіляку допомогу в поверненні вистражданого бійця, якого навіть уже рідна мати похоронила: так довго не було звістки про сина, що вона вмовила місцевого батюшку і створила на місцевому кладовищі символічну могилу...
То чи вдалося повернути додому Ігоря Бєлокурова?



Ось що написала прес-служба Десантно-штурмових військ України:
«Ветерани Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Олег Чуйко, його брат Андрій Чуйко та Олександр Денисов допомогли розшукати прапорщика Ігоря Бєлокурова, який зник безвісти три десятки років тому в Афганістані.
Ці мужні чоловіки – воїни-інтернаціоналісти, справжні десантники, учасники бойових дій на Сході країни. Брати Чуйко – проходили службу в окремій батальйонній тактичній групі Десантно-штурмових військ, пройшовши багато різних гарячих «точок» Донбасу. Не менш бойову біографію має і Олександр Денисов, який є заступником Голови правління Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану та АТО. 
Вже будучи в запасі, бойові офіцери продовжили займати активну життєву позицію, всіляко допомагали своїм товаришам. З архівних даних стало відомо, що Ігор Бєлокуров – уродженець Волинської обл., брав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан в складі десантно-штурмового батальйону 70-ї окремої Гвардійської мотострілецької бригади 40-ї Армії. 
9 квітня 1988 р. під час бойового зіткнення його підрозділу з бойовиками в районі м. Кандагар, він зник безвісти… Будучи в полоні, був змушений прийняти іслам. 
Щойно ця новина сколихнула Інтернет, як ветерани Афганської та Російсько-української війни негайно вирішили допомогти колишньому прапорщику десантно-штурмового батальйону повернутися на Батьківщину.
Так була сформована пошукова група «Пернач». Рішення було таким: якщо це дійсно наш солдат, то за будь-яких обставин повернути його додому. Адже десант своїх не залишає. 
Неможливо описати кількома рядками тих титанічних зусиль, які доклали ветерани-десантники, щоб допомогти повернутися своєму побратимові на рідну Україну. Були численні перемовини, різні зустрічі, незліченна кількість оббитих порогів та експедиція до країни вічних війн, суворих гір та пісків.
І ось 8 липня до визначеного місця було доставлено «Амріддіна», Ігоря Бєлокурова.
Як і належить бойовим офіцерам, пошуковці зустріли його в армійській уніформі, з бойовими нагородами, в парадних малинових беретах, тримаючи в руках Державний прапор України, прапор Десантно-штурмових військ та Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану.



Вже за кілька днів, як наш герой Ігор Бєлокуров повернувся до своєї рідної Волині, зустрів рідних та близьких…».
Натомість порталові «ВолиньOnline» в облвійськкоматі 15 липня повідомили таке:
«У комісаріаті спростували інформацію що Ігор Бєлокуров повернувся на Волинь, яку розмістили на офіційному сайті Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Чоловік досі перебуває в Афганістані, бо у нього немає українського паспорта. Волинянин наразі пригадав кілька українських слів та здав кров на аналіз ДНК».



То хто ж каже правду?
Оскільки керівник волинських афганців Григорій Павлович перебуває за межами досяжності, про складні перипетії колегам із Агенції УНІАН повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради України, ветеран бойових дій в ДРА з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, народний депутат Сергій Куніцин:
«Ми створили робочу групу за дорученням Президента... Була проведена дуже велика робота для повернення Ігоря Бєлокурова на Батьківщину, до України. Для цього українські фахівці 4 рази виїжджали в Афганістан… Хлопці кажуть, що коли він потрапив у полон, то його, мабуть, сильно били, він увесь у шрамах на голові від приклада...». 



«Коли чоловікові 55 років, дивишся – в його очах біль, як у побитого цуценяти. У нього все тіло в шрамах, голова розбита була неодноразово. Ми сподіваємося, що тут попрацюють психологи. Мама, в якої ми брали інтерв’ю, просила «поверніть мені сина, будь ласка». Протягом місяця-двох вона його нарешті зустріне, і сім’я з’єднається», – розповів телеканалу «112. Україна» ветеран Афганістану Олександр Денисов.
Зараз Ігор-Амріддін… воює з талібами. Живе у кишлаку. У нього – 5 дітей (2 сини і 3 доньки, дружина – з місцевих), спілкується на фарсі, володіє кількома магазинами та майстернею, де займається ремонтом побутової техніки (от що то українська вдача!). 
За словами Сергія Куніцина в ефірі «112. Україна», Ігор Бєлокуров, у якого взяли зразки біометаріалу для проведення експертизи ДНК, хоче приїхати на Батьківщину та побачити матір:



«Він пам’ятає тільки підрив на БТРі, в нього амнезія, повна втрата пам’яті. По мірі того, як спілкується із нашими хлопцями – до нього повертається пам’ять. Коли він дивився звернення мами – два слова він повторював «Україна», «мама» і плакав… Зараз ми займаємося оформленням візи до України. По-друге, він ще громадянин Радянського Союзу... Наша мета – довести, що солдата Батьківщина не кинула. Президент доручив розібратися, чи дійсно це українець, чи дійсно в полоні саме він». 
Остаточно його особу буде підтверджено після проведення тесту ДНК, результати очікуються через кілька днів, після чого буде розпочата підготовка виготовлення документів, необхідних для його поїздки до України.
У той же час в облдержадміністрації підтвердили: Ігор-Амріддін Бєлокуров досі перебуває в Афганістані. Тож залишається лише чекати…


Роман УСТИМЧУК.

На фото ветеранів 70-ої ОМБР, прес-служби ДШВУ (Олега Чуйка та Олександра Денисова) та автора:   бійці 70 ОМБр під час війни в Афганістані та печатка військової частини; Ігор-Амріддін та ветерани-десантники; Ігор Бєлокуров під час служби в армії; під час візиту радника Президента Афганістану Абдул-Рашида Дустума в м. Луцьк; місцеве населення; пейзаж провінції Кандагар.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (603) - 86.3%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (13) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%