Лінія долі. І нумерація життя…

Лінія долі. І нумерація життя… Хто він, Дмитро Довганчук, який приїхав на Волинь ненадовго, але вже зажив гучної слави в багатьох людей, які потребують якщо не поради, так розради? Які не знають, чому виникають труднощі та стаються трагедії і які несподіванки приготувала їм їхня власна доля… Його називають хіромантом. Екстрасенсом. Відуном. Нумерологом… Різних вагомих та унікальних характеристик у нього, власне, набагато більше. Тому коли випала нагода поспілкуватися з цієї неординарною особистістю, одразу домовилися про зустріч.


Але перед початком запису інтерв’ю Дмитро Довганчук запропонував визначити сьогодення та спрогнозувати майбутнє… Це тривало не так довго, але довідався про себе та оточуючих чимало цікавого… І для цього потрібно було лише назвати цифри дати народження та показати долоні обох рук…

А потім ми приступили до розмови.

– То з чого ж усе почалося?

– У нашій родині людям допомагала ще бабуся Ірина. Вона багато чого запозичила в ромів, володіла власним даром і знаннями та досвідом, які здобула власною практикою. Зрозуміло, що з віком постало питання, кому це все передати.

– А якими критеріями керувалася бабуся, обираючи саме Вас? 11 дітей, 82 онуки – і раптом саме Ви…

–Бабуся, в основному, працювала з водою, та прогнозувала майбутне, дивлючись у небо, допомагаючи людям знайте свою долю. Ще, наприклад, наливала в чашку воду, пропонувала випити. А потім дивилася на людину і пророкувала. Приміром, жде тебе така й така дорога, і все буде добре лише 4 дні, тому на тиждень не їдь… В мене дещо інша спеціалізація… Так от, ці знання, в основному, передавалися по жіночій лінії нашого роду. Маю одну з сестер, яка першопочатково мала продовжити справу бабусі (в даті її народження – три шістки!). Вона теж володіє певними навичками, але бабуся пішла порадитися до ще сильніших. І ті сказали: передавай справу тому, хто стоїть поруч. Так вибрали мене… Займалася вона зі мною понад 2 роки… Починав працювати з дітьми, виходило. А коли в 2007 р. бабуся померла, крім цілительства і знахарства почав вже самостійно розвиватися. Найчастіше образи і підказки приходили у снах. Наприклад, бачиш людину, а поряд – таку саму, її відображення. Один тобі щось обіцяє, а його «дублікат» показує, що нічого не буде… Фантоми, ангели-охоронці, чакри, багато чого іншого побачив… І почув підказку, що треба вчитися. Тому жив в ıндий і в Німеччині, де є Інститут мозку, Інститут ізотерики та низка подібних вузів. У ФРН також закінчив курси з хіромантії та гіпнозу. Крім цього, освоїв фах кризового психолога, особливості допиту військовополонених під час бойових дій, ретельно вивчав криміналістику, як працювати з відбитками пальців, тому потім часто доводилося допомагати і правоохоронним органам. Разом шукали відповідь на запитання, наприклад, жива людина чи ні? Або де її знайти? Знаєте, за останніх 5 років у цьому напрямку довелося попрацювати дуже багато…

– Ви живете в Запоріжжі?

– Так.

– А з яка логіка поїздок у Луцьк, Львів, рівне, інші західноукраїнські міста? Є якесь коло знайомих?

– Мене, образно кажучи, з рук у руки передають. Щодо Волині, то все сталося випадково. Поїхав я в Одесу на великий міжнародний фестиваль, і зустрівся там із дівчиною, родом із Луцька. Познайомилися. І я їй якось сказав: «От зміниш зачіску, пострижешся коротко, й одразу вийдеш заміж!». А вона дуже хотіла того заміжжя… А довге волосся їй дуже подобалося… Ну, вкоротила вона його трохи, а я на своєму стою: «Мало обстригла! Треба коротко!». Послухала… А десь через рік вона зателефонувала і запросила в гості в… Польщу. Для чого? Та на весілля, бо вона виходила заміж за чоловіка з Данії, з яким вони познайомилися саме в Польщі. Тому – це класичний приклад, як відкриваю нову географію поїздок і знайомств.

– Люди звертаються з інтимними питаннями?

– Дуже часто. Зараз одна з найбільших проблем, як це не здавалося б дивним, це непліддя подружніх пар! От цілком здорові чоловік і жінка живуть у шлюбі не один рік, а спільних дітей — немає… Основна причина — неспівпадіння енергії. А в багатьох діти будуть, але — з іншими партнерами… Наприклад, спілкувався з однією парою, які 5 років разом. Дослідив я їх і сказав: «Проживете разом ще років зо два, і взагалі ніколи ніхто з вас не буде ні мамою, ні батьком!». Бувало, що ігнорували мої висновки, бувало, що враховували. І знаю не один факт, коли в нових шлюбах в обох усе ставало нормально, а недавно був випадок, коли з різницею в 2 тижні в чоловіка і жінки з’явилися діти. Правда, в обох із них були вже інші партнери.

– Що найчастіше турбує волинян?

– Тут треба чітко розділити інтереси жінок і чоловіків. Бо вони суттєво відрізняються. З якого приводу найчастіше спілкуюся з жінками? Їх цікавить особисте життя, кар’єра, бізнес творчість, виїзд із країни в іншу на постійне місце проживання чи на роботу, здоров’я та особистісне зростання. Звичайно, тема дітей – на першому місці. І тут можна сказати про певні успіхи, коли вдавалося допомогти не одній дитині. Наприклад, одна дівчинка хворіла на енурез. Довго з нею довелося працювати, але вона вже практично не обмочується вночі. Є хлопчики зі спектрами аутизму і шизофренії. Тут – інша особливість, iнший пiдхiд треба мати. Якщо їм давати ліки, то вони ще більше згасають, а не давати – теж не можна… Доводиться працювати на психоемоційному та енергетичному рівнях. А в м. Мукачевому – інший випадок із пацієнткою, в якої власний син хворий зi мiнiмальним спектром шизофренiй, Але, приймаючи сильнi препарати, його можна назавжди втратити як суспiльну людину. Класична медицина їм поставила діагноз психоемоційного розладу, приписали лікарі пігулки, але вона каже: «Не допомагають вони, ці таблетки! А ти, Дмитре, помолишся за мене, і тиждень жодних розладів у самопочутті…».

– Молитва… Це не так просто, як здається на перший погляд. Існують ще не тільки різні церкви, але навіть різні патріархати однієї й тієї ж релігійної гілки…

– На Сході України до цього питання ставляться простіше, в Західній Україні – все складніше. Тут дуже багато вірян різних церков і конфесій. І певний вплив на людей із боку священнослужителів тут теж сильніший… Тому відповім простіше і по сучасному: Інтернет один і той самий, тільки провайдери різні. Тобто, незалежно від того, якому Богові ми молимося, в кінцевому підсумку ми звертаємося до Всевишнього, посилаємо у Всесвіт потужний енергетичний посил і сподіваємося отримати на нього відповідь… Якщо в людини Незалежно від того, ким є людина – просто громадянин, священик, святий, знахар, відун і т. д., якщо в ньому і довкола неї є реальна і потужна енергія, він допоможе і собі й іншим. А от мегаряса чи костюм від Версачі – це ще не гарантія, що він допоможе… Сподіваюся, я відповів на Ваше запитання?

– Ви забули сказати, що найчастіше непокоїть чоловіків…

– У них усе набагато простіше і цікавіше. На першому місці – бізнес і карєра. На другому – сім’я і діти. Оце, власне, основні категорії…

– Солідні бізнесмени також звертаються?

– Дуже часто! Їх цікавить динаміка грошових потоків, розгортання бізнесу чи, навпаки, його порятунок.

– А коханки товстосумів уже не цікавлять?

– Хто це сказав? Не я, точно! Їх вони заганяють у категорію «любов», але специфічну: шукають, наприклад, Музу, яка тілом і душею надихатиме на нові звершення. Їм потрібна саме така коханка, а не якась інакша… І тут на допомогу приходить ще й нумерологія, бо цифри часом здатні сказати більше, ніж емоції чи лінії долі.

– Говорите людям тільки приємні речі?

– Ні, озвучую реальність. Наприклад, бачу по людині, що в неї буде інсульт. І говорю про це. І рекомендую, наприклад, активно пролікувати судини… Звичайно, якщо інсульт має бути, то він станеться, але з пролікованими судинами він виявиться мікроскопічним, таким, що здорова людина його майже й не помітить.

– А від власної помилки Ви не застраховані? Приміром, пророкували, що щось станеться, а воно і не сталося…

– Що Ви маєте на увазі?

– От прийде футбольний тренер і поцікавиться, чи виграє його команда, наприклад, у київського «Динамо». Ви бачите, що ніби й може виграти, кажете про це. А команда взяла й програла грандові! Що тоді?

– Такого не буває! В мене є клієнти, яким я казав, що вони не тільки виграють у лотерею, але й передбачав конкретні суми. І так і було!

– В наших людей цікавий менталітет. Як їм погано, то просять допомогти і б’ють у набат. А як добре, то навіть подякувати забувають тому, хто допоміг… Вам часто дякують? Як саме?

– В цьому немає нічого дивного. Але я завжди пам’ятаю істину, що не збідніє рука того, хто дає іншому. Це намагаюся донести і до свідомості інших… Часто приходять дуже відомі і дуже багаті особи, щоб спочатку мене перевірити. Часто одягаються наче бомжі і користуються старими «Запорожцями»… Та мене ж не проведеш… Я ж під рукавом сорочки годинник за 30 тисяч євро і так бачу…

– Грошомаючі такі манірні? Невже вони такі не впевнені в собі?

– Ні, вони так перевіряють. Вже коли відбуваються наступні зустрічі, то вони виступають у звичному для себе образі. Але, знаєте, такі теж потребують допомоги. Одному з Харкова я передбачив 2 роки важкої кризи в бізнесі і політиці. Він не повірив. Але сталося саме так! Правда, він уже був підготовлений до подібного розвитку ситуації, тому встиг дещо зробити для порятунку, а потім почав не з прогнозованого мінуса, а з нуля. І – знову піднявся на вершину…

– Де Вас шукати тим, хто зацікавився нашою розмовою і потребує якщо не допомоги, то поради?

– Ми належимо до сучасної генерації людей, тому я присутній у Фейсбуці. Шукати просто «Дмитрий Довганчук». Також на аналогічному каналі можна подивитися мої майстер-класи по хіромантії, ізотериці, нумерології тощо. Вони, до речі, зроблені з почуттям гумору, бо в нашому житті бути занадто серйозними – це важко жити. Правда, є ситуації, коли сміятися – гріх… Наприклад, недавно був випадок, що стосувався вбивства… Ну, не можу ж я сказати нещасним родичам, що загибель їхньої близької людини була запрограмована вищими силами! Як сказати матері, що в неї на руці написано, що вона рідного сина переживе?! Але як пояснити, щоб не образити, що душа сина обрала саме таку долю, і прожила так, як мала прожити. І мало того: у вбивці цього хлопця невдовзі народиться його син, і те дитя отримає душу того, кого вбив його батько… Розумієте, як усе все переплетено і пов’язано? І як це пояснити людям, які зациклилися на канонах? Що маю на увазі: це як на очах у коней є шори, щоб вони не могли дивитися вбік, а лише прямо. Вибачте за таке порівняння, але так доступніше. І ці примітивні канони не дозволяються дивитися і розуміти ширше, вони просто людину заганяють повністю в трагедію. Так, втрата сина – це велике горе, але є доля, яку конем не об’їдеш… От скільки наших хлопців в АТО полягло? Багато! Їх усі шкодують. І правильно роблять. Але мало хто розуміє, що вчорашній слюсар чи водій насправді народився з душею воїна, і, взявши в руки зброю, він усвідомив своє священне покликання стати захисником Вітчизни. Він відчув, що краще проживе півроку в окопі на фронті і навіть там загине, ніж усе життя або перебиватися з хліба на воду, або розкошувати в «Мерседесі». Мені відомий випадок, коли я добровольцеві, успішній і багатій людині, передбачив, що поки він воюватиме, його справа рухну. Він таки пішов воювати, а коли повернувся, бізнесу вже не було. але цей воїн усе відродив із нуля. І – залишився воїном. А як такий випадок не згадати? Хлопцеві прямо сказав, що ворожа куля влучить йому в голову, але він виживе. Так і сталося. Це – унікальний випадок, і це – факт. А є приклади, коли людині взагалі протипоказано не те що на війну йти, а навіть боксом займатися… До речі, люди також доволі часто звертаються, щоб довідатися, як пройде хірургічна операція…

– Коли війна на Сході завершиться, що досвід підказує?

– Не завтра – це однозначно…

– Вам для передбачення треба спілкуватися з реальною людиною? Чи вистачить зображення на плакаті? Можете спрогнозувати, хто з багатьох претендентів стане новим Президентом?

– Ще коли була «Помаранчева революція», я побачив на трибуні одразу… двох Президентів! Одна подумала, що крім Віктора Ющенка, це вона. А другий – що це він. І прізвища в обох закінчуються на «ко»… І реально главою держави згодом став один із них… Взагалі ж, я теми політики стараюся не торкатися. Невдячна це справа. От люди – це зовсім інше!

Розмовляв Володимир ДАНИЛЮК.

На фото Романа УСТИМЧУКА: Дмитро Довганчук у Луцьку.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (607) - 86.2%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%