Штрих-код Кумановського

Штрих-код Кумановського


Художник і патріот Микола Кумановський належить до генерації особливих людей. Його знали та шанували і за життя, але ще з більшою повагою ставляться після того, як митець відійшов у Вічність.

Завдяки родині Корсаків (у її основоположника, багаторічного редактора газети «Сім’я і дім», член НСПУ Іван Корсака теж недавно перестало битися серце) недавно в м. Луцьку відкрили художньо-меморіальний музей Миколи Кумановського. В галереї сучасного мистецтва України «Арт-Кафедра» представили частину робіт Миколи Кумановського, а також – його особисті речі. Прийшло багато тих, хто мав честь особисто знати Миколу Івановича, ті, хто тільки відкриває його непересічний талант. Багато (і автор цих рядків із об’єктивних причин) не змогли прийти на відкриття.
Але це зовсім не означає, що подію треба обійти увагою. 
З Миколою Кумановським познайомився у ті далекі часи, коли Незалежність України тільки ставала на ноги. Але навіть у смутний період він зумів себе реалізувати на 100%. В усякому випадку, його срібляста «Мазда» була чи не першою на Волині комфортною іномаркою, якою де він тільки не бував…
Художник із емансипованої Оксаною Забужко побував у творчому відрядженні й за океаном. Але про підсумок того вояжу краще не згадувати, щоб не робити боляче Миколі Івановичу навіть на тім світі… 
В усякому випадку, життя змінило побутові умови митця (він оселився в невеликому будинку на березі Стиру в районі Вишкова), а про «Мазду» вже й не мріяв… Але – продовжував творити! Горджуся, що встигли з ним підготувати до друку 2 книги: «Вірити занадто боляче…» і «Генерал партії». Його художнє оформлення і тоді було новітнім, а зараз стало класичним…
Микола Кумановський, цей славний син Хмельниччини, який став рідним для Волині, завжди виходив за рамки усталених форм та методів. Він навіть українців зображував доволі химерними кубічними чоловічками, підкреслюючи, що в нашого народу стадія самосвідомості та національної ідентичності продовжує перебувати в зародковій формі. Що одне діло бити себе в груди і рвати вишиванку, на весь світ волаючи про свою унікальність і непересічність, а зовсім інше – оцінити результати праці колективного розуму, які в багатьох сферах просто жалюгідні та нікчемні… Тому й Україна зі своєю Незалежністю з колін хоч і підвелася, але впевнено ходити так і не навчилася…
Але Микола Кумановський жив і творив, щоб життя було однаково хорошим для всіх, а Україна – взірцем для інших держав. Його долі не вистачило, щоб побачити це власними очима. Тому залишається тільки сподіватися: хтось із тих, хто читає ці рядки, таки доживе до періоду перетворення похмурого сьогодення на світлу реальність.

Володимир ДАНИЛЮК.
На фото: листівка-запрошення на посмертну виставку Миколу Кумановського.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (68) - 15%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (209) - 46%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (122) - 26.9%