Без газет, як без рук

Без газет,  як без рук

Село Хорохорин Луцького р-ну запам’яталося мені жахливими дорогами і відсутністю… пошти. Тому тут уже не читають газет, а дивляться центральні телеканали…

Володимир Столярчук – переможець передплатної кампанії – 2018, тож ми вирушили у дорогу, аби відвезти солодкий подарунок (цукровий набір) нашому читачеві, а дізналися про проблеми, з якими зіткнулося село.
Перше, що впадає в очі – дорога, а точніше її відсутність. Відчуття таке, наче ти не в автомобілі, а на човнику у штормовому морі. Безжально кидає зі сторони у сторону, а баюри, наповнені водою після дощу, лише підсилюють похмурі враження.
Нарешті знаходимо домівку нашого переможця. Люто гавкає собака, та назустріч привітна виходить жінка. Питаємося про пана Володимира і дізнаємося, що чоловік ще на роботі. То ж знайомимося з Надією Федорівною – мамою нашого героя.
Пані Надія – вчителька початкових класів у місцевій школі. Навчанню дітей присвятила більшу половину свого життя (42 роки). Зізнається, що усі випускники, то вже сім’я.
«Зараз у мене 7 діток у класі. І всі такі, що треба любити», – ніжно посміхається жінка. Цей клас для педагога буде останнім, після випуску – на пенсію.
Будинок, у якому проживає сім’я Столярчуків, належав дідусю і бабусі пана Володимира. Батько помер 14 років тому, тож зараз син завідує господарством. І ремонт у будинку розпочав, щоправда, через зайнятість на роботі рідко буває вдома.
«Володя – лісник. Рано їде, увечері приїжджає. Діти мало коли його бачать», – бідкається Надія Федорівна.
Цікавлюся, чи подобається наше видання, і чую шокуючу відповідь:
«Ми читаємо всі газети, але у нас закрили пошту. Виписали газету на цілий рік, а отримували лише перший квартал. Буває, поїдемо у Торчин, заплатити за світло, пояснюємо ситуацію. Кажемо, дайте хоч залишки, а у відповідь чуємо: 
«Ми не маємо», «Ми нічого не знаємо».
Жінка розповіла, що можна отримати у сусідньому Смолигові, то як хто їде, то привозить, але ж часу розносити по селу ні в кого немає. Каже, що навантаження на поштарів було велике, бо, окрім листів та кореспонденції, змушені були продавати ще й продукти. Брати їх ніхто не хотів, тому вони часто псувалися. От і не витримали…
«А без газет у селі, як без рук. Регіональні канали у нас не показують, а хочеться знати, що робиться в області. Тому виписували багато газет. А, як не маємо що читати, то посідаємо, в телевізор втупимося і кіно дивимось. Хоч би якийсь розвиток», – зітхає Надія Федорівна .
За відсутності кореспонденції жінка читає журнал «Лісовий вісник», який таки знаходить дорогу до її сина…
Тож яким чином люди мають отримувати свою кореспонденцію – невідомо. А ще ж і виплата пенсій… І добре, коли є машина і сили, щоб з’їздити за своїм, а що робити тим, хто з важкістю може переступити навіть через поріг власної оселі? 
Як і до кого потрібно стукати цим людям, щоб їх нарешті почули? 

Ольга КОНОНЧУК.
На фото автора: Надія Федорівна.

Від редакції. «Волинська газета» скерувала офіційний запит до директор облдирекції ПАТ «Укрпошта» Івана Шевчука з вимого пояснити, чому в с. Хорохорин не доставляється поштова кореспонденція, в тому числі – «Волинська газета». Про результати – повідомимо.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (68) - 15%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (208) - 45.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (122) - 26.9%