«Травами лікуватися треба обережно»,

«Травами лікуватися треба обережно»,

– попереджає терапевт обласної клінічної лікарні Василь Іщук.

Сьогодні народна медицина пропонує безліч рецептів від усіх недуг. Але проблема в тому, що ті рецепти нам «виписують» якщо не знайомі, то сайти Інтернету. І це тоді, коли «безвинна», здавалося б, ромашка може призвести до серйозних проблем.

Тому можливо, вам допоможуть поради нашого гостя Василя Іщука, який 40 років у системі охорони здоров’я і понад 20 із них є головним позаштатним спеціалістом народної медицини обласного управління охорони здоров’я.

Василь Іванович – спеціаліст, знаний не лише на Волині, а й за кордоном. Однак сторінки з його «нелікарської» біографії подекуди настільки цікаві, що варто і про них розповісти.

Скажімо, в пана  Василя рідна бабуся Агафія (а по-простому Гапка) зналася не лише на травах, а й на цілющих властивостях грибів та ягід, уміла злизувати язиком. Мама, працюючи педагогом, із малих літ учила Василя «впізнавати» рослини, правильно їх заготовляти. І в 5-річному віці хлопець здав до місцевої аптеки два мішки ним зібраного та висушеного підбілу (мати-й-мачухи). Заробив, щоправда, всього 16 коп. Однак придбаним за ці гроші буханцем гордився: «Тепер, – казав, – знаю, як хліб насущний заробляється». І саме тоді, між іншим, у пам’яті закарбувалися неньчині слова: «Грошей ти не багато заробив, зате уяви, скільком людям допоміг!». Відтоді, зізнається наш оповідач, бажання помагати ніколи вже не полишало.

А от іще один епізод. Навчаючись у Чернівецькому медінституті (і в студентській самодіяльності співаючи з легендарним Івасюком), Василь Іщук був покараний за те, що проявив знання не тільки радянської фармакології. Бо у перелік засобів, які допомагають серцю, додав конвалію. «Бабское зелье!» – сказала на таке екзаменатор. І прекрасну, за її словами, відповідь оцінила на «4». Хоча сьогодні (та й колись) екстракт конвалії – у складі багатьох серцевих крапель.

Але з 1991-го охорона здоров’я в Україні врешті визнала дієвість віками набутого медичного досвіду. І нині серед народних методів лікування – не лише фітотерапія (тобто рослинами), а й бджоло- і рефлексо- (голковколювання), іпотерапія (їзда на конях), метало-, аромо-, гідротерапія (тобто водою), широко застосовується гомеопатія і навіть лікування словом. Бо, як переконався Василь Іщук, усе, створене Богом, має цілющу силу. Тому, скажімо, в Індії, Китаї, Кореї так звана народна медицина є пріоритетною. Чимало недуг тамтешні ескулапи лікують різними настоянками, зміями, жуками. А в нас, на жаль, такі природні засоби досі кваліфікуються як «неофіційні». Тому й дипломованих фахівців із так званої нетрадиційної медицини на Волині – одиниці.

– У своїй терапевтичній практиці постійно комбіную «народні» й «офіційні» засоби. Просто лікувати, скажімо, травами доцільніше, коли хвороба не прогресує, коли нема загострення. Рослинами людина створює так званий загальний фон організму. Трава – це хороший засіб профілактики або лікування в разі появи перших симптомів недуги. Хоча був у мене випадок, коли офіційна медицина та її хімічні препарати виявилися безсилими. Тоді, пам’ятаю, привезли пацієнта з цілим букетом захворювань. Комплексна діагностика організму виявила захворювання печінки, нирок, величезну алергізацію. Фактично людина помирала. Але ж не будеш надії забирати. «Спробуйте ось ці крапельки», – запропонував тоді ліки чеського виробництва, до складу яких входив комплекс препаратів природного походження. А через 14 років приходять до мене родичі цього чоловіка і просять навідатися. «То він іще живий?!» – вирвалося мимохіть. А коли я приїхав оглянути пацієнта, в нього в холодильнику були… ті самі чеські краплі. Чи вони допомогли, а чи віра. Хтозна… Та факт залишається фактом.

Утім Василь Іщук застерігає від бездумного приймання ліків навіть рослинного походження. Бо в його практиці був і такий випадок: привезли пацієнтку, встановили діагноз «важкий ступінь анемії», тобто малокрів’я, а все тому, що хвора самостійно лікувала цистит дуже концентрованим розчином трав.

– Неодноразово стикаючись із подібними випадками самолікування, пояснюю пацієнтам: перш ніж приймати якусь траву, необхідно «пробною дозою» переконатися, як організм на неї зреагує, чи не буде алергії або навіть погіршення стану. Обов’язково враховувати наявність інших захворювань. А потім, залежно від маси тіла і віку особи, визначати ступінь концентрації рослинного препарату (настоянки, чаю і подібного), – наголошує Василь Іванович. Бо захоплення, наприклад, звіробоєм може призвести до погіршення зору. Передозування ромашкою загрожує навіть цирозом печінки. Алое у великих дозах негативно впливає на серце. Тому трави, які волиняни без застереження використовують, у деяких країнах узагалі заборонені. Скажімо, іноземні лікарі наклали табу на ромашку, мати-й-мачуху, валеріану. У Великій Британії навіть м’яту, глід, полин заборонено.

– Та це не означає, що й українці мають відмовитися від цих препаратів, – каже Василь Іщук. – Земля, на котрій виросла трава, теж має значення. У Кривому Розі, приміром, рослина матиме зовсім інші властивості, ніж та, яку зберемо тут, на Поліссі.

Тому лікар іще раз нагадує давнє правило: найліпше людині підходить те, що виросло на одній із нею землі.

– Науковці називають це терміном «тотожна вібрація». Її мають усі живі організми в тій чи іншій місцевості. Тому собі я стараюся заготовляти рослини на Волині. А решту замовляю у відомих фармацевтичних компаній, – каже Василь Іщук. – Моя дружина, до речі, довгий час скептично ставилася до так званих народних методів (набагато ж простіше випити таблетку й мати швидкий результат). Але з віком відчула негативні наслідки хімічних препаратів. І тепер у нас із дружиною в кожного своя поличка з травами. Почало щось турбувати – відразу беремося за фітотерапію.

Однак за будь-якої недуги варто проконсультуватися у спеціаліста, зауважує Василь Іванович. Бо навіть підвищення температури тіла не завжди рекомендується «збивати» (скажімо, коли ГРВІ, організм таким способом убиває вірус).

Що ж до активно рекламованих сьогодні імуностимуляторів, то лікар Іщук теж наголошує: приймати їх не завжди безпечно. Буває, що імунітет і так підвищений. Та й тонізуючих засобів у нас не бракує: ехінацея, женьшень, елеутерокок, калган. Прекрасно зміцнюється організм наваром із зерен неочищеного вівса.

Від поширеної сьогодні гіпертонії допомагають цвіт і плоди глоду, плоди конюшини, цвіт гречки.

– Щодо гречки, то це взагалі безцінна культура! І для крові, і для кишківника та підшлункової. Тому аж смішно було, коли, працюючи в Чехії, їв гречану кашу, а моя колега Хелена руками сплескувала: «Ти що?! Це ж поганка!» – розповідає Василь Іванович.

І згадавши про «поганку», зачіпаємо й тему грибів. Точніше – лікування ними. Бо на ринку постійно бачиш гриб-веселку. Та чи справді він такий помічний?

– Щодо купівлі препаратів на ринку, тут узагалі варто бути обачним, – попереджає лікар. – Хтозна, де бабця того «добра» назбирала. А щодо грибів, то їх і справді широко використовують. Наприклад, у Польщі з лисичок виготовляють засоби від раку (помічним при онкозахворюваннях вважається і чистотіл). Але людям варто знати: речовини, які вбивають онкоклітини, токсичні! Тобто отруйними. І не дай Бог переборщити з дозою – самі розумієте, якої біди можна наробити.

Тому на завершення розмови Василь Іщук радить нам дослухатися до свого організму, радитися з лікарями й пам’ятати: на все – воля Божа.

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Фото автора.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%