Бабуся Тоня, яка знає все!

Бабуся Тоня, яка знає все!

Продовжуємо розвозити подарунки нашим читачам.

От і в смт Локачі завітали у гості до Антоніни Мороз, аби вручити їй новенький електрочайник. І – почути від неї чудодійні рецепти та неймовірні історії!

Про наш прихід сповістив голосним гавкотом чотирилапий сторож. І одразу з-за рогу будинку показалася господиня. Прожиті роки зігнули її спину, але очі і досі горять молодим вогнем.
Бабусі Антоніні уже 80. Але вона ще самостійно порається на городі.
«Бабі ніхто так не зробить, як сама баба», – жартує, коли цікавлюся, чи не важко їй справлятися з городиною. 
Чоловік помер давно, а синів «розвіяв вітер». Один у м. Луцьку, але у зв’язку з роботою часто перебуває у відрядженнях. Інший – у далекій Москві викладає в університеті. Сини, звичайно, приїжджають і телефонують, але більшість часу вона залишається одна. От і знайшла собі розраду у пухнастих клубочках, які з ніжністю називає «Мультиками». І котики відповідають старенькій взаємністю, повсюди слідують за нею.
Кажуть: «Життя прожити – не поле перейти». А у житті нашої героїні чого тільки не було! Найстрашнішим спогадом залишається війна. Ще зовсім маленькою допомагала мамі та сусідам доглядати за пораненими солдатами. Таємно носила через пшеничні поля настої рум’яни. Знає, де й поховали нещасних...
«А в 1957 р. у ту могилу звозили кісточки з усього району», – пригадує страшні подробиці. 
Поринаючи у минуле сутужно хитає голово і зітхає: 
«Це просто треба було пережити».
Хоч і була ще дитиною, та отримала у тій війні поранення. Деталі пригадувати не хоче, лише розповідає, як її виходила її бабуся. І з нами рецептом поділилася, тож беріть собі на замітку:
«Від ран та опіків добре помагає цвіт гарбуза. У літку можна просто зірвати квіти, розтерти їх у руках та прикласти до рани (не забудьте добре вимити руки, аби не занести інфекції). А на зимку – нарвіть цвіту та залийте горілкою, і при необхідності робіть примочки».



Бабусю Тоню у районі добре знають. Свого часу вона працювала завідуючою лазні. Дозволяла і малечі подовше побольбатися, як інших клієнтів не було. І у Великодню суботу затримувалася на роботі, бо люди йшли митися. Зізнається, що у ті часи паску пекла по п’ятницях, бо одразу після роботи поспішала до церкви. Та й за порадами до старенької часто звертаються.
«Он, бачите ту яблуню, то я сама її з зернятка виростила. От їж яблучко, висуши зернятко, хай через зиму полежить, а навесні висади. Через рік пересади і щеплювати не треба», – ділиться секретами пані Антоніна.
До слова, під час нашої довготривалої розмови, бабуня ні разу не присіла, хоч ми і неодноразово її про це просили. А в кінці ще й до машини провела разом зі своїми «Мультиками». І направду це була одна з найтепліших і найщиріших зустрічей, на які таке щедре наше журналістське життя, де всі шукають сенсацію. А вона – неймовірна несподіванка! – ось тут, поруч, в милому образі бабусі Антоніни!

Ольга КОНОНЧУК.
На фото автора: Антоніна Мороз і новенький електрочайник від редакції; бабуся Тоня і її «Мультики» проводжають журналістів.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (67) - 15.2%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (201) - 45.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (117) - 26.6%