На навчання у... Маленьку Швейцарію

На навчання у...  Маленьку Швейцарію


У Лісовому молодіжному центрі, що діє на базі Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ», під час канікул працювала Лісова школа. Це школа шкіл – лісового лікаря, дизайнера, мисливця, садівника, пасічника і навіть журналістики. Діє за принципом університету, тільки дитячого. 

Ось бо в літню аудиторію заходять допитливі хлопчики і дівчата, чемно всідаються на лави.
– Ми гімназисти Ківерцівської гімназії №2, – розповідають Назар Радчук, Неоніла Крицун, Анастасія Несвячена, Стас Мостоцький, Максим Євдокевич, Софія Міщук, Андріан Хмілевський. – Наше містечко неподалік Луцька. Там є чималенький залізничний вузол, багато усіляких підприємств та установ, дуже мальовничий парк, у якому ростуть двохсотрічні дуби.
– А що вивчають у Школі лісового лікаря? – запитує Василь Дегтяренко. 
– Як лікувати дерева!... – переконана його сусідка Анна Сосновська. 
– І як лікувати, і від чого, і якого лікаря до якого дерева кликати! – мовить координатор Лісового молодіжного центру Валентина Юхимчук. 
– А хіба у лісі є лікарі? – дивуються Антон Оксенчук та Марк Карпюк. – Ми гадали, що тут працюють тільки лісівники.
– Справді, ліс садять, доглядають, охороняють, бережуть лісівники, – веде далі Валентина Петрівна. – Але вони мають добре знати природу дерева, уміти визначити, що кому болить і якого лікаря кликати на поміч. Ви ж знаєте, кого називають найбільшим лікарем дерев?
– Дятла! – хором кажуть гімназисти. 
– Всі птахи оберігають дерева від гусениць та жуків, – роздумують Анастасія Циц і Тарас Довгань.
– І мурашки також лікують дерева... – підказують їм Софія Костюк і Дарина Троцюк.
– Цікаво, хто у лісі повідомляє про хворі дерева і викликає до них «Швидку допомогу»? – доєднується до розмови Марія Дубенчук.
– Може дятел! Ось чуєте, як комусь дає знак – тук-тук-тук, тут хворий дуб... – висловлює думку Давид Лесько.
– А я думаю, що це робить сорока! – міркує Вікторія Марашко. – В усіх книжках написано, що сорока білохвоста розносить вісті.
– Вона лісовий поштар, але не лікар! – впевнена Анастасія Олещук. – Я думаю, що першими про хворобу дерев дізнаються мурахи-лікарі, бо вони все обстежують, залазять на дерева, навіть під кору можуть заглянути...
Отака розмова у класі «Лісового лікаря». Оксана Богданівна Лесько, Ірина Олександрівна Карпюк, Марія Адамівна Сосновська, Вікторія Олександрівна Крицун, Наталія Анатоліївна Мостоцька, Вікторія Вікторівна Несвячена – мами дітей та вчителька гімназистів Любов Степанівна Маркович слухають і посміхаються. Насправді, діти підросли, навчилися не тільки читати та писати, але і думати, фантазувати, мріяти. 1 вересня їм іти вже у четвертий клас.



Тим часом координатор-керівник Лісового молодіжного центру Валентина Юхимчук спершу запрошує малечу до «Школи лісового дизайнера», відтак до «Шкільної майстерні» та «Школи мисливця», та повз куточок «Охорони праці» – до саду, на базі якого діє «Школа садівника», а тоді – й до «Школи бджоляра». 
І тут засперечалися діти: чи ходять бджоли до школи, чи є у них гімназичні класи і хто їх навчає доброті, бо медок збирати іншим не кожен буде, це ж скільки квіток потрібно облітати, щоб зібрати крапелинку меду. Ну, дуже цікаві діти! Допитливі, старанні, ввічливі. Не повірив би, що так багато навчилися за ці три роки, якби не почув, скільки всього вони знають. І про найвищі хмарочоси у Дубаях, і про найменших пташок колібрі, що ледь більші за бджілок, але вони не бджоли, а таки пташки, хоч так само полюбляють ласувати нектаром квітів, і про свої рідні Ківерці все знають...
– Тут завжди хтось буває з дітей чи юнацтва, з якими проводимо навчання, – мовить Валентина Юхимчук – і керівник Лісового молодіжного центру, і директор усіх Лісових шкіл, і екскурсовод, яка днями відзначила свій день народження та ще й срібне весілля (її чоловік Олег Анатолійович працює викладачем у Волинському ліцеї з посиленою військовою підготовкою). – У вихідні особливо багато дорослих. Люблять приїжджати велотуристи. Відвідують Воротнівський ботанічний заказник цілими сім’ями, товариствами, колективами. Тож нам завжди вистачає роботи.
Слава про Лісовий молодіжний центр, про Воротнівський ботанічний заказник, який ще називають Малою Швейцарією, вже дійшла, так кажуть, до самої Швейцарії і там справедливо думають, як відкрити своє державне представництво у найменшій в світі країні-природолюбії. 

Сергій ЦЮРИЦЬ.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (67) - 15.2%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (201) - 45.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (117) - 26.6%