Ліс і політика

Ліс і політика


В сучасних українських реаліях лісова галузь стала одним з основних ньюзмейкерів. Мораторій на експорт лісу-кругляка, сенсаційно-дивні дані з дослідження британської агенції Earthsight, засилля короїда, – «хранителів лісу» та їх чадо згадують все частіше. Нерідко питання лісової галузі переходить з економічно-господарської площини в суто політичну: в таких умовах десятки тисяч працівників державних лісгоспів ризикують втратити робочі місця, а державний та місцеві бюджети можуть залишитися без мільйонів гривень доходів.

Про це говоримо з начальником Волинського ОУЛМГ Олександром Кватирком.

– Дослідницька агенція з Британії Earthsight опублікувала досить суперечливе дослідження про вирубку лісів в Україні. Згідно з цими даними, сотні державних підприємств свідомо порушують правила заготівлі лісу. Зокрема, від 67 до 75% вирубок, за їх даними, є незаконними. Чи фіксувалися на Волині випадки незаконних рубок на державних лісових підприємствах?
– Вся Україна знає, що це фейк. Всі це бачать і розуміють. Державне агентство лісових ресурсів, чимало експертів галузі, реальних фахівців у сфері лісового господарства дали чіткі висновки з аргументацією, зі своїми цифрами, статистикою. На жаль, лісівники не фахівці з піару та комунікацій, ми займаємось відновленням, доглядом та переробкою лісу. Лісівники не вміють робити такі інформаційні кампанії і часто потерпають від цього. Вам, як журналісту, добре відомо, що означає запустити фейк і як легко можна очорнити людину або ж цілу галузь. Це робиться цілеспрямовано і вже не один рік.

– Для цього, ймовірно, повинна бути чітка мета?
– Однією з основних причин, на нашу думку, є те, що в Україні, і на Волині зокрема, – значні обсяги пристигаючих лісів. Відповідно – зростуть обсяги заготівлі деревини, яка може йти на переробку. Тому ведеться чітка спланована робота для того, щоб у держави забрати ліс, а допустити туди приватних осіб. Якщо приватний бізнес починає господарювати в якійсь сфері, скажіть, будь ласка, навіщо йому нести стільки соціального навантаження, як несуть державні лісгоспи? Він буде оптимізувати видатки. Наше управління неодноразово демонструвало якість своєї роботи. Ви ж їздили з нами у прес-тури?

– Так, неодноразово.
– Значить, Ви бачили і знаєте, хто такий волинський лісівник. До речі, лісівники зі східних та південних областей взагалі сидять без зарплати, тому що держава вже три роки не фінансує їх. Якщо більш лісисті області почуваються впевнено у плані матеріально-технічної бази, то там очікують допомоги. У нас є потужна профспілка, люди перераховують одноденний заробіток, щоб хоч трішки їм допомогти.
Тепер глобальна ситуація – десятки тисяч робочих місць. Якщо ліс перейде в приватні руки, то впадуть економічні показники, впаде і внутрішня переробка. Ніхто не прорахував того, що Україна не в змозі спожити стільки деревини, якщо її не експортувати. Скажіть, будь ласка, нафтові країни за рахунок чого виживають?

– За рахунок експорту тієї ж нафти.
Ну так отож! Вони не законсервували свої свердловини, не сказали, що це шкодить шельфам. На цьому побудували економіку країни і тепер інвестують в ощадне виробництво. Що відбувається в Україні? Все навпаки! Хоча ліс – один з основних ресурсів, на якому заробляє держава, державні підприємства, які сплачують 75 % до бюджету України. І держава сьогодні каже, що ми самі вас не фінансуємо, ми користуємось податками, які ви сплачуєте. Місцеві ОТГ чекають з нетерпінням гроші, які дадуть лісівники, бо в деяких районах це чи не єдине джерело надходження податків. Де вони завтра візьмуть ці гроші?

– Держава в сфері лісової галузі взагалі може потрапити в патову ситуацію, коли з одного боку – заборона експорту, з іншого  – світові бренди, такі, як  ІКЕА, через сенсаційні і подекуди сфантазовані матеріали можуть не захотіти «заходити» на український ринок.
– Знаєте, в кожного керівника є проблема з тим, що заступники, спеціалісти десь можуть подати не зовсім достовірну інформацію. Напевно, так сталось і цього разу. Прем’єр-міністра могли неправильно інформувати, подати неправильну аналітику. Ліс – одна з основних галузей економіки. Волинь взагалі стоїть біля витоків лісового господарювання, підготовки лісівничих кадрів. Саме на Волині вперше в Україні з’явилися шкільні дитячі лісництва. І зараз дискредитувати цілу галузь та розказувати, що лісівники – злодії?
Економічна політика волинських лісівників полягає в тому, щоб інвестувалися гроші у виробництво. Зараз у трьох лісгоспах ведеться монтаж потужних ліній із переробки деревини. Ми нещодавно зібрали статистику. На Волині серед лісівників працює 432 члени багатодітних родин.  Що буде, якщо завтра ці люди залишаться без роботи, а сім’ї – без заробітної плати? Тоді ці сім’ї ляжуть на плечі уряду, бо їм треба буде надавати допомогу.

– Ви зауважили, що глобальна мета – передати ліс в приватні руки. Чи може бути ще однією метою – дискредитація керівництва галузі, аби поставити своїх, зручних людей?
– Ви знаєте, на сьогодні не лише ця мета. Ми не можемо зрозуміти до кінця логіку. В глобальному масштабі ситуація виглядає ще серйозніше. Різні гілки влади в Україні не дають однакової консолідованої позиції щодо питання лісової галузі.

– Як доказ – вето Президента на законопроект про мораторій лісу-кругляка до ЄС?
– Так, ми в одних секторах економіки декларуємо, що хочемо працювати в СОТ повноцінно, розвивати обсяги експорту та імпорту. Ми ніби хочемо піднятися в рейтингу привабливості, бо нас постійно хилить донизу. З другого боку – ми робимо все, щоб ці правила порушити – і Білорусія дуже чітко цим всім скористалася. Якби Європа була настільки монолітна в питанні лісокористування, то вони б не шукали альтернативу. Чогось у цій ситуації не говориться про набагато серйозніше питання – енергетичну незалежність України. Ми не говоримо про те, як розвивати переробку, щоб заробити гроші на модернізацію, яка зменшить споживання газу, вугілля. Економіка ж взаємопов’язана. Тим більше, економіка локальна та економіка громад. Чогось не спрацювали експерти цього разу. А від лісівників залежить набагато більше, ніж ми можемо собі подумати поверхнево.

– Ми вже згадали про вето на законопроект про мораторій лісу-кругляка. Це справді свідчення того, що законопроект недопрацьований, чи те, що немає чіткої комунікації між гілками влади?
– Поки що як для пересічних громадян, так і для європейських партнерів це виглядає як відсутність належної комунікації та підготовки в цьому питанні. Погодьтеся, що ми бачимо дві різних позиції. Якби була належна комунікація, то не було б стільки коментарів після того як Президент наклав вето.

– Ситуація виглядає дещо дивно. У Президента є більшість у парламенті і, напевно, мало хто сумнівається, що закон був би проголосований без його «зеленого світла». Чому ж він опісля наклав вето? Може, глава держави після голосування детальніше вникнув у суть законопроекту або ж з’явилися нові обставини?
– Це свідчить про те, від чого лісівники давно потерпають: питання лісової галузі давно стало політичним. Але політика без економіки не побудується. Лісова галузь – напрямок, що годує цілі регіони, дає десятки тисяч робочих місць. Потім ще одне питання: на носі вибори, кому цікаво розхитати десятки тисяч людей? Бо ж ліс – монолітна галузь зі своїми традиціями, де височенний рівень виконавської дисципліни, багато уваги громадськості. Якщо ми хочемо боротися з нелегальним обігом та експортом деревини, є один простий рецепт – зробімо облік один для всіх. Є низка організацій, які кажуть, що вже немодно робити електронний облік, бо ним не користується Європа. Добре, але в Європі культура господарювання інша. 

– Напевно, у цьому і проблема, що в нас багато новацій та реформ запозичують з Європи, але не адаптовують до українських реалій.
– Так, усе просто виривається з контексту.

– Якщо повернутися до ветованого закону. Які позиції принципово варто у ньому змінювати чи він загалом недосконалий?
– Знаєте, ми звикли не писати закони, а їх виконувати. Проте своє бачення того, що було б доцільно зробити, неодноразово подавали обласні управління, Товариство лісівників, галузеві асоціації, експерти. На превеликий жаль, концепція розвитку лісової галузі в такому вигляді, в якому її подавали науковці та лісівники, – ігнорується. До того часу, поки не відбудеться діалог і поки самих лісівників не залучать до вибудовування концепції, поки з їх думкою не почнуть  рахуватись, нормального законодавства не буде.

Розмовляв Андрій Мошкун. 

За матеріалами «Волинської правди».


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (68) - 15%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (209) - 46%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (122) - 26.9%