Гораймівка, куди рукою подати!

Гораймівка,  куди рукою подати!

Це – унікальне село. Хоча б тому, що стало найяскравішим прикладом співпраці невеликого відділення зв’язку з місцевою сільрадою. А ще тут чи не в кожній хаті передплачують місцеві газети!

Про те, як головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк з нагоди всесвітнього дня пошти купив, а директор облдирекції ПАТ «Укрпошта» Іван Шевчук допоміг доставити в с. Раків Ліс для одного з найкращих сільських відділень новий велосипед «Україна», читачі вже дізналися з публікації в минулому часописі. Знають вони, що шлях після зустрічі з дружним колективом раківлісівських поштовиків та начальником Камінь-Каширського міжрайонного вузла зв’язку Сергієм Омельчуком проліг через смт Колки в віддалене від усіх адміністративних центрів районної та обласної влади село – Гораймівку.
Але що це поліський населений пункт віддалений від усіляких центрів лише географічно, а за способом життя та роботи вже давно заслужив не тільки на статус центру Гораймівської сільради Маневицького р-ну, а й став прикладом для наслідування іншими (багатшими, але хитрішими), то це факт. І щоб укотре пересвідчитися в цьому, треба було поспілкуватися не лише з дружним колективом місцевих поштовиків на чолі з Надією Савчук, але і з активом села та головою сільради Нелею Борсук.
Отже, добре заасфальтована дорога через Красноволю веде до с. Гораймівка, яка зустрічає не лише стандартним дорожнім знаком, але й гарно задуманою та чудово зробленою малою архітектурною формою з атрибутами древнього населеного пункту. Справа – прекрасний православний храм. А за школою – невелика площа, де з одного боку магазин, а навпроти – сільське відділення зв’язку, що причепурилося між фруктовими деревами та величезною березою.
Ще не встигли зайти всередину, як звернули увагу на новий добротний паркан, що виблискував свіжою фарбою.
Аж тут завідуюча відділенням зв’язку Надія Савчук все й пояснила:
– Як узялися за впорядкування території, то старий паркан, звичайно, так і просився: «Замініть, замініть!». А де взяти гроші? Порадилися з сільською головою. Неля Миколаївна пообіцяла подумати… А потім наші односельчани, які займаються тепличним господарством та розведенням малини, повідомили, що просто заплатять за цей бетонний паркан, до того ж – гарно пофарбований. Ну, пораділи ми, а потім взялися його ставити. Як завжди, першим відгукнувся мій чоловік Петро Іванович із Леонідом Гичком (своїм автомобілем його привіз Валентин Пащук), який і так багато робить, щоб наше відділення було міцним та ошатним. Бо він і грубку стару переклав, і плиткою, купленою завдяки сільраді, підлогу вклав, і гіпсокартоном стіни обшив, а скоро і за покрівлю з Леонідом Миколайовичем, чоловіком однієї з наших листонош Тетяною Гичко, візьметься…





Ось так весь секрет нового паркану, який от-от підмурують (якщо до виходу цієї статті вже не поставили на міцний фундамент, цемент для якого купила «Укрпошта»!), і розкрився.
А ще – таємниця вхідних металопластикових дверей. 
Поштовики пригадують, як колись давно була зустріч із народним депутатом України від цього округу Ігорем Єремеєвим. І всі щось та й просили в Ігоря Мироновича… От листоноші та їхня керівниця і собі вирішили не промовчати. Словом, порекомендували Ігореві Єремеєву подарувати для пошти двоє дверей. Він подумав і вирішив: купити для гораймівського відділення двері. Правда, одні. Але вони й досі служать добрим людям, яких тут кожного робочого дня якщо не сотні, то десятки…
Директор облдирекції ПАТ «Укрпошта» на правах керівника, а головний редактор «Волинської газети» на правах партнера поштовиків, заходять у скромне, але затишне приміщення. 
Чому приїхали саме сюди, Іван Олександрович одразу й пояснює:
– В Гораймівці повністю виконують (і навіть перевиконують!) усі виробничі показники. До того ж, місцеві листоноші показують іншим приклад, як успішно співпрацювати з місцевою громадою, знаходять контакт із людьми. Тож скажіть, як таких не підтримувати і не заохочувати?! Зараз багато говорять на тему можливого скорочення збиткових поштових відділень. Так от: приклад Гораймівки показує, що такі відділення, як тут, не те що далі успішно працюватимуть, але й будуть заохочуватися!.
Слова Івана Шевчука про преміювання завідуючої Надії Савчук викликали загальну захоплення і діючих листонош Тетяни Гичко і Жанни Оніщук, і у ветерана поштової справи Лесі Сосинець, яка спеціально завітала на гостину, бо й після виходу на заслужений відпочинок завжди допомагає, чим треба.



І дійсно – лише громадою можна обух сталить! На порядку денному гораймівського відділеня – перекриття даху новим шифером, купленим облдирекцією ПАТ «Укрпошта». Голова сільради Неля Борсук, яка саме прийшла на зустріч, одразу каже, що і в цій справі поштовики отримають максимально можливу допомогу.
А як вам ці слова Нелі Миколаївни?
«Гораймівці знають, що раніше сільське начальство мало уваги на нашу пошту звертало… А я – звертаю! Бо, повірте, тут людей більше, ніж у нашій сільраді щодня буває!», – гарно так і душевно мовила…
А що справжній, а не руйнівний актив, може на благо рідної громади працювати, не покладаючи рук, продемонстрував згодом і Анатолій Снітко. Раніше багато скликань поспіль він був головою сільради. А зараз – на заслуженому відпочинку. Та не сидить Анатолій Іванович, склавши рук! Коли разом із нинішнім керівником органу самоврядування с. Гораймівка та Іваном Шевчуком ми навідалися до будівлі сільради, то біля споруди саме жваво працювали. Анатолій Снітко та кілька його добровільних помічників вимощували доріжку та оздоблювали цоколь. Привіталися (бо знайомі вже давно!), обмінялися теплими словами…



Такими ж щирими були враження і від спілкування в сільському відділенні поштового зв’язку, де розказали, що Гораймівка – село розумне. Загалом тут передплачують понад 300 різних газет і журналів. Хіба що хат 20 нічого не читають… 
Що на площі біля магазину та відділення зв’язку щосереди – великий базар, куди приїжджають люди не лише з сусідніх сіл, а й з усієї України (недарма ж Гораймівку вважають ледь не картопляною столицею Полісся, бо тут чи не найбільше гості зі Сходу та Півдня купують бульбу!). 
Що там же ж встановили контейнери для роздільного збору сміття, що своїми ж силами й прибирають село, де фактично всі вулиці з освітленням та хорошими вулицями. 
Що сільська голова зі своїми співробітницями навіть квіти там висаджувала, щоб радували око все літо… 



Що налагодилася хороша співпраця з районною владою, особливо – з головою райдержадміністрації Андрієм Линдюком…
Сільський голова Неля Борсук, яка родом із Шацького р-ну, вийшла сюди заміж, а до обрання працювала бухгалтером у гораймівській сільраді, говорить про нові перспективні плани розбудови села. Про терни, які доводиться долати, йдучи до зірок. Каже і про те, чому не погодилися увійти в Цуманську ОТГ сусіднього Ківерцівського р-ну, хоча колись, за великої кількості райцентрів, і належали до Цуманського р-ну…
З цієї нагоди гріх було не поділитися й особистими враженнями. Бо головний редактор не раз бував у с. Гораймівка. Кілька років тому, наприклад, із депутатом облради Миколою Давидюком порушували проблему ремонту дороги до с. Берестяне і вона таки була вирішена. І що ще в одному селі по-сусідству – в Холоневичах – і досі проживає родина його дружини, а вже покійний тесть Клим Зосимович завжди полюбляв їздити через ліс саме сюди в гості чи на базар…
Отак, ледь не в родинній атмосфері, й продовжилася щира розмова з заввідділенням Надією Савчук та її листоношами.



Розказують, що славні поштарські традиції тут живуть дуже давно. Наприклад, свекруха Жанни Оніщук – Феодосія Трохимівна – з доволі віддаленого с. Майдан Липенський понад 40 років ходила на роботу в Гораймівку і назад додому. Ровером принципово не користувалася, тож отак пішки й обходила кожну хату, розносячи газети, листи, пенсії та інший поштовий крам і з тоді нелегкої сумки листоноші, і зараз нічим не легшої.
З династії листонош і Надія Савчук. Бо мама Надії Адамівни – Уляна Леонтіївна – теж 44 роки відпрацювала на рідній гораймівській пошті! Тож привчила доньку до цієї професії змалечку. І – не помилилася! Бо, як зізнається завідуюча, свого свідомого життя без цієї роботи вона просто не уявляє. Тож і грошова премія від директора облдирекції Івана Шевчука, і почесна грамота для Надії Савчук, це справді заслужене визнання гораймівських трудівниць.
І насамкінець. Чому заголовок цього репортажу звучить саме так: «Гораймівка, куди рукою подати!». Бо в нашому випадку знову йдеться не про географічні відстані, а про духовні. Тут здавна живуть щирі, добрі і працьовиті люди, з якими є бажання зустрічатися знову і знову!
Але це – тема наступної розмови… Бо після Ракового Лісу Камінь-Каширського і Гораймівки Маневицького шлях проліг у смт Цумань Ківерцівського р-ну.

Сергій ШРАМЧУК.

На фото: на площі біля пошти; поштове відділення зі старим парканом і новим; знак на в’їзді в село; Надія Савчук, Неля Борсук та Іван Шевчук; гораймівські листоноші; екс-голова Анатолій Снітко та інші односельчани порядкують біля сільради.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (70) - 13.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (229) - 43.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (160) - 30.7%