Ліс із дитячих долоньок

Ліс із дитячих долоньок


Нещодавно до лісівників Цуманського лісництва ДП «Цуманське ЛГ» завітали учні 4-А та 4-Б класів Рованцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Луцького району. 

Рік тому їх класоводи Наталя Киричук та Оксана Зарубич попросили своїх учнів посадити у глечик жолудя чи насінинку сосни і виростити власне деревце на віконечку у себе вдома. А цієї осені ті із школярів, кому це вдалося, заповзялися посадити своє деревце на лісовій ділянці. Для цього й примандрували класами до лісівників Цуманщини. 
У лісництві їх зустрічали старший майстер лісництва Юрій Малиш та лісничий Ростислав Зарубич. Разом провели екскурсію лісництвом, розповіли про ліс, його мешканців, продемонстрували, як працює телевізійне спостереження за лісами, відвідали невеличкий лісовий музей, що знаходиться на другому поверсі, оглянули його експонати, показали дітям шпаківні і годівниці, виготовлені їх ровесниками з Цуманського учнівського лісництва, познайомили з грибами-шкідниками, що ростуть на деревах, а ще повідали про щоденну роботу лісівників, а відтак запросили взяти участь у висіванні жолудя на лісовому розсаднику. І це була найкраща новина. Всі з таким ентузіазмом сприйняли цю вісточку, що й не розказати. 
Робітник лісництва Олександр Шульгач до того часу виорав ділянку, виробив грунт, прогорнув спеціальним плужком рівненькі рядочки і навіть привіз шість мішків жолудя для висіву. Звісно, щонайперше за цю роботу взялися Лариса Кондратюк та Леся Капінос. Обидві – багаторічні працівниці «Журавки», знані тим, що в першої зять Володимир Калітка, а в другої син Микола у першій хвилі захисників були мобілізовані на схід захищати Україну від російських найманців. Після закриття «Журавки» Лариса Федорівна та Леся Григорівна працюють лісокультурницями і, звісно, дуже зраділи дітям. У них хоч і маленькі ручки, та працьовиті… Всі хлопці й дівчатка стали у шеренгу, як справжні захисники України: Іванка Зарубич, Анастасія Олексюк, Мар’яна Зімона, Каріна Попіка, Петро Кайдик, Станіслав Клімук, Владислав Козлюк, Едуард Грибок, Діана Шевченко, Владислав Шевчук, Ярослав Зуб, Дмитро Охремчук, Вадим Кущук, Рувим Кущук, Вадим Любохинець, Ілля Кушнерук, Каріна Кушнір, Денис Копець, Соломія Лотоцька, Оксана Савчук, Віталій Аврамук, Віталій Петров, Катерина Шевчук, Дана Шмарук, Максим Назарчук, Станіслав Петраков. Уявляєте яка велика шеренга вийшла. І кожен-кожен зайняв свій рядочок, і ну ж бо засівати їх жолуддям. Лісокультурниці та майстри лісу ледь встигали подавати їм жолуді. Тільки зробили одну добру справу, як лісничий вже покликав на іншу. Цього разу лісівники показали своїм юним помічникам лісорозсадник з однорічними дубочками та шкілки з їх братиками-сосонками, розповіли, що виростили їх із жолудів і насінинок, а тепер будуть висаджувати на лісову ділянку. Кожен хлопчик, дівчина і навіть вчителі запаслися маленькими сіянцями сосни та саджанцями дуба і попрямували на ділянку, де ще донедавна ріс стиглий ліс. Він мав близько сотні років, саме через те його і називають стиглим. Лісоруби зрізали дерева, щоб зробити з них усілякі потрібні матеріали – будинки, двері, вікна до них, столи і навіть олівці та всіляке шкільне приладдя. А тепер на місці зрізаних потрібно посадити новий ліс, щоб він знову ріс сто років. І четвертокласники Рованцівської школи, знаючи про це, приїхали, аби допомогти лісівникам його створити. А декотрі, як Вадим Любохинець, Каріна Попіка, Влад Савчук та Настя Олексюк привезли свої деревця, вирощені у вазончиках на віконечках своїх домівок.
– Торік у школі я посіяла у вазончик свою насінинку. Коли вона прийнялася, перенесла її додому. Кожного третього дня підливала, щоб вона швидше росла, – розповідає Настуся. – Доглядати за нею мені допомагали тато Павло, мама Інна, а ще мої братики і сестрички. Їх у мене – шестеро: брати Рувим та Рустам, сестри Улянка, Даринка, Лєра і Віка. Отак разом і виростили. У нашому садку ростуть яблуні, сливи, вишні, черешні, та я ще жодного разу не садила ліс. Це вперше.
Звісно, ця розповідь надзвичайно розчулила не тільки автора цього матеріалу, але й професійних лісівників – лісничого Ростислава Зарубича, старшого майстра Юрія Малиша, майстрів лісу Михайла Попадюка, Андрія Гламазду, Андрія Ковальчука, які того дня допомагали дітям садити лісочок. Після цієї розповіді, зі сльозинками на очах вони взялися за мечі Колесова і стали робити лунки, а школярики по черзі садити рівненькими рядочками свої деревця. Ось так і з’явився за Цуманським лісництвом Рованцівський учнівський лісочок.
Після цього настав час обіду. Лісівники приготували для дітей гарячий чай та солодощі, а ще ж кожен з хлопців і дівчат взяв свій домашній вузличок з гостинцями, то ж під жовтогарячим кленом вийшла ще й гарна лісова гостина. А потім всі від душі набігалися та наобнімалися із березами, соснами та кленами, а я ще й наробив цікавих світлин.
Ось такі цікаві гостини вийшли. А класні керівники Наталія Киричук та Оксана Зарубич стали прохати лісівників, аби допомогли у їх ЗОШ створити лісову школу. І думаю, ця їх мрія цілком реальна.

Сергій ЦЮРИЦЬ.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (68) - 15%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (208) - 45.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (122) - 26.9%