Життєві історії

Життєві історії

Ікона вказала на своє місце

Ікону Пресвятої Богородиці із сином Ісусом я купив у 1993 р.у Ковелі. Там у місцевій друкарні готували до випуску мою нову науково-популярну книгу «Рекорди природи».

У перерві між редагуванням я гуляв містом і в одному з кіосків привернула увагу велика ікона в красивій ліпній рамці. Вона чимось відрізнялася з поміж інших, хоч і була нібито простою іконою. Кольоровий образ видрукуваний на папері. Мені захотілося купити ікону, але не вистачало грошей. Тоді жителі молодої незалежної держави Україна переживали непрості часи. Зарплату видавали із запізненням на декілька місяців, а потрібно ж було годувати сім’ю та вчити дітей. Потім, буваючи в Ковелі з літературними справами, я щоразу приходив подивитися на ікону, вона ніби притягувала до себе. Та щойно з’явилися гроші – я її купив.

  «Місце, де має висіти ікона, я побачив уві сні».

Привіз ікону додому в Любешів. Вона сподобалася й моїй дружині Ользі. Тепер уже достеменно й не пам’ятаю, чому не помістили її відразу на стіні. Здається, планували зробити якийсь невеличкий ремонт у кімнаті. Тому я обережно поставив ікону на диван. Так і стояла якийсь час, повернута святим ликом до стіни.

Аж однієї ночі наснилася мені наша ікона, і уві сні я побачив місце, де вона має висіти. Я прокинувся й зрозумів, що неправильно вчинив зі святою іконою, коли не помістив її відразу на стіну та ще й затулив святий образ. Перехрестився й покликав дружину. Розповів їй сон та й кажу: «Пішли вмиємося, помиємо руки і встановимо ікону на її місце». Подумки попросив у ікони вибачення. Відтоді й висить вона в нашому будинку у вишитому рушнику. Якось хотів замінити в ній на льняне полотно сірувату картонку, якою закріплено святий образ, але – чи то моя боязнь пошкодити рамку (вона ж ліпна й може відколотися разом із гвіздком), чи то й сама ікона не дозволила мені це зробити. Так і залишилася в тому первинному стані, у якому зробив її майстер і якою попросилася в наш дім.

Я так розумію, якщо ікона дала про себе знати, то вона не проста. Хочу, щоб моєї помилки не повторили інші люди. Тому й розповідаю цю історію. До ікони люди завжди повинні ставитися з особливою повагою. Адже це наша святиня, наш оберіг, який захищає добрих людей.

А про те, що ікона може захистити, любешівці вже переконалися. Адже коли горів клуб у центрі містечка у 80-х роках минулого століття, то страшно налякалися мешканці сусідніх будинків. Бо вогонь міг будь-якої миті перекинутися на їхні оселі й спопелити нажите тяжкою працею. Тоді мешканці цих будинків узяли зі своїх домівок ікони і з молитвою та надією на Божу поміч обходили домівки. І Господь та святі образи вберегли людей! Приміщення клубу з бібліотекою згоріло, а людські будівлі, які знаходилися поруч, з іншої сторони вузенької вулиці, залишилися неушкодженими.

Петро КРАВЧУК.

Фото автора.

смт Любешів

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (68) - 14.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (212) - 46.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (124) - 27%