Криваве вбивство

Криваве вбивство

Батьки лишилися без єдиного сина. І все – через шарпанину трьох п’яних за рушницю.

Понад два роки тягнулося розслідування випадку, першопричиною котрого стала горілка. Обставини цієї справи дійсно не зовсім прості. Жінка, золото, самотність, яку розлучений чоловік топив у чарці.

А почалося з того, що ввечері двоє молодиків завітали до Семена – чоловіка цілком пристойного, з вищою освітою, без кримінального минулого. От тільки проблему той мав душевну: із дружиною розійшлися. І щоразу, коли мова заходила про шлюб, госпродар болісно сприймав розповіді про свою екс-благовірну.

Не скажеш, що і з двома своїми гостями, Олександром та Ігорем, чоловік жив мирно. Так вийшло, що з його квартири зникли ювелірні вироби. Семен вирішив, що то – справа рук Олександра. Сварка за золото навіть переросла у мордобій. Цілий місяць чоловіки не розмовляли. Сашкову провину не було доведено. Втім у Семена камінь на душі лишився.

Можливо, ця вечірня зустріч і змогла би чоловіків примирити, а сумніви розвіяти, одначе…

Раз на рік і палиця стріляє

«Десь після дев’ятої вечора мій син Олександр подзвонив і сказав, що буде пізніше. Разом із Ігорем вони мали йти в гості до третього товариша. Семен мав свою квартиру. Сам у ній жив. Хлопці вирішили: ніхто їм там не заважатиме.  Я сказала: «Добре». І спокійно лягла спати…» – розповідала, втираючи сльози, мати загиблого Олександра.

А за якихось чотири години жінці повідомили: «Ваш син поранений. Стан критичний».

Повірити в таке було тяжко. Як?! Молодий здоровий чоловік! Мати до останнього сподівалася на краще. Але наскрізь прострелений живіт виявився травмою, не сумісною з життям. І невдовзі батьки втратили свою єдину дитину…

«Та Семен давно таїв злобу на Сашу. За день до вбивства він говорив по телефону, що вб’є Олександра!» – повідомляв один із численних свідків.

«Ніякої злоби він не таїв. Посварилися, побилися, місяць не говорили. Хіба рідко таке буває», – заперечувала сестра вбитого Олександра.

Та й сам Семен будь-які звинувачення у спланованому вбивстві заперечував. Тим більше, що вистріл, який забрав життя молодого чоловіка, стався за участі аж трьох людей. Зокрема – й самого Олександра.

«Того вечора в годині 11-тій ми зібралися в мене на кухні. Випивали. Десь через годину Саша й каже: «Покажино-но рушницю, яку з тобою купили». Ми пішли, із кладовки принесли зброю. Подивилися та й поставили в коридорі. Рушниця на той момент була розряджена. А як у ній патрони опинилися – поняття не маю», – розповідав у суді Семен.

Оцінивши гладкоствольну, товариші продовжили чаркування. Як це часто буває, перейшли на особисте. Розмова про розбитий Семенів шлюб боляче ранила чоловіка. Він став доводити свою правоту. Виникла суперечка щодо колишньої дружини. Врешті господар не витримав та попросив чоловіків покинути його квартиру.

І це ж треба, аби в той момент на очі захмелілим молодикам попалася рушниця.

«Хлопці хотіли її забрати. Я не давав. Почалася шарпанина. Всі троє ми  ту зброю смикали. Аж раптом постріл! Я випустив рушницю. Дивлюся: Саша на підлогу падає. «Уб’ю!» – закричав Ігор і наставив на мене ствола. Я злякався. Забіг у спальню. Через трохи виглянув. Знов почув: «Уб’ю!» Знову сховався. А щоби не чекати розправи, через балкон виліз та й утік», – відтворював чоловік події 2-річної давнини.

Вмить протверезівши, Семен разом зі ще одним товаришем поїхали в міліцію. Дорогою до відділку стрілок перевдягнувся. І прибувши до правоохоронців, став розказувати все, як було.

А тим часом на кухні конав закривавлений Саша. Шріт наскрізь «прошив» йому живота, роздробивши нирки й кишківника. Коли медики разом із сусідом несли чоловіка до «швидкої», сліди червоних крапель тягнулися від квартири до самісінької машини.

Крововтрата була настільки великою, що лікарі не зуміли врятувати чоловіка.

А от чому розряджена рушниця виявилася спорядженою набоями і хто натиснув на курок, слідчим іще належало встановити.

…І фальшиві документи на додачу

Цілих два роки знадобилося на те, аби винних притягнути до відповідальності. Свідчення взяли у більш як тридцяти осіб. І їхні покази нерідко суперечили одне одному.

Ігор, наприклад, себе вигороджував:

– Я тої рушниці взагалі не чіпав, – казав міліціонерам. – На кухні сидів собі на диванчику. Саша із Семеном смикали ствола. Семен натиснув на курок і поранив Сашу. Тоді я схопився, забрав рушницю, став викликати «швидку».

Хоча результати експертизи вказали: на Ігоревих руках знайдено докази того, що чоловік таки тримав рушницю у момент пострілу.

Неправду сказав Ігор і тоді, коли свідчив, буцімто Олександр стояв навпроти Семена й після пострілу падав спиною на підлогу. Бо травма на лобі загиблого була отримана в результаті падіння з висоти до двох метрів (тобто людського зросту).

Про те, що в момент шарпанини Семен однією рукою виривав у Ігоря рушницю, а іншою тиснув йому горло, свідчать сліди, виявлені на шиї потерпілого.

Та, за іронією долі, Ігор із Семеном у коридорі рушницю смикали, а шріт поцілив у Олександра, який був на кухні.

«Саша підійшов, різко потягнув за ствол, зробив миттєвий коловий рух і – отримав смертельне поранення в живіт», – так описав нічну трагедію сам підсудний. Такі результати були підтверджені й численними експертизами.

На судовому засіданні, котре відбулося у Володимирі-Волинському, мати і батько загиблого Олександра просили застосувати до злочинця найсуворіше покарання (Кримінальний кодекс передбачає за вбивство через необережність обмеження волі від 3 до 5 років або позбавлення волі на той же строк).

Відтак, судді, врахувавши щире каяття правопорушника, зваживши на те, що чоловік зобов’язався виплатити потерпілим не лише матеріальну, а й моральну шкоду  (по 60 тис. грн батькові та матері), призначив Семенові покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Оскільки до цього терміну зарахувався період перебування підозрюваного під вартою, то вбивці лишилося провести в тюрмі ще два роки. Хіба що котрась зі  сторін судового процесу не погодиться з вироком Володимир-Волинського міського суду та подасть апеляцію.

А ще цікавий факт: під час обшуку у квартирі Семена було виявлено чотири паспорти. Один – справжній, а три інші – із Семеновим фото, але «лівими» прізвищами. Де взялися фіктивні документи? Як довго використовувалися? І чим, ховаючись за чужими іменами, займався чоловік? Та ще й у прикордонному Нововолинську. Цього в суді не досліджували…

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%