Господар села – староста

Господар села – староста


Децентралізація влади внесла корективи і в штатний розпис посад органів самоврядування. Саме тому в об’єднаних територіальних громадах з’явилися сільські старости. Люди старшого покоління пам’ятають, що керівники такого рангу були ще за Польщі та під час німецької окупації. Тепер цей статус відроджується і в нашій незалежній Україні. У с. Холоневичі Ківерцівського району, яке ввійшло до цуманської співдружності, цей пост обіймає Світлана Піддубна. До того односельці більшістю голосів обрали її очільником місцевої громади.

– Світлано Миколаївно, з якого часу Ви працювали головою сільської ради?
– Період цей досить мінімальний. Сільським головою мене обрали в травні 2017 року.  Попередній очільник громади помер, так що вибори проводили вимушено. А вже у жовтні ми ввійшли до складу об’єднаної територіальної громади з центром у Цумані. До цього 15 років пропрацювала секретарем сільської ради. Так що робота для мене не нова. Документознавство за цей період також вивчила. З людьми контактувала щоденно. 

– Ваша кандидатура на очільника громади була єдиною чи мали опонентів?
– На пост голови сільської ради претендувало чотири кандидати. Більшість виборців проголосували за мене. Хоча відрив від мого основного опонента – землевпорядника сільської ради Ніни Третяк був незначний.

– Що Ви за такий короткий період встигли зробити? Бажано назвати конкретні приклади.
– Період дійсно надзвичайно короткий. Щоб щось робити, потрібно мати відповідні ресурси. Бюджет нашої сільської ради невеликий – близько 280 тисяч. Про написання якихось проектів я навіть не мріяла, оскільки ця процедура вимагала співфінансування. Уже зараз я написала чотири проекти. Один з них стосується дитячого садочка, інший – облаштування стадіону та придбання спортивного інвентаря. Це все у с. Холоневичі. Відкрили дитячий майданчик. Це також був написаний проект. Четвертий стосується придбання музичної апаратури на основі співфінінсування з фондом Ігоря Палиці «Тільки разом». Від Знамірівки до траси висипали щебенем дорогу протяжністю 3 км. Для школи придбали котел вартістю 250 тис грн. Зробили вуличне освітлення, прогрейдерували дороги, встановили громадські зупинки. Де в чому підсобили громадяни, дещо зробили за рахунок співфінансування.

– Світлано Миколаївно, підтримку людей Ви відчуваєте?
– Звичайно, що так. Є люди, яким я щиро завдячую. Вони завжди мене підтримують. Це, зокрема, подружжя  Олександр та Мирослава Новодарські. 

– Що можете сказати про депутатський корпус? Є співпраця з депутатами?
– Безумовно. Підтримку маю з боку депутатів Людмили Панасюк, Івана Гуменюка, Галини Лебедюк та Богдана Громика. 

– У чому конкретно проявляється їх допомога?
– Завжди охоче проінформують людей про те, що робиться в громаді, коли треба зібрати жителів, також допомагають. Разом і обговорюємо насущні проблеми. Дуже болючим було питання доріг, поки ми їх не погрейдерували. Хвилювало й освітлення і встановлення громадських зупинок.

– Дітей у ваших селах багато?
– У Холоневичах навчається 185 учнів, ще 25 діток відвідують дитячий садочок. Це тільки одна група, є ще бажаючі, але всіх охопити дошкільним вихованням нема змоги. У селі функціонує також поштове відділення, підведений кабельний інтернет до дитячого садочка, амбулаторії сімейної медицини та сільської ради.

– Яка кількість населення на території вашого староства?
– У Холоневичах понад тисячу чоловік, а в Знамірівці – 260, відповідно маємо 311 і 72 житлові будинки.

– З роботою, звичайно, важко, якщо не брати до уваги зайнятість в особистих підсобних господарствах?
– Це ви добре знаєте й без мене. Більшість людей під час сезонних робіт виїджає до Польщі. Дехто взявся вирощувати малину, та вона враз упала в ціні. За кілограм цих ягід почали плати 4-4.20 грн. Хто ж працюватиме собі у збиток? Тож і мусять їхати на заробітки, аби якось утримувати сім’ю, годувати та зодягати дітей. Враження таке, що наша держава кинула їх напризволяще, хто сильніший та спритніший, той виживе. Це такий собі природній відбір. 

– Пані Світлано, чоловік та діти Вас підтримують, не нарікають, що багато часу приділяєте громадським справам, а не родині?
– На щастя, ні. Це мої, вважаю, найкращі помічники. Вони з розумінням ставляться до того, що мені треба вирішувати чимало питань господарського характеру. За це я їм надзвичайно вдячна.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

Володимир ПРИХОДЬКО.

На фото авторів: староста села Холоневичі Цуманської ОТГ Світлана Піддубна.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (70) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (228) - 43.8%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (159) - 30.6%