Непосильна ноша?

Непосильна ноша?

Влада Ковеля отримала унікальний шанс показати свій патріотизм конкретними справами з догляду та реконструкції древнього православного кладовища на Холмській гірці. Але чи не провалить вона цю ідею?

Як відомо, наприкінці жовтня 2013 р. у м. Луцьку за ініціативи голови облдержадміністрації Бориса Клімчука відбулася дводенна зустріч представників українських громадських організацій із Польщі, Білорусі та України, що діють у рамках Єврорегіону «Буг». У масштабному та дуже корисному заході серед інших узяли участь і Генеральний консул України в Любліні Іван Грицак, Генеральний консул Україні в Бресті Олег Мисик, голова облдержадміністрації Борис Клімчук і голова облради Володимир Войтович.

Під час виступів голова Українського товариства (м. Люблін, РП) Григорій Купріянович, схвально охарактеризувавши взаємодію обласних громадських організацій та органів влади з українцями в Польщі, водночас зауважив: на місцевому рівні різноманітні обміни офіційними делегаціями, як правило, відбуваються без участі представників нашої діаспори. Конкретизуючи стан взаємодії між містами-побратимами Ковелем і Хелмом, пан Купріянович заявив: «А чи знає взагалі мер Ковеля пан Кіндер голову української громади в Холмі? Чи зустрічався він із ним хоча б один раз і чи бачив хоча б його фото?!».


Щоб з’ясувати цю суттєву обставину, редакція й звернулася до Ковельського міського голови Олега Кіндера. А нещодавно за підписом його заступника Ігоря Прокопіва надійшла відповідь, де сказано:

«Щодо співпраці представників органів місцевого самоврядування Ковеля з українською діаспорою в м. Хелмі інформуємо, що останнім часом від них не надходило жодних звернень із пропозицією організувати зустрічі з владою м. Ковель. Ми завжди готові до співпраці і з радістю зустрінемося з українською діаспорою м. Хелма. Разом із тим програму перебування офіційної делегації нашого міста в Хелмі формує міська влада, яка і надсилає відповідні запрошення».

Таким чином, ковельська влада вважає, що це сама українська діаспора з Холма не ініціює ніяких заходів щодо поглиблення співпраці, а тому сама в усьому винна. Без відповіді залишилася й фраза Григорія Купріяновича, чи знайомий мер Ковеля Олег Кіндер із керівником української громади в Холмі, не кажучи вже, чи Олег Олексійович може впізнати цього добродія бодай на фото…


І раз уже «Волинська газета» поцікавилася в керівника Міста залізничників станом співпраці з українцями по той бік р. Західний Буг, то принагідно  поставила ще одне питання: а як владою Ковеля виконується доручення голови облдержадміністрації Бориса Клімчука щодо облаштування представниками територіальної громади м. Ковеля рекомендованого для догляду православного кладовища на Холмській гірці? Тим більше, що документ передбачає здійснити весь необхідний комплекс робіт із реконструкції та догляду до цьогорічного свята Пасхи, а часу до 20 квітня залишилося не так уже й багато.

Ігор Прокопів пояснив:

«Делегація м. Ковель відвідала м. Хелм та побувала на православному кладовищі. Загалом цвинтар – у задовільному стані. За ним доглядає католицька громада храму Базиліки Різдва Пресвятої Діви Марії, якій і належить територія, де розміщені поховання. За словами протодиякона православної церкви в м. Хелм Вадима Штембурзького, який супроводжував делегацію з Ковеля, у Польщі цвинтарі можуть належати місту, церкві, а тому всі роботи з благоустрою проводяться тільки з їх згоди.


Після відвідин кладовища делегація з Ковеля зустрілася із заступником Президента м. Хелм Станіславом Мостіцкі. Ковельчани висловили вдячність владі Хелма, католицькій громаді за те, що вони доглядають за похованнями українців, серед яких – і могила прем’єра уряду УНР в еміграції (1921-1922 рр.), професора таємної Української політехніки в Львові, українського громадсько-політичного і державного діяча Пилипа Пилипчука. У ході розмови досягнуто домовленостей про співпрацю з цього питання, а також узгоджено робочі моменти стосовно подальшої реконструкції пам’ятника Пилипові Пилипчуку. При цьому польська сторона неодноразово наголошувала, що всі роботи з благоустрою кладовищ, реконструкції пам’ятників на них мають бути попередньо погоджені з владою, відповідними службами та громадами храмів».

Наведений вище текст також викликає занепокоєння, адже, судячи з усього, ковельській делегації так і не вдалося погодити ні терміну початку реконструкції всіх пам’ятників на цьому історичному кладовищі, ні дати її завершення. Власне, як і не визначено загального кошторису всіх робіт.

Щодо монумента Пилипові Пилипчуку, то й тут ситуація не краща. Згадка про «подальшу реконструкцію» може свідчити про незнання посланцями Міста залізничників суті справи: за останні роки реконструкція цього пам’ятника взагалі не починалася, а фарбування його здійснили понад 5 років тому представники органів влади та громадських організацій м. Луцька спільно з польськими та українськими студентами Вищої школи міжнародних відносин і суспільної комунікації в Хелмі.

Коли ж говорити про майбутню реконструкцію, то й тут потрібно складати проект, кошторис, погоджувати ці документи з польською стороною, а потім – знайти джерела фінансування всіх робіт. Якщо Олег Кіндер та ковельські депутати не віднайдуть достатніх коштів (чи в бюджеті Ковеля на 2014 р., чи за рахунок добровільних пожертв), то всі благі наміри взяти під опіку ковельської громади древнє православне кладовище на Холмській гірці виявляться діркою від бублика.

І на завершення слід нагадати: Холмська гірка в м. Хелм, як і загалом це древнє місто, засноване ще королем Данилом Галицьким, – особливо цінний історико-культурний та духовний заповідник для всієї України. Саме тут, за переказами, поховано прах короля Данила Галицького, тут народився перший Президент УНР Михайло Грушевський, і саме з тутешнього православного храму, у повоєнний час переобладнаного під костел, було перевезено на Волинь Чудотворну ікону Холмської Божої Матері, котра зараз – один із найголовніших експонатів Музею Волинської ікони в обласному центрі.

Тому виконання або невиконання доручення голови облдержадміністрації Бориса Клімчука – для Олега Кіндера та його підлеглих стане своєрідним тестом на відповідальність та патріотизм. А що ковельчани, як захочуть, то здатні реалізовувати навіть наймасштабніші проекти, свідчить історія появи в цьому місту пам’ятника Тарасові Шевченку. Кажуть, найбільшого за висотою в усій Європі…

Володимир ДАНИЛЮК.

На фото із сайта Ковельської міськради й автора: Ігор Прокопів; коли представники Волині лише говорили, але нічого не робили, то обеліски на кладовищі Холмської гірки були в такому стані; загальний вигляд пам’ятника Пилипові Пилипчуку; так українці та поляки відновлювали зовнішній вигляд цього монумента; урочисте відкриття на меморіалі Вічної слави в Луцьку пам’ятника на честь депортованих із Холмщини наших співвітчизників.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (167) - 31%