Як брестські дорожники потрапили на трасу Луцьк-Рівне?

Як брестські дорожники потрапили на трасу Луцьк-Рівне?

Смугою, яку ремонтують білоруси біля Рівного, не дозволили проїхати навіть Порошенку?! А тендер виграла фірма, котра клала асфальт у воду?!


Новина колег із газети «Рівне вечірнє» потрясла. Виявляється, ділянку дороги сполученням Луцьк-Рівне біля самісінького адмінцентру сусідньої області ремонтують... білоруси з Бреста! Мало того: сябри так дбають про якість робіт, що, мовляв, навіть не дозволили по відремонтованій частині дороги проїхати навіть кортежові Президента України Петра Порошенка!

Але чи правда це?

Ось що написали в «Рівне вечірнє»:

«З минулого року білоруське ВАТ «Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест» ремонтує трасу Рівне-Луцьк-Устилуг.

Білоруси виграли тендер на капітальний ремонт ділянки від Луцького кільця у Рівному до Азотівського кільця у Карпилівці Рівненського р-ну.

Вартість робіт – близько 290 млн грн. Протяжність ділянки – 6,2 км.

У 2018 р., як розповів заступник начальника Служби автомобільних доріг у Рівненській області Микола Козачок, білоруси вже проклали асфальт на 750 метрах біля Рівного. Щоправда, на двох смугах, які ведуть у сторону Луцька. Загалом ця ділянка має чотири смуги: по дві у кожному напрямку.

Торік білоруси вже освоїли 65 млн грн з тендеру. За словами п. Козачка, компанія навіть встановила свій асфальтний завод у Городку і не має проблем із матеріалами, оскільки українські фірми і так часто купують бітум у Білорусі.

Микола Козачок зауважив, що роботою білоруської компанії Служба задоволена. Розповів, що коли приїздив президент і підлеглі просили відкрити відремонтовану смугу для проїзду, дорожники заборонили. Відповіли, що відповідальність нестимуть вони, коли по дорозі, яку ще не завершено, проїдуться авто і нашкодять зробленому.

Оскільки білоруси ремонтували дві смуги одного напрямку, транспорт пустили сусідніми – і ті ще більше зруйнувалися. «Рівнеоблавтодор» цими днями (йдеться про середину лютого ц. р., – авт.) має залатати вибоїни, доки білоруси не візьмуться за капітальний ремонт і тієї частини дороги.

Відновити роботу білоруське ВАТ повинне у березні ц. р.

Зазначимо, що Служба автодоріг уже розробляє проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт траси Луцьк-Рівне на іншій ділянці – від Азотівського кільця до Бронників. Дорогу там планують розширити, а горби розрівняти. На повороті до села Рогачева нарешті облаштують зупинку».

Отже, чи правда, що САД Рівненщини не дозволила проїхати по відремонтованій ділянці дороги навіть Президентові України?

Ось що про це написали користувачі однієї з соцмереж:

«На свої очі бачив, як всі їдуть і ні в кого не питають, чи можна», – Артур Мартиросян.

«Для місцевого населення ця заборона не діє. На власні очі сьогодні бачила, як авто їхало цією дорогою», – Наталія Журавльова.

Отже, можливо, для показухи, кавалькаду авто з Петром Порошенком усередині й дійсно пустили ямами, а не шматком свіжого асфальту, але що інші їздять тут постійно, це очевидний факт.

Тепер основне питання: чому тендер на реконструкцію цієї ділянки автодороги сполученням Луцьк-Рівне на території сусідньої області виграла на суму 290 млн грн саме білоруська фірма?

Користувачі Мережі висловили такі припущення:

«Думаю сябри більше бояться хабарів і відкатів, ніж наші», – Володимир Гвоздик.

«Рукож..ий автодор вже понароблював доріг... Це хто не їздить за кермом, може розводити демагогію про «прохвесіоналізм» наших дорожників», – Григорій Панасюк.

А насправді?

Сайт ВАТ ««Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест» свідчить, що його очолює Ігорь Шугаєв. Офіс компанії, до якої належить чотири дільниці, знаходиться в м. Брест по вул. Калініна. Це – типово «соквова» організація, яка виникла ще в середині 70-их років минулого століття. Втім, із 2002 р. стала приватною. Втім, її керівництво працює під чітким керівництвом «бацьки Лукашенкі», який у сусідній Білорусі керує всім.

Раніше бретська фірма неодноразово брала участь у тендерах на будівництво доріг в Україні, але постійно їх програвала. «Першою ластівкою» стало спорудження невеличкого шляху між с. Глибочиця і Станішевка в Житомирській обл.

А потім – пішло-поїхало!

«Лед тронулся» лишь сейчас. 31 июля 2018 г. «Дорожно-строительный трест № 4 г. Брест» стал победителем тендера на капремонт участка автомобильной дороги «Устилуг-Луцк-Ривне», который провела Служба автомобильных дорог в Ривненской области. В тендере ожидаемой стоимостью 338 млн гривен приняло участие три претендента, и на счастье белорусов, среди них не оказалось фаворитов «Укравтодора» – таких, как «Автомагистраль-Юг», Onur Construction International, УПС или «Альтком».

Кроме брестских автодорожников, в тендере приняли участие Хмельницкое ДСУ-56 Максима Волосинчука и каневская компания «Энергетично-дорожное строительство» Андрея Косицына и Юрия Климова, входящая в ассоциацию «Укргидроэнерго». Но и в борьбе с ними белорусам пришлось попотеть, и «упасть» с 317,77 млн гривен до 289,999 млн гривен», – написали колеги з білоруського видання «Олігарх».

Відтак, щоб встановити істинні причини виграшу тендера саме брестською фірмою, неучасті в ньому багатьох українських і серед них жодної волинської, а також встановити, чи якісно відремонтують дорогу, якою змушені щодня їздити сотні волинян, «Волинська газета» скерує запит в держкорпорацію «Укравтодор», котру очолює... натуралізований поляк Славомір Новак.

Бо «якість» виконання робіт білорусами – міф. У листопаді 2016 р. Прокуратура м. Брест, наприклад, притягнула до відповідальності структурний підрозділ Ігоря Шугаєва за те, що в дощ клали асфальт по вул. Піонерській у м. Бресті...

Світлана КОМА.

На фото порталу «Олігарх»: Президент РБ Аляксандр Лукашенка з керівниками ВАТ «Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест», які не пустили дорогою на Рівненщині кортеж Президента України Петра Порошенка.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (70) - 13.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (226) - 44.6%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (149) - 29.4%