Вбережи звіра!

Вбережи звіра!


У ДП «Звірівське ЛМГ» з нетерпінням чекають весни. З її приходом життя лісових мешканців стане більш комфортним і безпечним.

– Взимку звір потребує особливої уваги, – мовить директор лісомисливського господарства Сергій Тишковець. – Адже через сніг та морози лісовим мешканцям важче добувати їжу, а іноді це майже неможливо. Мусимо їх підгодовувати. Дикий звір, як і домашні тварини, потребує певного раціону, то ж дбаємо. аби на підгодівельних майданчиках, а їх у нас близько сорока, були і сіно, і жом, і зернові. Частину корму заготовляємо власними силами, частину закуповуємо у місцевих господарників, дещицю надають небайдужі меценати та природолюби.
Та поки єгері, лісівники, природолюби-меценати і навіть школярі поспішають до «братів наших менших» з гостинцями, браконьєрська братія хапається за рушниці, обрізи, ножі, готує капкани та петлі.
– Тільки за цю зиму ми зняли в наших угіддях до тисячі петель, лиш за сьогодні – вже десяток, – показує страшні «губниці» старший єгер ДП «Звірівське ЛМГ» Мирослав Захарусь. – Їх розставляють місцеві та заїжджі браконьєри. Зловити на гарячому тих нищителів «лісових душ» практично неможливо, а як і поталанить, кого упіймати, відхрещується, що навпаки хотів знешкодити пастку, довести їх вину у суді майже неможливо. 
Все ж висока професійність, знання та уважність працівників лісомисливського господарства дозволило порятувати не одну сотню оленят, козуль та зайчиків. Їх охороняють вдень і вночі. 
– У нас цілодобове чергування, – мовить мисливствознавець цього держпідприємства Юрій Ліщук. – Ходимо у нічні рейди, бува, годинами чатуємо у засідках. Та у цю пору найважливіше зняти пастку зі стежки звіра, адже взимку він ходить однією і тою ж стежкою, чим і користуються браконьєри. Тож щойно хтось із нас помітить підозрілий слід, іде перевіряти, задля чого він прийшов до лісу. Часто браконьєри вдаються до хитрості, йдуть задом наперед, або ж багаторазово з дня у день ступають в одне і те ж слідище… Та ми вже вивчили їх повадки, тож завжди насторожі.
Проблема браконьєрства – одна з найболючіших як для державних, так і утеемерівських та приватних мисливських господарств.



– Ми ніяк не можемо позбутись цього явища, про яке у розвинених країнах майже не пам’ятають, – зазначив на підсумковій колегії лісівників Волині начальник ОУЛМГ Олександр Кватирко. – Браконьєрство руйнує всі зусилля мисливського господарства. 
На кінець грудня 2018 р. в області на порушників правил полювання складено 340 протоколів. Працівниками підвідомчих підприємств держуправління 283 – 83% з усієї кількості. Сума штрафів склала понад 56 тис. грн. Найактивніше у напрямку охорони державного мисливського фонду попрацювали ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Старовижівське ЛГ» та ДП «Ківерцівське ЛГ». Завсектором мисливського господарства ВОУЛМГ Василь Сухопор акцентує, що попри селець на козуль, зайців, лисиць, диких свиней, природоохоронці знешкоджують і капкани на куниць, ондатр, бобрів, червонокнижну видру… Попри активну охоронну діяльність повністю викоренити цей вид злочину проти дикозвір’я не вдається. 
На думку керівництва лісової галузі Волині, радикально вирішити проблеми браконьєрства міг би реальний господар мисливських угідь, якби такі були. Це міг би бути низовий мисливський колектив чи клуб, або інша організація, які у змозі вести господарство та охороняти свої угіддя.
Принаймні ті відносно незначні штрафи за порушення правил полювання (від 102 до 1020 грн згідно ст. 85, частини 1 Кодексу України та ст. 20, пункту 1.8 «Закону про мисливське господарство та полювання») – не завжди стають стримуючим фактором. Не лякає і те, що в них можуть конфіскувати знаряддя полювання, мисливців позбавити права полювання на три роки, а якщо вчинене адмінпорушення призвело до загибелі звіра, попри штрафу доведеться сплатити господарству збитки за заподіяну шкоду: 8 тис. грн – за зайця, 32 тис. грн – за козулю, 40 тис. грн – за кабана, 60 тис. грн – за оленя, 80 тис. грн – за лося. Ці норми стосуються і браконьєрів, які розставляють сільця та капкани, в яких гинуть звірі. На жаль, для багатьох браконьєрів – це не той аргумент, що може стримати їх ловецький азарт і вберегти від порушення Закону. Хоча єгері різних форм господарювання все ж кажуть, що цієї зими звіриних пасток у лісах та водно-болотних угіддях області поменшало. Та знову ж, як у якому регіоні. Тому актуальним залишаються природоохоронна та виховна робота і гасло «Безпечні стежки для звіра – найкраща ознака нашої людяності та любові до природи!» 

Сергій ЦЮРИЦЬ.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (603) - 86.3%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (13) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%