А ми – в транзиті?

А ми – в транзиті?

Поки Україна розмірковує, як налагодити стосунки з ЄС, Росія повним ходом співпрацює із західними партнерами і без нас.

Через кілька днів із Москви підніметься в небо велика кількість важких літаків. Вони візьмуть курс на Брюссель. Пролетівши транзитом над Україною та помахавши нам крилом, авіатехніка, втім, не здійснюватиме проміжної посадки на нашій землі за відсутності будь-якої в цьому потреби. Адже головне її завдання – вчасно та безперешкодно доставити в столицю Євросоюзу дуже важливих персон. Насамперед – Президента РФ Владіміра Путіна, осіб, які його охороняють і супроводжують, а також чимало дрібних урядовців та депутатів.

Що викликало таку масову передислокацію? Все пояснюється дуже просто: 28 січня 2014 р. у Брюсселі відбудеться саміт ЄС-Росія… І якщо після фіаско в литовському Вільнюсі вже ніхто не знає, коли відбудеться наступна зустріч глав держав об’єднаної Європи з керівництвом нашої країни, то Кремль, наче й нічого не було, продовжує розбудовувати стратегічні взаємини з ЄС. І ніяке верховенство Росії в тому ж Митному союзі цьому не заважає: всі прекрасно розуміють, що сибірська тайга з газом – добре, а швейцарські банки із золотом – ще краще…

Європа, яка втратила стратегічну ініціативу розбудови ЄС у східному напрямку через власну неорганізованість, скнарість та катастрофічне нерозуміння ситуації на постсовєцькому просторі, зараз намагається продовжити якісь спроби реанімувати програму «Східного партнерства». А оскільки в заздалегідь затвердженому графіку значиться саміт ЄС-Росія, то сучасна дипломатія не передбачає відміни подібних форумів за жодних обставин. Хіба що війна якась розпочнеться…

Війни ж немає. Є така боротьба за мир, що скоро каменя на камені може не залишитися. Й тут кожен обирає стратегічну вигоду. Росія, наприклад, усе голосніше говорить про необхідність відміни візового режиму з ЄС. Там традиційно обіцяють подумати та кажуть, що треба вирішити чергові «домашні завдання». Ще сусідня держава зацікавлена в просуванні своїх товарів та послуг на об’єднаний ринок континенту, хоча після тріумфального «газового походу» Кремль може більше взагалі нічого на Захід не продавати: грошей вистачить набагато років наперед, а залежність економік ЄС від сибірської сировини лише збільшується…

Єдине, чим спробували налякати Владіміра Путіна європейські комісари, так це скасуванням традиційної перед початком саміту вечері. В такий спосіб Брюссель, мовляв, демонструє незгоду з політикою Росії щодо України. Проте Владімірові Владіміровічу голод зовсім не загрожує: він спокійно повечеряє в Брюсселі чи поснідає в Москві. А потім скаже главам держав те, що хоче. І вислухавши співрозмовників, зробить те, що забажає. Й на цьому саміті так само успішно, як і безрезультатно завершиться. Літаки знову полетять над Україною. Тільки вже в протилежному напрямку…

Взагалі, про всі ці повітряні маневри та земні пересування можна було б і не згадувати, якби не кілька разів озвучена на різних рівнях ідея про те, що переговори в Брюсселі треба проводити у форматі трикутника ЄС-Україна-Росія. Євросоюз, щоправда, заявляє: ніякого трикутника, сторони повинні домовлятися лише наодинці. Від цього Євросоюз не відступить ніколи, відтак, у нас залишається єдиний вихід: або відроджувати програму партнерства із західною стороною без «третього зайвого», або усвідомити, що в подальшому долю України можуть вирішувати і без самої України…

Це підтверджує зовсім свіжа інформація з ЄС. Виявляється, якщо умов для безвізового режиму з громадянами України Брюссель виставляє цілу купу, то щодо процедури не тільки перетину кордону, але й постійного проживання на своїй території для вузького кола дуже багатих вихідців із країн пострадянського простору робляться дивовижні преференції! Виявляється, крихітна Мальта хоче… торгувати своїм громадянством! Як пояснили керівники цього острівного члена Євросоюзу, виручені кошти підуть на розвиток національної економіки та покращення соціальних стандартів. Основними клієнтами отримати громадянство Мальти (це фактично паспорт ЄС) називаються «добропорядні бізнесмени» з тих же Росії та України. Коли врахувати, що дозволи на право постійного проживання вже продають і в деяких інших країнах Євросоюзу, то можна зрозуміти обурення окремих євродепутатів: ця практика стимулює використовувати грошовитих іноземців для підтримки економіки Старого континенту. Ну, а біднота там нікому не потрібна, бо і своїх безробітних вистачає!

Може, в цьому і криється основний секрет краху саміту у Вільнюсі? Бо якщо справді влада Україна розраховувала на 20 млрд євродопомоги, а грошей ніхто не дав, то 15 млрд доларів США в Росії таки знайшлися, а три вже надійшло. І це при тому, що найбагатші люди західного світу торік збільшили свої статки на 500 млрд євро, проте з Україною не поділилися ні центом…

Бо ми – у транзиті?

Володимир ДАНИЛЮК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (71) - 13.3%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.8%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%