Рейдерство чистої води

Рейдерство чистої води


Цьогорічна весна, як і всі попередні, знову покликала хлібороба у поле. Воно готове прийняти у своє лоно добірне зерно чи то зернових, чи технічних культур, аби розродитися восени та щедро винагородити людей за їх турботу та старання. 

На превеликий подив, наша реальність іноді ставить підніжку доброму господарю, який любить землю та вміє коло неї ходити. Це далеко ніякий не журналістський прийом, аби заінтригувати читача, а гірка правда сьогоднішньої доби. Учорашньої, до речі, також. Позаминулого року наша газета у кореспонденції «Пора сіяти!», що побачила світ 20 квітня,  розповіла про прикрий інцидент між ФГ «Євгена Шелепіни» та фірмою «Галстедам», юридична адреса якої знаходиться у сусідній Львівській області. Остання взялася без будь-яких домовленостей та угод обробляти чужі поля в с. Журавники Горохівського району. Щоправда, конфлікт тоді далеко не зайшов. Спільними зусиллями власника фермерського господарства, на дальшу співпрацю з яким погодилися господарі паїв, та керівництва району при підтримці місцевих правоохоронців його вдалося погасити у зародку. Деякий період було тихо-мирно. Грім ударив цьогорічного квітня, коли знову прийшла пора виводити техніку на лани. «Спритнішими» виявилися «галстедамці». Тільки поспішність потягла за собою не тільки тракторну сівалку, а й правопорушення, яке криміналісти кваліфікують як рейдерство. Ця неправомірна акція не пройшла непоміченою тижневиком «Волинська газет». З цього приводу у минулому номер з’явився матеріал «Чого журяться Журавники?».
А у понеділок до редакції завітав Євген Шелепіна, аби висловити своє обурення діями керівника «Галстедам» Степана Галущука. Повторилася історія дворічної давності. На польову арену знову вийшли ті самі актори без зміни ролей. Прагнення одного з «героїв» лишилися колишні. Він прагне загарбати якнайбільше чужинських земель. Це, здається, нам щось нагадує з історії царської Росії, яка продовжується до дня сьогоднішнього.  
– Пригадуєте нашу позаторішню зустріч на весняному полі в Журавниках, куди також з’їхалися керівники району, очільник місцевої поліції, сільський голова.? Тоді Степан Данилович також вивів туди свою посівну техніку, бо, мовляв, орендарі хочуть працювати з ним, а не з нашим господарством, – Євген Євстахійович починає розмову з далеку. – Тоді після гострих дебатів-суперечок, у яких були задіяні всі сторони,  вдалося дійти консенсусу. Орендарі погодилися на співпрацю з нашим фермерським господарством.
Але нетривалий мир знову порушено. І призвідцем нового конфлікту став славнозвісний «Галстедам».

– Пане Євгене, повторюю питання дворічної давності: «А Ви намагалися порозумітися з керівниками «Галстедаму» чи вони не йдуть на контакт?» І ось Ваша тодішня відповідь: «Справа марна й безперспективна. Їх позиція приблизно така: моя хата скраю і я нічого не знаю».
– Усе один до одного. Знову посилаються на те, що відповідні угоди з власниками паїв у них є. Мовляв, вони й розраховувалися з ними торік. Знаєте, що найбільше обурює, що подібні факти справді мають місце. Я не розумію, як можна платити людині, з якою ти не мав ніяких стосунків?! Тут пахне якимсь авантюризмом або ще гірше – криміналом. У своїй неправді наші суперники пішли ще далі. Стверджують, що орендарі просто попросили засіяти кукурудзою їх поля. Це щось зі сфери фантастики. Фірма на добровільних началах готує для когось грунт, вносить туди власні добрива і весною починає засівати своєю технікою та насінням. А дехто каже, що чудес на світі не буває. Варто лише пильніше приглядатися до життя, усе можна побачити, – з нотками гумору та сарказму коментує подію Євген Шелепіна.
Місцеве фермерське господарство «КОМ.ФОР», яке і належить Євгенові Шелепіні, уклало угоди з журавниківськими орендарями на 10 років. Загальна площа становить 200 гектарів. Усе, як мовиться, законно. Це стверджено підписами обох зацікавлених сторін та посвідчено нотаріально. Лишається тепер лише давати лад взятим полям. 
– Та цьому перешкоджає конкуруюча фірма, а радше бандитське формування, гангстерська шайка,  – у серцях каже Євген Євстахійович. – Ні з того, ні з сього вирішили ту землю від нас забрати. Методи дуже прості. Ви тоді чули, що окремі люди заявляли, ніби не хочуть мати справу з нами, а працювати самостійно кожен на своєму «наділі». Я тоді й справді повірив цьому, тому погодилися закінчити співпрацю під завісу року. Хочете самі хазяйнувати, будь ласка. Угоди мають силу, але ми вас не чіпаємо. Але гангстерське угрупування Степана Галущука підбурило власників паїв, щоб вони розірвали з нами угоди.

– Я так розумію, що пообіцяли більше платити. Іншої складової не існує.
– Саме так. До кожного свій підхід. Пообіцяли власникам дати десять тис грн. Декого на роботу до себе влаштували. У результаті знову маємо правовий нігілізм та повну безкарність. Пішли наші супротивники навіть на підробку підписів, що, зрозуміло, передбачає кримінальну відповідальність. Цим питанням нині займаються горохівські пінкертони. 

– Восени на орендованих площах ваше підприємство нічого не робило?
– Ні. Ми просто вже не встигали. Усе-таки віддаль чимала. Просто виставили охорону, яка й «пов’язала» земельних захоплювачів. Це чистої води рейдерство, якому нема ніяких опрадань. Ми відразу звернулися в поліцію, яка й зафіксувала факт перебування на полі техніки «Галстедама», яка робила весь агрономічний цикл. Ще й підбурили людей, щоб нас не пускали на поле. Підприємство понесе прямі збитки, які затягнуть на 400 тис. Це типовий бандитизм середньовіччя та справжнісінька махновщина. Ось така гірка історія у нашого фермерського господарства, миритися з якою ми не будемо. Коли є держава, то її закони мають бути обов’язковими для усіх. В іншому випадку можемо спричинити повний безлад та хаос.
Важко не погодитися з таким висновком людини досвідченої і моральної, людини, яка прагне порядку та справедливості. Бо саме на таких добрих господарях і тримається міць нашої держави.

Володимир ПРИХОДЬКО.

На фото Юрія ЯКОВ’ЮКА: Євген Шелепіна.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (603) - 86.3%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (13) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%