Майстер-клас від професора

Майстер-клас від професора

Яна Цапук очолює громадську організацію «Фундація розвитку сільської молоді». Вона ініціатор багатьох молодіжних проектів та акцій. Цього разу разом зі своїми польськими колегами реалізує міжнародний проект «По-сусідськи». Це щось на кшталт відомого телевізійного бренду «Хата – на тата». Тільки у цьому випадку сім’ї українців приймають у себе дітей поляків, а ті – навпаки. 

Делегацію з сусідньої держави приймає Волинь. Усі діти живуть у сім’ях поруч зі своїми ровесниками, які згодом поїдуть до Польщі і так само мешкатимуть у родиннім колі своїх однолітків. 
– Ми приймаємо Вікторію Адамчик, – розповідає лучанка Іванна Павлось, мама Анастасії, що навчається у Луцькій гімназії №21. – Їй 13 рочків. Вона мешкає у містечку Чінчина Шльонського воєводства з татом, мамою та шестирічною сестричкою. Її мама – поліцейський, тато, як і ми з чоловіком, – підприємець, обоє – наші ровесники. У нас, як і в наших дітей – спільні захоплення та інтереси. Про це ми говоримо щовечора по відеозв’язку. Виходить так, що дружба нашої доньки Анастасії і їхньої Іванни переросла у сімейну. Ми вже знаємо про хобі наших доньок: Вікторія любить танцювати, моя займається кінним спортом, обоє активістки. Попри знань про наші країни, ми намагаємось передати дітям життєвий досвід кожної з сімей: у ці дні разом ліпили вареники (це ж традиційна українська страва), місили, пекли, оздоблювали паски, писали писанки та готували крашанки. А наші доньки вже побували у клубі «Кловерленд» (це у с. Зміїнець), де Анастасія займається кінним спортом, ознайомилися з пам’ятками культури м. Луцька. Виконали навіть одне із завдань проекту «По-сусідськи»: відзняли фільм «Вареники». 
У Лісовому молодіжному центрі, що знаходиться на території Воротнівського державного заказника Луцького р-ну, який ще називають Маленькою Швейцарією, Іванна Павлось – уперше. Дивується, що досі про нього не знала. Втім, цьому є вагома причина: мають бізнес, а, відтак, і зобов’язання у курортному Шацькому краї – на Світязі, де й намагаються бувати щотижня. Втім, Воротнівське диво надзвичайно вразило не тільки маму Анастасії, а й усіх дорослих і дітей цієї міжнародної делегації. Надзвичайно чисте цілюще повітря, мальовнича місцина, грабово-дубові деревостани, багато лісових квітів, щебет птаства, дикі звірі та птахи... А ще – Лісівнича школа з її специфікою та різними класами. Керівник Лісівничого молодіжного центру Валентина Юхимчук та лісничий Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» Юрій Курчик цього дня започаткували Першу міжнародну школу юного лісовода: провели лісівничий урок, познайомили з дендрологічним сквериком-розсадником, де є навіть гінкго – «дерево динозаврів», відвідали класи мисливця, охорони праці та безпеки, майстерню пташиних будиночків, пасіку, сад, пантеон дерев’яної скульптури, пройшли екологічними стежками – на найвищу гору Волині (291 метр над рівнем моря), до квітучої ставкової черешні, до Холодної криниці та вольєра, де мешкає 12 благородних та 3 плямистих олені, є лані. Білочки самі прибігали, щоб потоваришувати з незвичною командою «По-сусідськи». 



Та апогеєм цієї Міжнародної лісівничої школи став майстер-клас від професора СНУ імені Лесі Українки Михайла Шевчука. Попри свій високий статус та авторитет у науці, Михайло Йосипович – надзвичайний господарник і садівник. Не тільки в університеті має унікальну лабораторію, а й на своїй присадибній ділянці вирощує і популяризує рідкісні сорти ягід. У його науковій колекції, зокрема, є 47 сортів лохини: від весни і до зими ця корисна ягода може давати врожай.
Він також входить до Наукової ради, що діє при ОУЛМГ і яка була одним з ініціаторів створення Лісівничого молодіжного центру. 2 роки тому її члени прийняли рішення з науково-дослідною метою і задля зміцнення практичної бази для студентів, науковців, лісоводів створити плантацію однієї з найперспективніших ягідних культур – лохини. Цю ідею підтримав начальник облуправління Олександр Кватирко. Її зразки вирощені в університетській лабораторії методом ін-вітро, що вже само по собі є унікальним практичним досягненням науковців СНУ. Торік завдяки Михайлу Шевчуку вперше в Україні створено парникову колекцію лохини у ДП «Маневицьке ЛГ». Цього разу насадження зразків лохини, вирощених методом ін-вітро, закладаються у саду Воротнівського ботанічного заказника.
Для цього команді ДП «Ківерцівське ЛГ» – директору Віталію Каращуку, головному лісничому Андрію Зіничу, лісничому Воротнівського лісництва Юрію Курчику – довелося подбати про верховий торф та деревну соснову тирсу. Помічник лісничого Іван Демидюк підготували лунки для посадки кущів. Залишилося втілити перший етап наукового експерименту у практику. Але як це зробити, знає тільки автор ідеї Михайло Шевчук. То ж усі з нетерпінням чекали прибуття професора. Як тільки він з’явився, у рух прийшли усі присутні. Лісничий Юрій Курчик, керівник-координатор Лісівничого молодіжного центру Валентина Юхимчук, голова ГО «Фундація розвитку сільської молоді» і керівник проекту «По-сусідськи» Яна Цапук, польські і українські школярі, батьки та керівники делегацій, навіть журналісти. Хтось за прикладом професора став розширювати і поглиблювати лунки, хтось носити саджанці лохини, хтось формувати поживний субстрат із верхового торфу і тирси, хтось заливати водою купелі з наготовленими сортовими кущами лохини. Звісно, усім цим процесом керував український професор. Майстер-клас від Михайла Йосиповича став усім за приклад: максимальна віддача справі садівництва, професійність, працьовитість, точне дотримання умов наукового експерименту. Кожен саджанець позначений певним номером і висаджується у потрібному порядку, більшість сортів лохини, як повідомив професор, українські науковці закупили у своїх краківських колег, які спромоглися створити чи не найкращу наукову базу в Європі (якщо не у світі!) і вже давно займаються експериментальним вирощуванням перспективних сортів саме ягідних культур. 
– Ми закладаємо тут плантацію з 15 видів лохини, – мовить професор до учасників Міжнародної лісівничої школи. – Від ранніх весняно-літніх до пізніх осінніх сортів. Це значить, що цілюща ягода з часом має родити тут від 1 червня до жовтня...



Попри суто професійних знань (глибина садіння – до 40 см, формула субстрату – дві частини торфу і одна тирси, зверху шар тирси, щоб легко проходила волога і не росло зілля), дорослі й школярі дізнаються про розвиток ягідництва в Польщі і Україні, його перспективи, корисність продукції, економічні переваги, фінансові витрати і прибутки... 
Звісно, Міжнародний проект Яни Цапук «По-сусідськи» намітив головне: порозуміння двох народів. Лісівничий молодіжний центр та професор СНУ імені Лесі Українки Михайло Шевчук цей родинний стрім вивели на міжнародний науково-практичний професійний рівень: втримати ще й спільний для двох народів ягідно-селекційний простір. Варенники з чорницями – одна з найулюбленіших і найдавніших страв Полісся. Лохина – надзвичайно корисна для здоров’я і для харчування людей з роками її значення тільки зростатиме. Тож дві подруги Анастасія та Вікторія попри знань про ліс, його деревостани, рослинність, диких мешканців отримали ще й практичні навики з садівництва. Звісно, у майбутньому обом це може стати у пригоді. 
Практичний авторський професорський майстер-клас, сподіваємось, матиме згодом продовження у такій же практичній площині та на такім же високім рівні і по іншій бік кордону. 
Польську делегацію очолювали директор школи Марек Дураз, вихователі Агнешка Поляк та Симон Новак, керівник Домінік Маршалек. Усі тепло відгукуються про своє перебування на Волині, зокрема – про  Воротнівський ботанічний заказник, навчання у Лісівничому модіжному центрі та майстер-клас від професора Михайла Шевчука. 
Втім, варто додати, що школярі двох країн та їх керівники разом з лісівничою громадськістю Волині втілили у життя давно запланований науково-досвідний проект зі створення плантації лохини, вирощеної методом ін-вітро. Учасники проекту «По-сусідськи», автором якого стала громадська діячка, вихованка Луцької середньої школи №1 Яна Цапук, долучилися ще й до наукового експерименту і, можливо, з роками приїдуть до Лісівничого молодіжного центру, аби продовжити свою мимовільну наукову діяльність уже в статусі студентів чи й науковців-практиків.
– Надзвичайно приємно, що Наукова рада при Волинському ОУЛМГ, науковці СНУ імені Лесі Українки, крім своїх планових науково-практичних проектів, здійснюють профорієнтаційну міжнародну місію, – мовить про це голова Наукової ради, кандидат сільгоспнаук, доцент кафедри лісового та садово-паркового господарства Анатолій Гетьманчук. – Цю колекційну плантацію лохини ми розглядаємо як дуже важливий крок для подальшого впровадження у практику лісогосподарювання. 
Високо оцінює практичну сторону подібних міжнародних проектів і голова облорганізації Товариства лісівників України, вчений секретар Наукової Ради,  начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс. На його думку, це дасть можливість лісівникам Волині впровадити ягідничі культури в практику лісогосподарювання.

Сергій ЦЮРИЦЬ. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (167) - 31%