«Лісова симфонія»

«Лісова симфонія»


Волинські лісівники підтримали Міжнародний пленер художників «Лісова симфонія». 

Його організатором виступив голова обласної організації Українського Фонду Культури Геннадій Сарапін. А учасниками були Алісія Єжорецька (Познань, Польша), Агата Орижин (Варшава, Польша), Федір Матейчик (Івано-Франківськ), Олександр Руденко (Одеса), Ігор Некраха (Харків), Володимир Тарасенко (Київ), Сергій Гарькавий (Білгород-Дністровський Одеської області), Олена Тернова (Миколаїв), Леся Медвідь (Одеса), Сергій Максимчук (Волинь).
І вкотре основним матеріалом для художнього осмислення стало поліське шацьке лісоозер’я (пленер проходив на базі санаторію «Лісова пісня», що на озері Пісочне). Варто сказати, що ця культурницька співпраця Українського фонду культури і Волинського ОУЛМГ триває з 2009 року. За цей час фондівці за лісівничої підтримки або ж їх сприяння провели понад сотню пленерів, написано більше 10 тисяч полотен, які на сьогодні – у виставковому активі українських та зарубіжних картинних галерей. Про це на початку лісівничого дня «Лісової симфонії» говорили голова обласної організації Українського фонду культури Геннадій Сарапін та автор цих рядків. Але головним героєм цього лісового туру став головний лісничий ДП «Шацьке УДЛГ» Микола Кузнецов. Саме він за ініціативи начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка, голови обласної організації Товариства лісівників України Бориса Бабеляса та директора ДП «Шацьке УДЛГ» Андрія Самолюка цього дня митцям і показував державні ліси. Щонайперше, Микола Олександрович розповів про структуру учбово-досвідного лісогосподарства, його штатний розпис, обов’язки працівників. Виявилося, що саме у цім лісогосподарстві найбільше навантаження на майстра лісу – 1800 гектарів. Для порівняння, середнє навантаження по Волині – 900-1000 гектарів, за радянських часів стабільною нормою для майстерської дільниці вважалося 300 гектарів. Така ось статистика. 
– Звісно, роботи багато, але всі ми державники, – мовить Микола Олександрович. – Ми любимо свою роботу і працюємо задля держави. У нас багато обов’язків і завдань, з усіма справляємось, хоча це й нелегко.
А відтак була захоплююча мандрівка лісовими урочищами, огляд деревостанів, знайомство з соціальними проектами лісівників – рекреаційними пунктами, автобусними зупинками, адресною допомогою бережникам України та їх сім’ям, малоймущим категоріям населення, учнівській молоді.
Надзвичайною увагою художників була вшанована давня святиня землі поліської – церква ікони Казанської Божої Матері, збудованої у 1801 році з деревини лісу, який ріс у цих краях двісті років тому. На митців цей фактор справив надзвичайне враження: фотографували храм, тулилися до дерев’яної обителі, роздумували про долю цього краю. 
А потім завітали ще й до Піщанської ЗОШ І-ІІІ ст. Їй виповнилося 100 років. На лісовий мистецький урок зібралася уся школа – від найменших школярів до старшокласників, зійшлися і всі педагоги. Теплою вийшла ця розмова. Кожен з художників розповів про свій край, а ще поділився враженнями від зустрічі з Поліссям і його піщанськими краєвидами, а головний лісничий ДП «Шацьке УДЛГ» Микола Кузнецов наголосив на важливості лісу для життя людини, а ще звернув увагу, що саме ліс, природа надихають на створення шедеврів і митців, і поетів. І свідченням тому були поетичні рядки Сергія Цюриця з книги «Цвіт папороті». Письменник, прес-секретар ВОУЛМГ, заступник редактора «Волинської газети» дружить з цією школою давно, але у такому товаристві декламував рядки з книги уперше. І, до речі, під час усього цього дня звучали поезії з «Цвіту папороті» для художників.
Модерною виявилася і зустріч на лісовому кордоні у Піщанському лісництві ДП «Шацьке УДЛГ», що знаходиться в мальовничому урочищі «Буцька». Це за 4 кілометри від білоруського кордону. Тут для гостей власний пісенний твір про лісівників та єгерів виконав єгер Микола Пех, ще й зіграв на гармошці, а потім провів екскурсію незвичним господарством ДП «Шацьке УДЛГ». А в ньому є качина ферма, вольєри для розведення фазанів та диких свиней і навіть свої кінна загінка та пасіка. 
Художники-пленеристи визнали, що найважче на пленері відтворювати диких мешканців – і птаство, і звірів, і навіть бджілок. А тут старожили вольєра дзік Федя, свині Маша і Даша з рук брали хліб, їх можна було почухати, а єгер навіть було заповзявся на Федькові проїхатись верхи… А ще була можливість з рук погодувати гривастих улюбленців лісівників – Аврору та Уха. 
Лісівничий день «Лісової симфонії» закінчився на березі велета-Світязя, який є бережником лісоозерного краю.
Організатори і художники висловили вдячність лісівникам за такий креативний день і пообіцяли, що спогади про нього будуть втілені у живописні роботи. І дотримали слова: на підсумковій виставці, що відбулася біля спального корпусу «Лісової пісні», були картини, де й цей лісовий день ожив у колоритнім всебарв’ї та художнім метафоричнім роздум’ї.

Сергій ЦЮРИЦЬ.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (72) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (165) - 30.8%