Переговори чи війна?
Чому поганий мир кращий від поганої війни?
Калейдоскоп політичних подій якось відсторонив на другий план чи не найголовнішу нашу біду: війну на Сході з російськими окупантами та російськими регулярними військами. Очевидний факт: Мінські угоди, підписані Україною за посередництва Німеччини та Франції з Росією, навіть за участі представників терористичних організацій «ДНР-ЛНР», ні до чого не призведуть. Бо в такому форматі взагалі ні про що домовитися неможливо з огляду на нікчемність повноважень бандватажків із окупованих Луганська та Донецька і брехливої позиції Кремля щодо українських Донбасу і Криму на кшталт «нас там нєт».
Тому неоголошена війна триває і щодня забирає життя та здоров’я захисників України. Слідом за 24 моряками, захполеними наприкінці листопада 2018 р. російським спецназом у Керченській протоці прямісінько в розташування бойовиків біля Новотроїцького втрапила вантажівка з 8 солдатами та офіцерами... Хто буде наступним і що буде далі з сотнями наших полонених (дехто з яких перебуває в неволі ще з 2014 р.), ніхто з політиків «члєнораздєльної» відповіді дати не хоче, бо не може. З тих чи інших міркувань.
Але без переговорів результату не буде досягнуто ніколи. Я не буду згадувати часи Української національної революції 1917-1921 р., коли Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Павло Скоропадський і Симон Петлюра укладали угоди з ким завгодно – від німців і поляків до росіян (червоних і білих). Але навіть період Другої світової показав, що для досягнення результату навіть люті вороги сідають і домовляються.
Наприклад, ОУН на початковому етапі бачило союзником гітлерівців, а правителі третього рейху – зі сталінським режимом. Коли червоні партизани Сидора Ковпака здійснювали рейд у Карпати, то домовилися з УПА про безперешкодний трансфер Західною Україною. Польська «самооборона» в с. Пшебраже після домовленостей із німцями отримала від них зброю... Навіть 1 травня 1945 р. в Берліні відбувалися переговори між нацистами і радянськими генералами!
Про новітні приклади переговорів, мабуть, і нагадувати не треба: сенсаційні контакти між керівництвом США і КНДР – яскраве тому підтвердження: від погроз застосувати ядерну зброю сторони перейшли до діалогу.
Наразі наша 14 ОМБр перебуває в тилу. Але коли хлопці з Володимира-Волинського знову вирушать на фронт, ми, з тривогою очікуючи кожної вісточки з фронту, знову й знову шукатимемо відповідь на запитання, чому ж не проводимо прямих переговорів із Владіміром Путіним для припинення війни (поганої чи хорошої) та досягнення миру (неодмінно – вигідного Україні)?
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото з архіву: начальник Генерального штабу вермахту генерал Ганс Кребс під час переговорів із радянським командуванням у Берліні, 1 травня 1945 р.
- Коментуйте FaceBook
- Коментуйте ВКонтакте
ТОП Новини
Луганчани влаштували бойкот? Відсьогодні протестувальники не пропускатимуть вантажівки через пункт пропуску «Угринів» в... Мирон Маркевич налаштований рішуче і наполегливо Баба-шарапанина – рибний пиріг 30 грн, щоб пересидіти ніч на автостанції У Підгайцівській громаді оголосили тендер на закупівлю FPV-дронів В Україні впроваджується безоплатна психологічна допомога для ветеранів та їхніх родин На Волині чоловік 50 років жив за радянським паспортом В Одесі спритники хотіли вивезти з України рідкісне видання та монети алєксандр ширвіндт помер одразу після «голосування» владіміра путіна…- Опитування
- Результати