Засіяти - з добром

Засіяти - з добром

Подарунок для переможниці передплатної акції «Волинської газети» Валентини Ващук із с. Гайки Турійського р-ну помістився у невеличкий плетений кошик, та жінці треба докласти зусиль, дочекатися, аби в буквальному сенсі зібрати його плоди. А коли Валентина Олексіївна смакуватиме хрусткими огірочками і соковитими помідорами зі своєї грядки та милуватиметься чарівними квітами коло хати, може, мимохіть і згадає нас. Бо вручили господині цілий набір усілякого насіння. 

Чи то збіг, чи то – фортуна, та пані Валентині наш дарунок іще як  припав до душі, бо жінка плекає до рослинності  не звичайну господарську любов, а високі естетичні почуття. 
– Як казав Довженко про свою матір, що вона любить усе саджати, аби проростало, то так само і я. І квіти, й огородину. 
У  будинку Валентини Олексіївни – справжній зелений рай, а в теплі пори року і подвір’я заквітчане. Хоча таке господарювання тільки око милує, однак жінка не може уявити свого життя без цього. Та й  на городі все, як треба, бо ж не дарма с. Гайки, де мешкає передплатниця, славиться картопляними врожаями. 
Про величезну любов пані Валентини до прекрасного дізналися вже в процесі спілкування і, правда, спочатку здивувалися. Бо коли планували візит, знали лише, що переможниця працює вчителькою фізкультури в тамтешній школі. Тож редакційне авто прибуло до місця її роботи.
– Це ви, мабуть, до мене, – скромно мовила жіночка у чорному спортивному костюмі й запросила до теплої вчительської, де свідками церемонії вручення подарунку стали її колеги.
«А наші вже перемагали у лотереї «Волинської газети», –  похвалилася інша молода вчителька. – Подружжя педагогів Дьоміних виграло чайник».
Що ж, і то – хороша річ, а такий подарунок, як у Валентини Олексіївни, вручаємо вперше. Боялися, що не сподобається.
– Не прогадали, –  заспокоїла жінка. – Вашу газету передплачую вже кілька років, та участь у лотереї взяла вперше. Якось проминула ту статтю, де вказувалися ім’я переможців. Не думала, що виграла: Фортуна ніколи не прихильна. Прийшла на роботу, а колега вітає з перемогою. Сприйняла як жарт, та про всяк випадок переглянула публікацію. Ба, й справді виграла!
Спілкування з нашими читачами  – справжнє задоволення. Адже завжди цікаво дізнатися про шанувальників газети, їхнє життя. Тепла розмова зав’язалася і з Валентиною Ващук. 
Жінка – педагог із 20-літнім досвідом. Щоправда, фізичне виховання викладає лише кілька років, а до того була вчителькою початкових класів. На роботі пані Валентина – як удома, адже тут учителюють її чоловік, сестра, однокласники та одногрупники. Виховує трьох діток – двох донечок і синочка. 
– Хоча школа звичайна, сільська, без хорошої матеріальної бази, та наші діти нічим не гірші – розумні й талановиті. І колектив хороший, дружний, – розповідає передплатниця.
За розмовою не помітили, як спливав час. Добалакалися до юнацьких мрій пані Валентини:
– Узагалі-то, хотіла стати лікарем. Якось не склалося, тож тепер моя старша донечка здобуває медичний фах. 
На цьому не завершилося розкриття всіх талантів вчительки. Директор школи Валентина Антонюк повідала, що жінка до того ж викладає образотворче мистецтво:
– Валентина Олексіївна – дуже творча людина. Самостійно опановує художні техніки, приносить із дому різноманітне начиння та вчить усього діток. Узагалі, подружжя Ващуків – гордість нашої школи. Талановиті педагоги, котрі вміють знайти підхід до учнів. Окрім того, дуже хороші люди.
Ось така Валентина Ващук: засіває поле насінням, а життя – добром.
Ірина ВОРОБЕЙ.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%