Про зайнятість: досягнення, перспективи

Про зайнятість: досягнення, перспективи

«Служба зайнятості – це своєрідний Майдан, – зазначила під час прес-конференції за підсумками минулого року керівник обласного центру зайнятості Раїса Кучмук. – Чому? Бо ми мусимо доводити кожному, хто до нас приходить, його необхідність та потрібність. Адже не секрет: людина без роботи вважає себе залишеною за бортом життя, зневірюється, тому і настрої в неї відповідні. Завдання фахівців служби – делікатно, крок за кроком допомогти повірити у свої здібності, можливо, навіть відкрити щось нове в собі».

Торік набрав чинності новий Закон «Про зайнятість населення», тому 2013-го для всіх учасників ринку праці домінувала вимога підвищення активності. Результати вже є. Обласна служба зайнятості, як свідчать статистичні дані, спрацювала впродовж року так, що зросла кількість працевлаштованих людей (рівень зайнятості підвищився на 0,2%), знизилася середня тривалість безробіття – до 118 днів замість 130. «Ми стали прискіпливіші й активніші: роботодавці заявляли про всі існуючі в них вакансії, чи це стосується бюджетної сфери, чи приватного сектору», – наголосила директор обласного центру зайнятості. На Волині також збільшилися пропозиції оплати праці в поданих вакансіях: від мінімальної до середньо-обласної, яка становить 2587,89 грн, – на 5,7%, вище середньо-обласної – на 2,4%. Варто відмітити, що в регіоні сьогодні здійснюють довіз своїх працівників або компенсують їм проїзд 510 роботодавців за 186 маршрутами.

Попри всі політичні негаразди, як відмітила Раїса Кучмук, упродовж січня цього року вже працевлаштовано майже 500 волинян, у середньому тисяча осіб зараз проходять професійне навчання або перепідготовку.


Завдяки консолідованим зусиллям вдалося зменшити рівень молодіжного безробіття: із 6094 осіб (2012-й) до 5663, особливо серед випускників шкіл – із 335 до 101. Велику роль у цьому, переконана Раїса Євгенівна, відіграли створені у волинських вишах центри кар’єри (їх нині функціонує вже 10), де проведено 190 заходів, які відвідали 7888 студентів, 345 роботодавців та 305 викладачів. До речі, така форма роботи з молоддю – унікальна, бо в інших регіонах України поки не поспішають переймати досвід, а даремно. «Це має стати національною ідеєю – співпраця навчальних закладів і економіки, – вважає керівник ОЦЗ. – Центри кар’єри довели, що роботодавця цікавлять молоді спеціалісти з новими знаннями, просто треба звести обидві сторони».

Найбільший попит нині спостерігається на працівників сфери торгівлі та послуг (26%),кваліфікованих робітників з інструментом (20%), робітників з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технологічного устаткування (10%), тобто на спеціалістів переважно технічного профілю.

Залишається актуальним започаткування власної справи. Минулоріч 581 особа отримала одноразову виплату допомоги по безробіттю (у середньому це майже 10 тис. грн). «Окрім фінансової підтримки, ми здійснюємо освітню підготовку – проводимо цільові курси підприємця, під час яких він має змогу ще й поспілкуватися з представниками різноманітних контролюючих служб», – наголосила Раїса Кучмук. Переважно розпочинають власну справу у сфері торгівлі, сільськогосподарського виробництва і переробки, надання послуг.

Продовжували діяти впродовж 2013-го започатковані обласною службою зайнятості вже відомі не тільки на Волині, а й за її межами освітні проекти, серед котрих «Зимова агрошкола», «Школа культури й туризму», «Школа безпеки й порядку». Зокрема «Зимову агрошколу», до участі в якій торік залучили 2426 слухачів, 12 викладачів, 19 практиків-професіоналів, уже спокійно, каже Раїса Євгенівна, можна передавати спеціалізованому управлінню – обласному департаменту агропромислового розвитку, щоби продовжувало роботу, бо там зацікавлені в цьому проекті і як фахівці можуть навчити більше. Вже в січні 2014-го за ініціативи саме департаменту АПР запроваджено серію короткотермінових навчань для членів особистих селянських господарств. А служба зайнятості виступає тепер партнером.


До участі в «Школи культури й туризму» залучено 2234 безробітних, 25 майстрів-умільців. Перші ознаки самоорганізації громад у цьому напрямку вже є: три сільські громади Рожищенського р-ну (переспівська, любчинська, рудко-козинська) об’єдналися, за словами Раїси Кучмук, «в певну асоціацію» під туристичну бізнес-ідею, і 20 груп туристів спробували побачити «Магію волинської казки». Задіяли до участі працівників культури, сільських голів, священиків, місцевих підприємців. Майже 100 осіб спробували себе в сфері бізнес-туризму. «Не можу не згадати про захват багатодітної мами, яка за день від продажу смачних пончиків заробила 800 гривень, – розповіла Раїса Євгенівна. – Або ж який ажіотаж викликала серед туристів ідея культпрацівника стосовно пов’язування стрічки на арці у знак того, що загадане бажання здійсниться. 500 стрічок розкупили за день, і їх ще виявилося замало, бо охочих було більше». Звичайно, туризм не замінить велике підприємство, не вирішить усіх проблем, не дасть людині постійного заробітку, але це шанс стати заможнішими, тимчасово зайнятими, пізнати себе більше, переконана керівник ОЦЗ. Але треба ще оволодіти навиками туристичного бізнесу. Тому так важливо співпрацювати з управлінням культури, яке не завжди розуміє важливість «Школи культури і туризму».

Завдяки ще одному проекту – «Школа безпеки і порядку», яким охопили 18 територій, задіяно 279 безробітних. Адже штат дільничних міліціонерів дуже обмежений, та й допомога у профілактиці небезпечних ситуацій еменесникам теж потрібна. Наприклад, у попередженні трагедій на водоймах, пожеж, особливо в опалювальний період. Тому обласна служба зайнятості активно співпрацює в цьому напрямку з регіональними управління МНС, міліції, сільськими головами.


Збій, за словами Раїси Кучмук, вийшов тільки з громадськими роботами, бо згідно з новим законом про зайнятість такий напрямок роботи нині передбачає співфінансування на паритетних засадах (50 на 50) організаторів і служби зайнятості: «Можливо, не змогли на Волині окремі місцеві бюджети вишукати кошти, щоб здійснити суспільно необхідні роботи на власній території. Доводилося багато попрацювати із співорганізаторами, пояснювати, що потім гроші все одно (хай і незначні суми) повернуться в казну у вигляді податку з фізичних осіб». Отож, вдалося залучити до громадських робіт 1177 співорганізаторів, виконували такі роботи 4 тис. 853 особи.

Новий напрямок діяльності служби зайнятості в 2013-му – надання ваучерів громадянам старше 45 літ (незалежно від того, чи має статус безробітного, чи ні, головне – страховий стаж не менше 15 років) для здобуття професійної освіти. «Дуже важко переконати людину в такому віці знову сідати за студентську лаву, проте, вважаю, нам це вдалося», – поділилася директорка. Бо зрушення вже є – волиняни самі стали звертатися в центри зайнятості і називати потреби фахівців на ринку праці, серед котрих – тракторист-машиніст, плодоовочівник, будівельна справа тощо. Тож нині вже видано 576 ваучерів. «Це приклад для молодого покоління, що професійна освіта ніколи не буде тягарем, і, маючи її, завжди будеш затребуваним на ринку праці», – переконана Раїса Кучмук.

Нова ідея, яку вже обласна служба зайнятості апробовує другий рік, пов’язана з відзначенням професійних свят. «Ми стараємося на місцевому рівні зібрати під професійний день усю інформацію, що стосується зазначеного фаху, наприклад, про пожежника чи працівника контрольно-ревізійної служби, їхні обов’язки та специфічні вимоги, та розміщуємо на нашому сайті. Можливо, це комусь допоможе з вибором професії», – розповіла директор ОЦЗ.


Торік у рамках нового закону про зайнятість було відмінено дотаційні робочі місця, натомість введено компенсацію єдиного соціального внеску тим працедавцям, які надають перше робоче місце найбільш вразливим категоріям населення. 2013-го цим скористалися 147 роботодавців, яким повернули кошти на загальну суму 153,6 тис. грн. 2014-го така компенсація буде виплачуватися і тим підприємствам у сільській місцевості, які працевлаштують випускників вузів на перше робоче місце.

Минулий рік, переконана Раїса Кучмук, продемонстрував: адресність у наданні соціальних послуг неодмінно дає позитивний результат. Ще один яскравий приклад – Інна Малащицька, яка по суті опинилася сам на сам зі своїми проблемами після закінчення навчання в інтернаті для неповносправних, проте завдяки втручанню обласної служби зайнятості не тільки здобула фах швачки та отримала швейну машинку, але й знайшла роботодавця. Тепер дівчина має змогу працювати вдома та одержувати зарплату. А таких дітей багато! Тому важливо відроджувати професійне навчання при великих школах чи інтернатах чи ті ж самі міжшкільні навчально-виробничі комбінати, зважаючи на потреби місцевості. Це дасть можливість попередити молодіжне безробіття, особливо серед неповносправних. Шкода, каже керівник служби зайнятості, що не чують цього можновладці.

«Наша зброя – це слово, – переконана Раїса Кучмук. – І я рада, що люди нам довіряють та йдуть по допомогу. Тому і на цей рік ми поставили перед собою головне завдання – зробити все для того, аби ще більше зблизити працедавців і пошукачів роботи, щоби вони почули один одного».

Наталія ГЛАВНІЧЕК.

На фото автора: Раїса Кучмук; у студентському центрі кар’єри в Горохівському коледжі ЛНАУ; Сергій Півень із смт Ратне розпочав власну справу завдяки центру зайнятості; громадські роботи; у службі зайнятості завжди вислухають і допоможуть кожному; роботу знайти можна..

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (10) - 13%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (38) - 49.4%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (17) - 22.1%
Мене це не стосується. (9) - 11.7%