Виконком забув, що розглядав?

Виконком забув, що розглядав?

Як допитували… покійника, щоб захистити… живих чиновників!

У Ковелі міліція раз у раз закриває кримінальне провадження за відсутністю у діях службових осіб місцевого міськвиконкому ознак злочину, але суд укотре скасовує ці постанови.

Ковельчанин Микола Силюк шукає правду по різних чиновницьких та судових інстанціях уже протягом дванадцяти років. Почалося все з того, що співвласниця будинку, в якому мешкає Микола Володимирович, зруйнувала свою половину споруди і розпочала будувати магазин. Ця радикальна перебудова призвела до аварійного стану та руйнації житла сусіда. Однак на всі його справедливі скарги чиновники роками «закривали очі». Відстоюючи законне право, чоловік не раз публічно протестував, вивішуючи при цьому плакати з дошкульною критикою міської влади.

У 2005 р. Микола Силюк оформив договір оренди земельної ділянки прибудинкової території, площею 60 кв. м, строком на 49 років, звівши на ній двоповерхову господарську споруду. Цьому об’єкту виконком навіть присвоїв окремий адресний номер. Усі плани забудов погоджено головним архітектором міста Ковеля Людмилою Мурай, про що свідчать її завірені печаткою підписи. Вказані документи з проектною документацією із землеустрою затверджено Ковельською міськрадою. Однак після завершення будівництва у владних архітекторів з’явилися претензії щодо невідповідності забудови плану, і, як наслідок, влада заявила позов про її знесення.

Справа дійшла аж до Києва. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України рішення Ковельського міськрайонного суду про знесення було скасоване. Микола Силюк після цього звернувся до виконкому міськради з проханням щодо оформлення права власності на своє будівництво. Бюро технічної інвентаризації підготувало проект рішення виконкому на підставі належних документів, насамперед, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яка зареєстрована інспекцією ДАБК у Волинській області 7 травня 2012 р. і засвідчує відповідність будівлі проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам та правилам. І хоча після того, як ще 2009 р. набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», відділ архітектури та містобудування втратив більшість своїх бюрократичних повноважень, саме цей підрозділ на чолі з Людмилою Мурай почав ставити заявнику «палки в колеса». Все це спонукало Миколу Силюка в суді оскаржити дії чиновниці як неправомірні.

Кульмінаційним моментом багаторічної епопеї Силюкових поневірянь стало засідання виконкому 8 листопада 2012 р., на розгляд якого Ковельська філія Волинського обласного БТІ подала один проект рішення – про оформлення права власності на господарську споруду Миколи Силюка. У затвердженому виконкомом порядку денному цей проект рішення значився під №38, доповідачем була юрисконсульт філії Леся Прокоп’єва. Жодних запитань чи доповнень до проекту ні в кого з членів виконкому не було: за проект рішення вони проголосували одноголосно, зокрема й міський голова Олег Кіндер. Після засідання Леся Прокоп’єва зателефонувала Миколі Силюку і привітала з позитивним результатом.

Однак радість тривала недовго…

На адвокатській запит до мера Олега Кіндера стосовно копії рішення надійшла відповідь його першого заступника Анатолія Трофимука від 19 листопада 2012 р., якою стверджується, що питання оформлення права власності на споруду Силюка «на засіданні виконавчого комітету 08.11.2012 р. не розглядалось». А в доданій копії протоколу засідання таке рішення взагалі не значиться. Якщо вірити цидулці пана Трофимука, то члени виконкому «слухали питання про право на реконструкцію власної господарської споруди та зміну адресного номера», з якого начебто доповідала головний архітектор Людмила Мурай. І стосувалося це питання зовсім іншого громадянина. Протокол власноручно підписав міський голова Олег Кіндер…

Обурений таким лукавством забудовник звернувся до Генерального прокурора України Віктора Пшонки із заявою «про вчинення кримінального правопорушення» посадовцями міськвиконкому, що містять ознаки зловживання службовим становищем, перевищення влади та службового підроблення.

Досудове розслідування було доручено старшому слідчому Ковельського міського відділу УМВС України у Волинській області капітану міліції Аліні Сороці, яка допитала кількох свідків – заявника, юрисконсульта БТІ та присутніх на засіданні журналістів. Через те, що серед членів виконкому виявився родич слідчої – заступник мера Геннадій Сорока, то капітан узяла відвід.

Не встигла новий слідчий – старший лейтенант міліції Надія Сметюх – прийняти розслідування, як «підслідний» міськвиконком отримав від неї заяву на покращення житла. За якихось 20 днів виконком «поставив» молоду міліціонерку на облік для першочергового отримання квартири.

Чи варто дивуватись, що вже через 2 тижні слідча виносить постанову про закриття кримінального провадження «в зв’язку з відсутністю в діях службових осіб складу злочину»?

Микола Силюк звертається до місцевого суду зі скаргою на вигідну для влади постанову і… отримує відмову. Натомість апеляційне оскарження дає результат. 29 квітня 2013 р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області скаргу задовольнила. Постанову слідчого Надії Сметюх суд скасував і повернув для відновлення та проведення досудового розслідування як таку, що винесена без врахування всіх обставин справи. Далі слідство тривало, як мокре горить.

Волею долі автор цих рядків, як журналіст, був присутній на одіозному засіданні виконкому, а тому на запит слідства надав диктофонний запис цього чиновницького «толковища», на якому добре чути, як головуючий-градоначальник озвучує проект рішення та підсумки голосування. Не дивно, що аудіофайл ще слідчим Аліною Сорокою було визнано речовим доказом та долучено до матеріалів справи. Чи вчинила би так само теперішній слідчий?

І хоча ковельський мер Олег Кіндер упізнав свій голос, але його покази видаються плутаними. То під час одного допиту він твердить про «помилкове прийняття рішення» щодо господарської споруди Миколи Силюка, а під час іншого – що «зняв це питання з розгляду особисто без голосування членами виконкому».

Отож, 28 листопада 2013 р. кримінальне провадження стосовно ковельських високопосадовців повторно закривають через відсутність в їхніх діях складу злочину. Микола Силюк укотре позивається до суду із скаргою на «викрутаси» слідства. А як інакше?! Описуючи в мотивувальній частині постанови хід одночасного допиту Олега Кіндера та інших, що відбувся 22 жовтня, слідчий перевірила розбіжності в їхніх показах шляхом допиту членів виконкому, серед яких – Геннадій Сорока. Але ж Геннадій Іванович аж ніяк не міг бути допитаний, бо його земна стежина трагічно обірвалася ще 30 липня на 61-му році життя! До речі, у тому ж липні старший слідчий Надія Сметюх була нагороджена Головним слідчим управлінням МВС України відомчою відзнакою «за сумлінну працю, високий професіоналізм». Оце так «професіоналізм»?!

У переддень Нового 2014 р. слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Ірина Логвинюк задовольнила скаргу Миколи Силюка та ухвалила: постанову скасувати (вже вкотре!), як передчасну, зроблену «без належного вивчення та перевірки всіх доводів заявника».

Чи не випадково ковельське слідство «спотикається» на банальних «речах», бо фігурантами справи є можновладці, які мають у своїх руках безпрограшні «козирі» – і квартири, і земельні «наділи», і нагороди-звання, і всі інші блага життя?..

Ярослав ГАВРИЛЮК.


 

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (72) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%