Шлях борця

Шлях борця

Існує величезна потреба щоби ветерани , ті що писали історію нескорених нашого сьогодення, зупинили сили реваншу та корупції, котрі черговий раз перефарбувавшись, знову продираються за гроші олігархату до влади.

Сьогодні Костянтин БАЙЧУК серед тих, хто у складі нової політичної сили , яка зміцнівши, виросла з громадянського руху в політичну партію, вперше іде на вибори до ВР України. Він іде 31 номером списку СИЛИ ПРАВА.

Юридична команда «СИЛИ ПРАВА» активно реалізує вже протягом п’яти років правову стратегію надання юридичної підтримки постраждалим громадянам України від наслідків агресії РФ . Докладніше www.sila-prava.org. У виборчому бюлетені СИЛА ПРАВА №15! «СИЛА ПРАВА» – це ПОЛІТИКА РЕАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ! Мета цієї нової політсили  – відновити повноцінний мир і територіальну цілісність України без будь-яких територіальних і політичних поступок агресору.

Ми зустрілись із Костянтином Байчуком – головою  ради Волинської  обласної  ГО учасників бойових дій, АТО та ветеранів військової служби «Захисник», бо він активний громадський діяч, учасник Помаранчевого та  Податкового майданів, ініціатор першого Автомайдану, один із активних учасників Революції Гідності, доброволець-офіцер, капітан  ЗСУ, що за покликом серця пішов боронити Україну від російських найманців.  Він перейшов через багато випробувань, має що згадати та чим гордитися , а лишається досить скромною і невибагливою людиною, що розмірковує про новітню історію Україну та вірить у її майбутнє.

Як стати державником 

У найближчу неділю – вибори до Верховної Ради. З багатьох кандидатів виборцям доведеться вибирати одного, ще потрібно буде проголосувати за партію. Як зорієнтуватися у цім морі чи й океані думок, щирих намірів та завідомо обманних заяв?
– Ми, старше покоління, це вже проходили. Політики, використавши нашу довірливість і патріотизм, потім легко змінювали курс, фактично кидаючи нас напризволяще, – роздумує Костянтин Євгенійович. – Мені 54 роки, маю дружину і чотирьох доньок. Живу у Луцьку, ветеран  війни, пенсіонер, але залишаюся резервістом ЗСУ і пишаюсь цим!
Я намагався багато робити задля своєї країни та майбутнього дітей  нашої країни… Мій шлях до усвідомлення і розуміння власної участі у розбудові України, здається, тільки вчора починався, а вже стільки всього відбулося і, головне, поряд виросло покоління, яке вже не знає нашої найближчої історії, співтворцями якої були саме ми.
Костянтин Байчук говорить це з болем.
– До 40 років я не був у жодній партії, навіть у комуністичну не вступав. Хоча у мене були всі прерогативи для цього… У «лихі дев’яності» мусив залишити роботу інженера та перейти в дрібні підприємці. Але особливих статків не здобув, бо збагачувалися лише силовики та злодії… Моє активне громадське життя почалося під час Помаранчевої революції. Був 2004 р. Я був перевізником. У мене було кілька «газельок», і я допомагав помаранчевому штабу, ризикуючи усім, що мав. Потім за значний внесок у справу революції його нагородили значком «Гвардія Революції», а ще грамотами. 
– Ми тоді думали: «Україна піднялась!», – мовить. – Я тоді мав честь бути навіть у Палаці «Україна», де були найактивніші. Сидів з усіма головними учасниками тодішніх подій. Бачив нашого Володимира Бондара біля Віктора Ющенка і думав: «Ось тепер Україна підніметься та разом із нею і ми заживем!..». Але потім, самі знаєте, прийшла команда «любих друзів», а Президент Ющенко тоді більш  бджолами цікавився…
Та після Помаранчевої революції з’явилися так звані ліфти та попит на нові обличчя, коли непідготовлених людей брали у владу. Так сталося і у випадку з Костянтином Байчуком. Володимир Бондар – тодішній губернатор призначив його начальником управління захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. 
– Після  Революції  гідності, на жаль, такого вже не було, – пригадує оповідач. – Буквально одиниці піднялися «ліфтами», А у 2005-ому це діяло. Я особисто знаю кількох хлопців – той був валютчиком у Любешові, той завідувачем дитячого майданчика у Ковелі... Такі «активні учасники» помаранчевих подій  ставали головами райдержадміністрацій… Потім хтось сам пішов, когось підставили і він змушений був покидати посаду... Я теж попрацював на чолі «чорнобильського» управління лише рік. Відчув, що це не моя стихія, зовсім не та справа, про яку мріяв. 
– Грати за правилами «любих друзів» не хочу, великого державного досвіду нема, а «любі друзі» все на себе тягнуть… Тобто було не тільки розчарування від 2005-2006 років, а й розуміння ,що Україна на багато років втратила шанс стати успішною. А коли «любі друзі» так «добізнесувались» , що на зміну їм прийшов Янукович, то стало зрозуміло, що Помаранчевий Майдан був не останній…. 
Далі по президентській програмі він на кілька місяців поїхав на стажування за кордон, привіз проект з німцями, створив представництво на Волині. Відтак, знову зайнявся бізнесом. Та невдовзі запит на справедливість знову прикликав його на Майдан. Цього разу – на Податковий, у 2010 р.

Майдани та війна

– На жаль, молодь мало пам’ятає і цікавиться тим, що було у 2005-2010 рр. і повторює помилки, – каже Костянтин Байчук.
Саме він став ініціатором та співорганізатором  першого Автомайдану. Перший автопробіг об’єднав усю Україну. 10 машин вирушило зі Львова і стільки ж одночасно – із Луганська.
А потім прийшла зима 2013-го. І був новий Майдан. 
– Я там зустрічав Новий рік, – на вустах Костянтина з’являється легка усмішка. – У мене є таке фото – « Я з Дідом Морозом у радянській армійській касці». Ну, а як зустрінеш новий рік ,так його і проведеш!
Навесні 2014-го розпочалася війна. Я приїхав у військомат, щойно він відкрився: «Записуйте. Буде військо, буде Україна!».
…Костянтину Байчуку було вже під п’ятдесят, а брали тільки до 45-ти.
Він був записаний у першій трійці офіцерів-добровольців. 
Серед його волонтерських епізодів того року найцікавішим був грудневий виїзд на блокпости Маріуполя під гаслом «Новорічну ялинку – у кожний бліндаж». А восени був Євроавтомайдан – агітаційний автопробіг містами Польщі та Німеччини , з якого повернулися з трьома подарованими Луцьку німецькими автомобілями швидкої допомоги для потреб ЗСУ.
Наприкінці осені при міському військкоматі почала формуватися територіальна рота резерву: Костянтин був серед перших, хто написав рапорт на зарахування до її складу. 
…3 лютого 2015 р. написав заяву , що йде до ЗСУ добровольцем. То був час, коли щодня багато невтішних новин приходило з фронту. ДАП,Дебальцево, Мар’їнка… Своє 50-річчя вже святкував у центрі перепідготовки при Академії Сухопутних військ під Києвом з патріотами України… Через місяць, у березні, разом з кількома офіцерами з різних областей України був направлений для проходження подальшої служби до складу нашої 14 Окремої механізованої бригади. 
Наприкінці червня 2015-го потрапив у сектор «М» біля Маріуполя, пройшовши наймасштабніші наступальні навчання у Широкому Лані. 
На сторінці Костянтина Байчука у Фейсбуці – чимало світлин фронтового періоду. Хто пройшов війну, згадує про неї неохоче… Хоча та страшна вередлива краля ні-ні і сама про себе нагадує… Важкими долями побратимів, каліцтвами та пораненнями когось із військовиків, повідомленнями з фронту… Або й радісними звістками бойових друзів… Приходить у сни… Несподівано вривається у розмови… 
А ось – фото з минулорічного військового параду… 
– Я мав честь іти в колоні ветеранів, – розповідає чоловік. – Від кожного облкомісаріату було по чотири ветерани, з них – один офіцер.
Та впевнений , що і цього року парад відбудеться, бо це дуже важливо сьогодні для підтримки бойового духу ветеранів! А ось танки,літаки та іншу техніку на параді цього разу можливо і не треба виводити.

Сила права

– Чому я хотів би, щоби цей мій життєпис був доступний і зрозумілий для молодшого покоління? – запитує і тут же дає відповідь Костянтин Євгенійович. – Під час цих подій я пересікався з різними людьми. Один із них – сьогоднішній заступник керівника політичної партії «Сила права». Те що сьогодні я є кандидатом до ВРУ, зобов’язує мене нагадати молоді про усе, з чим я зіткнувся, що пережив, щоб застерегти від помилок і дати орієнтири для правильних рішень і вибору.
На сьогодні Костянтин Євгенійович – пенсіонер. Він рік прослужив по мобілізації, підписавши контракт, ще рік прослужив по контракту. Через вік та стан здоров’я змушений був полишити армійську службу. Пройшов  реабілітацію, але залишається резервістом-контрактником ЗСУ.
За потреби і сьогодні готовий стати до строю. 
Костянтин Байчук вже майже 2 роки  проводить адвокаційну кампанію. Разом із прес-офіцером, старшим лейтенантом Владом Якушевим (автором книги «Карателі») капітан Костянтин Байчук звернувся з клопотанням дозволити пільгове розмитнення одного автомобіля для учасників АТО (ООС). 
А сьогодні, долучившись до команди  «СИЛИ ПРАВА», разом із нею, ще намагаються змусити РФ відшкодувати українцям збитки, завдані війною. Це є частиною стратегії ініціативи «СИЛИ ПРАВА». Вже арештовано 3,5 млрд доларів США, що належать Росії.
Такі як Костянтин Байчук – патріоти! Делікатні і невибагливі у житті. Насправді ж – новітні герої і творці Української держави, її захисники, трударі, громадські діячі, політики…

Сергій ЦЮРИЦЬ.
Фото зі сторінки Костянтина Байчука у Фейсбук.

Матеріал використаний із джерела: https://umoloda.kyiv.ua/number/3167/188/112151/?0&fbclid=IwAR17Y4Q_M4vmGsD_Lp2jqDVecz1YOirWIAu95Bk8U7rE2_BXkJreaKxWQRE.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (71) - 13.3%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.8%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%