Вазон розвіяних ілюзій

Вазон розвіяних ілюзій


У моєму службовому кабінеті вгорі на офісній шафі припадає пилюкою незвичайна композиція – ваза з партійними прапорами. Звертаю на неї увагу та поповнюю свіжими експонатами, зазвичай, після чергових парламентських виборів…

Це – справді колекційний варіант згадки про політпроєкти, ще вчора популярні та всесильні, а вже сьогодні – нікому не потрібні експонати політичного сміття. «Озиме покоління», «Блок Литвина МИ», «Наша Україна», «Прогресивна соціалістична партія Наталії Вітренко»… І так далі, і тому подібне.
Що ж, це закономірно: на місце однієї когорти «слуг народу» заступає інша генерація обіцяльників образу покращити життя для всіх та кожного. Але минає чергова п’ятирічка, і знову пригадуєш крилату фразу експосла Росії в Україні Віктора Черномирдіна: «В нас яку партію не почнеш будувати, все одно в результаті КПСС виходить»...
Чому ж Україна майже 30 ркоів поспіль ніяк не може побудувати демократичну та відповідальну партійну і державну систему, де більшість позапартійних громадян отримали б реальні важелі впливу на жменьку обілечених тими чи іншими «ксивами»? І чи не створили ми замість шаблону світових політичних структур щось доморощене і неефективне, те, що вже живе за рахунок українських платників податків?
Ідея була ж гуманна: щоб політичне життя не було монополізоване, з Державного бюджету фінансуються всі партструктури, чиї списки на парламентських виборах набрали 2% голосів і більше. Але чому навіть цей аналог енхаелівського драфту не робить українські партії стабільними та перспективними? Де, наприклад, «Народний фронт», який з’їв за 5 років не одну сотню тисяч гривень? І чому натомість у соцмережах створюються нові проєкти, які швидко набувають достатній рівень підтримки і потім так само глибоко залазять у кишеню платників податків?
Переконаний, що держава не може фінансувати партій, які не працюють і не беруть участі в виборах мінімум 10 років. І якщо вони після припинення держфінансування щезли раніше, ніж через 2 роки, то повинні повернути всі гроші в бюджет. Тільки тоді в нас будуть реальні партії, а не мильні бульбашки. Крім цього, Мін’юст має перевірити справжність існування політичних структур в усіх областях, районах і містах. Зазвичай там мертві душі і фюрери, які жирують за рахунок держави і фактично ніяк не відповідають за результати як своєї діяльності (бездіяльності), так і представників у парламенті. І якщо структури як такої немає, якщо рядові громадяни не можуть знайти її офісу і їм унеможливлений прямий діалог із вождями того чи іншого рівня, то що це за «біле братство» ми всі створили і яке змушені утримувати за рахунок Державного бюджету?

Володимир ДАНИЛЮК.
На фото Романа УСТИМЧУКА: партійний «букет».


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (71) - 13.3%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.8%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%