Багатства волинської громади

Багатства волинської громади


Депутати обласної ради провели неординарну виїзну ревізію майна комунальної власності. 

– Такого креативного заходу у нас давно не було, – акцентував досвідчений та впливовий депутат облради, керівник фракції «БПП «Солідарність» Володимир Бондар. – Її зініціювала голова Ірина Вахович, а депутати підтримали, бо питання справді дуже важливе.
Заступник голови Державного агентства лісових ресурсів залишив столицю у такий напружений для країни період не випадково. Та й досвід у Володимира Бондаря в подібних справах достатній, бо свого часу він працював і народним депутатом України, і головою облдержадміністрації, то ж його позиція – важлива для колег.
Тому серед присутніх були голи комісій та депутати різних фракцій, очолювала це представницьке депутатське віче голова Ірина Вахович зі своїми заступниками Юрієм Поліщуком та Романом Карпюком, 
Їх супроводжували керуючий справами обласної ради Дмитро Дубняк та начальник відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл. селищ, міст області Мирослава Якимчук.
Остання констатувала, що зараз у комунальній власності обласної ради перебуває 101 об’єкт нерухомості.

Обласна філармонія 

У господарському дворі зустрічає директор Сергій Єфіменко. Показуючи територію, знайомлячи з матеріально-технічною базою, її працівниками, директор звертається до депутатів з проханням – дати старт проекту добудови, який чекає своєї черги ще з радянських часів.
– Наша філармонія – єдина в Україні без концертного залу, – наголошує Сергій Іванович. – Ми маємо унікальні колективи. Наш Волинський народний хор їздить по всій Україні. Щороку за власні кошти ми буваємо на гастролях в 3-4 обласних центрах нашої держави і не просимо на цю діяльність дотацій в облради. Ми маємо пересувний сценічний комплекс, від експлуатації якого отримуємо доходи. Але концертний зал дасть багато можливостей. Сьогодні велика кількість концертів проходить поза Луцьком, бо наш драмтеатр немає відповідної акустики. «Промінь» перестав бути великою сценою. Ляльковий театр – всього 200 місць. Всі інші зали мають розважальне призначення. Луцьк не може прийняти оперу, танцювальні колективи приїздять до нас в наполовину меншому складі, бо їм ніде розвернутися. На той же колектив «Сухішвілі» – в нас аншлаг, але драмтеатр може забезпечити тільки дві третини того видовища, яке могли би бачити глядачі…
Приємно було бачити, як депутати ходять тісними коридорчиками та робочими кабінетами філармонії, як навідалися у репетиційні зали Волинського народного хору та «Кантабіле», вислухали їхніх керівників – Товія Рівеця і Олександра Стадника, поспілкувалися з народним артистом України Василем Зінкевичем.
– Волинський державний академічний український народний хор створено в 1978 р., зараз має 80 артистів, – акцентував заслужений діяч мистецтв України Олександр Стадник. – За роки існування дав понад 5 тис. концертів, як в Україні, так і за її межами. Багато гастролював в Росії, Польщі, Німеччині, країнах Балтії, Нідерландах, Австрії, Італії, Узбекистані, Казахстані, Чехії, США, Канаді та інших країнах світу. 
Прихід депутатів надзвичайно розчулив усіх філармонічних працівників.
– Академічний камерний оркестр «Кантабіле діє з 1990 р., має 22 артисти, –долучається до розмови, стримуючи хвилювання знаний маестро, художній керівник оркестру народний артист України Товій Рівець. – Гордістю колективу є народні артисти України Зоя Комарук та Ірина Малашевська. Репертуар оркестру складають численні тематичні програми, які охоплюють академічну музику української, російської, західно-європейської  композиторських шкіл, концертну програму духовної музики. Успішно гастролював в Німеччині, Греції, Польщі, Білорусі, Литві. Ми, звісно, звикли до цих умов, але це не означає, що так має бути. Філармонія без концертного залу – це як лікарня без операційної, або футбольна команда без стадіону.
– Або футбольна команда без стадіону, – конкретизує Сергій Єфіменко.
Бачу, щонайперше цією проблемою перейнявся Володимир Бондар. 
– А яка позиція з цього питання міста Луцька? – запитує Володимир Налькович. 
На допомогу директору філармонії приходить голова облради Ірина Вахович: 
– Філармонія знаходиться на центральному проспекті Волі, тому м. Луцьк долучиться до співфінансування багатомільйонного проекту добудови філармонічного приміщення.
Втім, Володимир Бондар ставить ще кілька запитань, намагаючись знайти можливі варіанти практичного втілення амбітного проекту, шукаючи вирішення наболілого десятиліттями.
Хтось із депутатів каже: «Філармонія – візитівка Волині. Їй потрібно допомогти…».
Справді, за 79 роки свого існування філармонія 5 разів змінювала свою «прописку» в місті Луцьку. Востаннє, у 1987 р. їй надали приміщення колишньої автостанції, яке ціною великих зусиль трудового колективу вдалося лише частково пристосувати для забезпечення репетиційної роботи мистецьких колективів, збереження костюмів, технічного обладнання та утримання автотранспорту. 
Тож Ірина Вахович закликала колег максимально вникнути у проблематику і спробувати передбачити фінансування, узгодивши із містом і облдержадміністрацією, залучивши спонсорів та центральні органи влади, внести цей об’єкт до числа найзнаковіших новобудов України, хоч він може обійтися в 120-150 млн грн, як одна сільська школа на 250 дітей. 

Духовні скарби

Наступним пунктом Депутатського дня став музей Волинської ікони.
– Це – гордість Луцька, що стала перлиною не лише області, а й усієї України, – вважає Володимир Бондар. – Менш аніж за два десятиліття свого існування музей здобув європейську славу. 
Втім, на думку музейників, приміщення та навколишні території уже потребують втручання ремонтників, особливо ж – площі для фондосховища.
– Якщо говорити на перспективу, то Музей волинської ікони своє приміщення вже переріс, – висловлює думку депутатам директорка музею Тетяна Єлісеєва. – Ми маємо змогу зробити експозицію більш об’ємною. Для Холмської ікони Богоматері, оскільки ми приймаємо великі паломницькі делегації, взагалі повинна бути невелика каплиця для 70-80 осіб, адже при хресних ходах ми змушені виносити ікону на вулицю. Крім цієї святині, Волинь має ще багато чим пишатися. Наприклад, спадщина Йова Кондзелевича – це вершина сакрального мистецтва.
Після оглядин допоміжної будівлі на вул. Ярощука, яка планувалася під сховище, депутати висловили думку, що облрада вчинила правильно, коли вилучила у музейників після капітального ремонту це приміщення, адже воно не відповідає цьому призначенню. А голова облради Ірина Вахович обмовилася, що навіть, якщо й повернути будівлю музею, його проблеми не вирішаться. 
– Ми ведемо мову про житлове приміщення, а не про фондосховище для цінних ікон, – мовила Ірина Михайлівна. – Слово, звісно, за фахівцями, але, як на мене, воно не пристосоване для таких цілей. На мою думку, хорошою локацією для Музею ікони був би один із поверхів центрального корпусу Краєзнавчого музею. Потрібні різносторонні консультації для того, щоб прийняти найбільш оптимальне рішення.
Тетяна Єлісєєва визнає, що приміщення на Ярощука – замале, але вона не бачить іншої альтернативи. Інші працівники музею Волинської ікони дотримуються погляду, що це має бути окремий від краєзнавчого музей – зі своєю будівлею, штатом і кошторисом.
Відвідання обласного Краєзнавчого музею засвідчило, що це також скарбниця історії Волині. Її фонди безцінні, але у грошовому виразі для наших зарубіжних інвесторів нічого не вартують. А саме тут, на Шопена, розміщено найбільші виставкові та фондові площі.
Голова облради відразу озвучила найголовнішу проблему музею – заміна даху: 
– Маємо проектно-кошторисну документацію на 2,7 млн грн…
Директорка музею Оксана Важатко уточнює: 
– Музей також потребує заміни вікон та оновлення опалення, яке родом із 1929 року...
Працівники музею показали фондосховище: воно у підвалі і потерпає від підтоплення.
– Найбільша небезпека – це прорив труб, – каже Оксана Важатко. – Потрібно полагодити систему опалення у підвалі, виготовити ПКД, а це від 30 до 50 тис. грн, також фондосховище потребує системи кліматконтролю, протипожежної безпеки. 
Після екскурсії музеєм розгорнулися дискусії щодо «декомунізації та десовєтізації» виставкових експозицій.
– Варто подбати про новіші технології для виставкової діяльності та засоби візуалізації, – вважає перший заступник голови облради Юрій Поліщук. – Експозиція періоду Другої світової війни потребує заміни. Музей – краєзнавчий, і все має зводитися до україноцентризму. Нинішній директор має хороші ідеї. Вона повинна підготувати концепцію закладу.

Кузня чемпіонів

…Найбільш позитивні враження депутатів залишилися від відвідин КЗ «Волинська обласна ДЮСШ «Колос», створеного торік. Він має у своїй структурі два відділення з видів спорту: важка атлетика та дзюдо. Займаються тут в приміщенні, яке належало ФСТ «Колос». З 2015 р. усі фізкультурні товариства перейшли на утримання обласних бюджетів. «Колос» одним із перших клопотався перед столичним керівництвом про передачу свого майна в обласну комунальну власність. В рамках Дня депутата, обранці громади з’ясовували, чи правильним було це рішення.
Отож, в приміщенні, якому вже 33 роки, зроблено ремонт в залах, осучаснено кімнати гігієни та роздягальні. 
– 14 вересня минуло три місяці, відколи ми почали робити цей ремонт. Ми освоїли 100 тис. грн з обласного бюджету і 300 тис. грн, які  дала міська рада Луцька. Дякую друзям, батькам дітей, які тут  займаються, та людям, не байдужим до спорту, які допомогли роботою. Якби ми заплатили ще й майстрам, то не вклалися би навіть у мільйон гривень, – ділиться інформацією директор обласної школи вищої спортивної майстерності і депутат Луцькради Андрій Авраменко. 
А керівник ДЮСШ Ярослав Вітер додає: 
– Ці зали ми зробили для наших дітей. Тут можна проводити як обласні, так і міжнародні змагання з дзюдо, карате, боротьби  та різних видів єдиноборств. Так само можна проводити  тренування та збори. Зал важкої атлетики готовий для прийому збірної України. Діти в ДЮСШ тренуються безкоштовно. До спецфонду надходять кошти від оренди залів для аматорських та професійних команд з ігрових видів спорту».
– Добре, що діти мають можливості займатися тут, – каже багаторічний керівник ФСТ «Колос» на Волині Анатолій Кліш.
Голова обласної ради Ірина Вахович, як і її заступники та весь депутатський корпус, подякували за роботу закладу та його керівництву, запевнили про подальшу підтримку ДЮСШ.
– Моя молодша донька ходить займатися в цей заклад, – поділився з журналістами своєю думкою Олександр Омельчук. – Дуже ефективне кадрове рішення облради щодо керівництва спортшколи. Ми дали невеликі кошти, а люди зробили з радянського приміщення «цукерочку». Це – приклад, як правильно використовуються державні кошти.

Дитяча здравниця

Цього дня депутати також оглянули нежитлове приміщення у м. Луцьку по вул. Дубнівська, 26-а, ознайомилися із роботою туристичних баз табір «Сонячний» та «Юний турист» КЗ «Волинський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Волинської обласної ради». 
Два останні депутатам представляв директор КЗ «ВОЦНПВТК Волинської обласної ради» Богдан Бальбуза. 
– У 2019 р. тут оздоровлено 563 дитини, з них під час останньої зміни –  21дитина з лінії розмежування м. Попасна Луганської обл., – наголошує Богдан Костянтинович. – У «Сонячному» проводяться також вже традиційні Міжнародні змагання зі спортивного туризму «Волинь», на які приїздять делегації Литви, Латвії, Білорусі та команди областей України. 
А ось на туристичній базі «Юний турист» у 16 масових заходах туристсько-краєзнавчого і національно-патріотичного напрямку взяло участь понад 1500 дітей, ще для 219-ти проведено навчально-тренувальні збори, а відділами освіти Ківерцівського та Луцького р-нів – туристські зльоти, змагання зі спортивного орієнтування та Чемпіонат України прикордонної служби.  Основними формами організаційно-масової роботи, проведеної з дітьми та студентською молоддю на туристських базах «Юний турист» та «табір Сонячний» були змагання з різних видів туризму (пішохідного, велосипедного, водного, лижного), спортивного орієнтування, зльоти юних туристів-краєзнавців, туристсько-краєзнавчі, історико-географічні експедиції, спортивно-туристські і краєзнавчі свята і конкурси. 
– Загалом у мене залишились гарні враження від цієї поїздки, – висловив думку Володимир Бондар. – Ми потратили час недарма. Заклади комунальної власності потребують нашої консолідованої позиції, конкретних рішень. Про це будемо говорити вже на найближчій сесії.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото автора: Володимир Бондар (зліва) під час огляду приміщень обласної комунальної власності.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (72) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (165) - 30.8%