«Дім над кручею»: 30 років застою

«Дім над кручею»: 30 років застою

Чому колись елітний особняк для «еліти» не віддали дітям-сиротам і яка доля чекає на старі обкомівські апартаменти під охороною Джесіки і Мурки?

«Ми живемо в інтернаті. Більшу частину доби перебуваємо в класах, тому що кімнат для підготовки до уроків у нас немає. Та й у спальнях нас по 10-12 людей. А в малих ще більше – по 20-22 дитини. Є в нашій школі бібліотека, але прочитати книги, газети чи журнали немає де, бо вона розміщена в невеличкій кімнатці. Спортзал теж тісний. Та й усі будівлі старі-старезні. Новий інтернат тільки обіцяють побудувати… Вперше обіцяли, коли ми йшли в перший клас. Тепер знову обіцяють, коли йдемо в десятий, випускний… А поруч стоїть порожній будинок, який охороняє працівник міліції з собакою».
Це – розповідь журналіста Андрія Бондарчука (згодом – народного депутата України першого демократичного скликання від Горохівського округу №20) про «Дім над кручею» та «тіньовий готель», яка була надрукована в газеті «Правда Украины» ще 8 травня 1989 р. 
Як споруджували цей секретний об’єкт корисною площею 795 квадратних метрів? Виявляється, ударними темпами, відібравши частину території і від будинку-інтернату, і від водоканалу. Масово залучали до дармових робіт і старшокласників-сиріт. Балансова вартість будівлі – понад 234 тис. тодішніх рублів, ще 61 тис. рублів вартували меблі. Якщо врахувати, що 1 долар США на той час офіційно коштував лише 60 коп., то все це добро витягнуло з кишень податкосплачувачів майже 600 тис. «зелених»!



29 грудня 1980 р. споруду офіційно, рішенням Луцького міськвиконкому, передали на баланс міському об’єднанню готельного господарства. І почали експлуатувати за призначенням.
Видатки на утримання теж виявилися немалими: на оплату праці персоналу, опалення та інші госпвитрати  – 18 тис. 600 руб. Оскільки цілодобову охорону спецоб’єкту забезпечували 6 міліціонерів, тут працював окремий працівник зеленого господарства, а також гавкала собака з добовим раціоном на суму 51 коп., іграшка для обкомівців виявилася дорогою…
Ось яким був «Дім над кручею» 30 років тому.
«Будинок розрахований на… чотири номери. Дарма, мабуть, перераховувати принади інтер’єру, скажу хіба, що в кожному номері – несхожі гарнітури, в тому числі з карельської берези. Є тут розкішні більярдна та кінозал», – зафіксував райську картину для нащадків уже згадуваний Андрій Бондарчук.
Уже тоді було зрозуміло, що нерентабельну споруду для еліти треба використовувати з більшою користю. Бо, як зізналася покоївка, одні платили за послуги, а другі їхали, навіть не подякувавши…
Ось які варіанти пропонували тодішні народні депутати СССР:
«Звичайно, передача «тіньового готелю» не вирішить усіх проблем інтернату, але, очевидно, що профілакторій там можна розташувати», – сказав головний лікар обласної лікарні Іван Сидор.
«Ми вже збиралися передати цю споруду дитячому інтернатові, але облсанепідемстанція виступила категорично проти. До речі, подібні будівлі є й в інших областях», – додав перший секретар обкому КПСС Леонід Павленко.



«Я взагалі вперше чую про цей будинок. Я за те, об його віддати дітям, бо ж постійно кажуть, що діти – це єдиний привілейований клас в нашій країні!», –вважає головний зоотехнік колгоспу «Світанок» Маневицького р-ну Олександр Лук’яненко».
Але чого ж «тіньовий готель», котрий поступово почав деградувати, не передали будинкові-інтернату?
Головний лікар облСЕС Анатолій Зимовін відписав у 1989 р. документ, яким забороняє використовувати «дім над кручею» для потреб школи-інтернату (на той час у ній виховувалося 426 дітей), бо… «один із корпусів знаходиться неподалік складу хлору».
А в серпні 1991 р. разом із СССР розвалилася й КПСС. Усе начальство дружно залишило її лави і благополучно прилаштувалося на керівних посадах під Тризубом і синьо-жовтим стягом. «Дім над кручею» у вересні 1991-го голова виконкому Володимир Блаженчук видає розпорядження передати уже «гуртожиток обкому Компартії України» на баланс загального відділу облвиконкому. 
«Власне, про цей факт дізналися під час судових розбірок у 2008-2010 рр., коли між Луцькою міськрадою та облрадою затіявся спір: кому ж належить горезвісна дача.  Готельне господарство передало «Кручу» облводоканалу. Коли цю структуру реформували, вона перейшла на баланс «Луцькводоканалу» і вважалася оздоровчим комплексом (хоча ніхто там насправді з водоканалівців не оздоровлювався). 2003-го міськрада оформила право власності на цей об’єкт. А 22 жовтня 2008-го міські обранці прийняли рішення продати його з аукціону. Публічні торги мали бути проведені 29 грудня цього ж року. Однак прокурор області повважав ці рішення незаконними і звернувся з позовною заявою до суду в інтересах громади краю та Волинської обласної ради. Баталії тривали два роки. Зрештою, крапку поставила колегія суддів Вищого господарського суду України: позаяк обкомівський готель документально передано загальному відділу облвиконкому, то (враховуючи Указ Президії ВРУ від 30 серпня 1991 р. про те, що майно партійних комітетів КПУ, кошти, папери та права, де би вони не були, обертаються на загальнореспубліканську власність або ж власність відповідно адміністративно-територіальних одиниць) право на «Кручу» має облрада, точніше – громада Волині», – повідомляла журналістка «Волинської газети» Олена Лівіцька про всі майнові перипетії ще кілька літ тому. 
І доки майно перейшло в обласну комунальну власність, хто конкретно за ним дивився, історія вже забула. Не відомо, наприклад, кому конкретно дісталися унікальні меблі з усіх чотирьох номерів готелю і хто поцупив більярд… Хоча об’єкт продовжували охороняти, а замість однієї міліцейської собаки тут кілька років тому вже було дві – Джесіка і Мурка.



Як би там не було, але в липні 2019 р. ще голова облради, але вже кандидат у народні депутати України від Луцького округу №22 Ігор Палиця провів тривалу прес-конференцію, де серед іншого і відповів на запитання щодо «Дому над кручею». На його думку, вкладати великі кошти з бюджету, яких і так катастрофічно не вистачає, в реконструкцію споруди недоцільно. Продавати, мабуть, також. Тому найраціональніше – додатково вивчити це питання.
Цікаво, що через кілька днів після цього вже згадуваний журналіст і нардеп Андрій Бондарчук публічно закликав громаду підтримати саме кандидатуру Ігоря Петровича:
«Ігор Палиця багато зробив для Луцька, для Волині. І я думаю, що якщо ми оберемо його, то він буде достойно представляти інтереси Луцька, Волині, і в нього будуть ще більші можливості для реалізації планів розвитку міста».
Власне, це й відбулося. Відтепер Ігор Палиця – парламентар, який більшість часу працює в столиці. Тому тема колись «тіньового готелю» стала предметом розв’язання вже іншими керівниками.
Що змінилося в колись розкішному особняку на березі річки Стир в районі луцької вул. Дубенської (в часи радянської влади – імені 50-річчя Жовтня), де недавно в рамках Дня депутата побували обранці волинської громади на чолі з головою облради Іриною Вахович та заступниками Юрієм Поліщуком і Романом Карпюком?
В цьому розбирався один із авторів цих рядків…



Цю історію з невеличкими уточненнями й навели представникам депутатського корпусу нинішнього скликання, яких новопризначена голова обласної ради закликала до обдуманого рішення в найближчому майбутньому. З 02.11.2015 зазначені вище приміщення по акту приймання-передавання були передані з балансу Волинського обласного центру здоров’я на баланс Луцького базового медичного коледжу (розпорядження голови обласної ради від 12.10.2015 № 276-р). У даний час приміщення знаходяться на балансі комунального підприємства «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради (згідно з розпорядженням голови обласної ради від 16.05.2017 № 160 та відповідно до акту приймання-передавання від 01.06.2017 приміщення та будівлю прохідної у м. Луцьку на вул. Дубнівській, 26а безоплатно передано з балансу Луцького базового медичного коледжу на баланс комунального підприємства «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради. Будівля та система інженерного обладнання будівлі перебувають в аварійному стані, потребують реконструкції та капітального ремонту». Ось власне й усе, що повідомили народним обранцям під час виїзного дня депутата. Побачити на власні колись «секретну» перлину компартії, приїхало майже половина депутатів нинішнього скликання, включно із нинішнім розпорядником – директором КП ««Волиньприродресурс» Володимиром Столяром. Останній безстрашно спостерігав за колегами, що розходжували у пошуках компартійних скарбів, знаючи, що окрім стиглих яблук пізніх сортів, тут залишився хіба що «пил історії». Не зважаючи на добротні фундамент та кладку, колись неприступна для простих смертних компартійна цитадель обветшала, усередині – повний розгардіяш, поїджені грибком стіни та найякісніший кольоровий, але вже здутий паркет Цуманського ДОКу. Вкрай занедбана територія, зарослий зіллям-бур’янами сад, хоча, як зауважили депутати та мас-медійники того дня її охороняло аж два охоронці, ще й одна собака.
І голова обласної ради, і її заступники, та й решта депутатів, побачивши таке запустіння, розводили руками: «З цього вже нічого путнього не буде… Потрібно продавати…» Найрадикальніші і взагалі висловлювались за безкоштовну передачу, аби тільки хтось взяв… 
Хтось висловив думку, що це місце ідеально підійшло б для ресторанного комплексу… Що будівля і вся територія – вкрай занедбані, і, можливо, до цього призвела безгосподарність самих депутатів цього і попереднього скликання, звичайно, мови не йшлося. 
Подумалося, обласній раді попри добрих депутатів потрібен ще й гарний господарник, менеджери, люди, які знають, як з обломків історії зробити успішний бізнес-проект, потрібну і корисну для громади річ. Та чи захочуть депутати таких шукати?

Володимир ДАНИЛЮК,
Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото з архіву «Волинської газети», Максима МИРОВИЧА та Сергія ЦЮРИЦЯ: вигляд на річку Стир із балкону «тіньового готелю»; радянські меблі з карельської берези; інтер’єр колись елітної споруди; зовнішній вигляд «Дому над кручею»; депутати облради під час візиту на проблемний об’єкт.



  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (72) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (165) - 30.8%