Куди дівається вода?

Куди дівається вода?

Останнім часом все частіше звучать терміни: «глобальне потепління», «зміна клімату» та «екологічна катастрофа», але, здається, до цього року ці слова мало хвилювали українське суспільство. Наче світові проблеми з екологією оминали кордони нашої держави… Та цього літа громадськість забила на сполох – різко міліє головна перлина Волині – оз. Світязь.

У чому причина різкого спаду рівня води намагалися розібратися чиновники та науковці під час науково-практичного семінару на тему: «Гідроекологічна ситуація озер Волині: проблема чи катастрофа», яки й відбувся 18 жовтня у стінах Луцького національного технічного університету. Ініціював захід ректор вишу Петро Савчук.

У своєму вітальному слові він зазначив, що університет готовий долучитися до низки досліджень, аби вберегти водойми Волині й, передусім Світязь, від катастрофи.

«Ситуація, яку ми сьогодні спостерігаємо, загрозлива і є кроком до катастрофічних наслідків. Тому вважаю, що сьогоднішня зустріч буде ґрунтовною і ми напрацюємо дорожню карту та спільний проект, куди увійдуть конкретні заходи, підкріплені фінансовими активами. Наш університет готовий виділити співфінансування на частину актуальних досліджень, які варто розпочати якомога швидше, за участі наших провідних науковців», – наголосив ректор.

Голова Волинської обласної ради Ірина Вахович, у свою чергу, повідомила, що обласна рада уже погодила виділення коштів для Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України. За словами Ірини Михайлівна, інститут впродовж тривалого часу здійснював моніторинг, добре володіє інформацією щодо гідроекологічної ситуації на Волині і може запропонувати конкретні ідеї задля вирішення проблем. Рішення буде прийнято на черговій сесії обласної ради, яка відбудеться 24 жовтня.

Ділі відбулося обговорення ймовірних причин різкого обміління оз. Світязь.

На думку директора регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області Ростислав Кравчук, основною причиною називає зміну клімату.

«Волинь завжди вважалася однією з тих областей, яка повністю забезпечена водними ресурсами із хорошою якістю. Оскільки з 2014 року у нас почав змінюватися клімат, почали міліти поверхневі водні об’єкти і це має вплив на підземні горизонти. Нині рівень артезіанських вод впав до 3 метрів, обміліли річки, озера, ставки і проблема з водою тепер спостерігається не тільки на Волині, а й в Україні», – зазначив науковець.

Можливість втручання Білорусі щодо ситуації зі Світязем, вчений відкидає. Він аргументує свою позицію тим, що практично всі озера Шацького району відносяться до басейну Західного Бугу, а сусідня країна бере воду з басейну Прип’яті. Щодо Хотиславського кар’єру, то його розміри і глибина, а також невисока інтенсивність розробки не можуть здійснювати вплив на рівень водойми. Незважаючи на це, Ростислав Кравчук запевняє, що потрібно провести геофізичні дослідження, адже у майбутньому при збільшенні глибини кар’єру зможуть виникнути проблеми з відтоком води.

Крім того, потрібно дослідити шлюзи та збудувати підпірні стіни для підтримання рівня води.

Великою проблемою є й спалення торфовищ, які виступають природними акумуляторами водного балансу.

Начальник Волинського обласного центру з гідрометеорології Ростислав Бондарук підтримав свого колегу, зазначивши, що за останні роки середня річна норма температури зросла на +1,5°С. При цьому рівень кількості опадів залишився практично незмінним. Але змінився їх характер: із затяжних, які тривали по кілька діб, дощі стали ливневими – великий об’єм води випадає за короткий час. У результаті земля не затримує вологу. До того ж зміни клімати призвели до значного збільшення випаровування.

Крім того, дослідник навів цікаві факти. Подібна ситуація з оз. Світязь відбувала у 70-х роках минулого століття. Тоді найнижчий рівень води сягав 90 см ( зараз – 95).

А от доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісового та садово-паркового господарства СНУ ім. Лесі Українки переконаний, що проблема з Світязем виникла через сільськогосподарську діяльність, а саме вирощування лохини. За його словами, площі плантацій у Шацькому районі постійно зростають, а рослини такого виду потребують великої кількості води, яка при поливах не поглинається у грунт, а затримується ягодою. З розрахунків вченого, 75 га плантації поглинає 660 млн м³ на рік.

Директор Шацького НПП Марія Христецька наголошує, що канали сухі та пусті, тому заклики про їх очищення не доцільні:

«Найнижчий рівень за 35 років сьогодні сягнув 53 см. На нашу думку, одна з причин – недостатнє підземне живлення. Тому потрібно створити робочу групу, яка б не тільки визначала причини обміління Світязя, але й окреслювала шляхи вирішення проблеми конкретними пропозиціями».

У рамках круглого столу свої дослідження презентували й науковці Луцького НТУ. Так, доцент кафедри екології та агрономії Віталіна Федонюк доповіла про вплив кліматичних змін на водний баланс озера, а саме збільшення показників випаровуваності. Про проблеми та можливості моніторингу водного балансу озер Шацького НПП розповів доцент кафедри екології та агрономії Микола Федонюк, а Сергій  доцент кафедри екології та агрономії) представив шляхи оптимізації водного режиму Шацького поозер’я шляхом ренатуралізації торфовищ та осушувальних систем.

У результаті, обговоривши актуальні питання, учасники семінару внесли свої пропозиції у резолюцію, рекомендували створити робочу групу із переліком наділених повноважень, а також вирішили підготувати лист-звернення до голови Волинської обласної ради та до народних депутатів, що представляють Волинь.

Ольга КОНОНЧУК.

Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (167) - 31%